Парламентарна монархія - це монархія, де влада монарха обмежена парламентом за відсутності писаної Конституції (зокрема, у Великобританії); історично першою державною формою, що функціонує на засадах поділу влад, була парламентарна монархія, за якої, роль коронованої особи – монарха – багато в чому є суто символічною, оскільки повноваження монарха щодо призначення глави уряду або міністрів здійснюються відповідно до пропозицій лідерів тих парламентських фракцій, які здобули більшість у парламенті (єдиному загальнонародному виборному представницькому органі державної влади); виникнення такої форми пов’язане з особливостями державного ладу Великобританії, що склався у ХУІІІ ст.; при цьому парламентська монархія Великобританії стала взірцем для моделі парламентської республіки.
Конституційна монархія – це монархія, де влада монарха обмежена писаною конституцією (зокрема, у Японії, Швеції та ін.).
Парламентська республіка – форма державного правління, за якої формування уряду (як найвищого органу виконавчої влади) здійснюється з представників партій, які отримали більшість на виборах до єдиного виборного колегіального представницького органу – парламенту.
Президентська республіка – форма державного правління, за якої ще одним представницьким органом державної влади, крім органу законодавчої влади, виступає глава держави – Президент, що, як правило, очолює виконавчу гілку влади та має право відкладального вето щодо актів законодавчого органу; крім того, формується спеціальний орган конституційного контролю. Вперше президентська республіканська форма утворена за Конституцією США 1787 р.
Змішана республіка (напівпарламентська, напівпрезидентська, парламентсько-президентська, президентсько-парламентська) - форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік; зокрема, до представницьких органів державної влади відносять орган законодавчої влади та Президента; Президент має право відкладального вето щодо актів законодавчого органу та здійснює свої повноваження або безпосередньо (за напівпрезидентських республік) або через уряд (за напівпарламентських республік); у більшості змішаних республік використовується інститут контрасигнування, за якого частина актів президента має бути контрасигнована главою уряду. Феномен класичної змішаної республіканської форми закладений у Конституції Франції 1958 р.
Конфедерація – це союз суверенних держав, утворених для досягнення певних цілей; на відміну від федерації конфедерація не має спільної території, спільного громадянства, спільної фінансово-грошової, податкової, правової системи (відсутні спільна конституція і спільне законодавство). Конфедерація створюється, як правило, з метою досягнення спільних цілей у політичній, економічній або військовій сферах, для вирішення таких спільних цілей створюються спільні конфедеративні органи, які мають повноваження лише щодо вирішення конкретних завдань.
Співдружність держав – це аморфне, організаційно оформлене об’єднання держав, що виступають як асоційовані учасники при збереженні ними повного суверенітету та незалежності (зокрема, СНД).
Співтовариство держав – це союз держав, що утворений на основі міждержавного договору з метою інтеграції ресурсів учасників для вирішення актуальних завдань (зокрема, ЄС).
Авторитарний режим – режим, за якого державна влада здійснюється конкретною особою, класом, партією елітою тощо.
Тоталітарний режим – режим, щохарактеризується абсолютним контролем держави над усіма сферами суспільного життя, намаганням абсолютно підкорити індивідів політичній владі, панівній ідеології тощо
Політичний режим - це певний політичний стан суспільства, що реально формується і характеризується якісною та кількісною мірою участі громадян, їх організацій, народу, націй, соціальних прошарків і груп у політичній діяльності, а також методами, засобами здійснення політичної влади, політичної взаємодії особи, суспільства та держави.
Демократичний режим – режим, що здійснюється за допомогою правових способів та прийомів з метою забезпечення загальнолюдських, загальносоціальних інтересів, потреб та цінностей. До головних ознак демократичного режиму відносять: існування інститутів безпосередньої (прямої) та опосередкованої демократії, конституційне проголошення, реалізація та забезпечення прав людини та громадянина, існування політичних партій, в тому числі опозиційних, визнання та забезпечення засад поділу влади, верховенства правового закону, режиму законності та правопорядку тощо
| Таблиця 8.1.
|
| Форма держави
|
| ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ
Порядок організації, співвідношення та взаємодії вищих органів державної влади, що здійснюється або на засадах єдиновладдя або на засадах поділу влади
| ФОРМА ДЕРЖАВНОГО, РЕЖИМУ
Сукупність форм і методів здійснення державної влади, які характеризуються або ознаками народовладдя (демократичний режим) або проявами узурпації влади (антидемократичний режим)
| ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ
Територіальна організація держави, що може виражатися або в простій (унітарній) або в складній (федеративній, конфедеративній) формах
|
| Таблиця 8.2.
|
| Виділення форм державного правління за вихідними засадами державотворення (в чиїх інтересах здійснюється державна влада)
|
| Засади єдиновладдя, узурпації влади (індивідуальні або вузько групові інтереси)
| Засади поділу та взаємодії влад (загально соціальні інтереси)
|
| Форми держави, що будуються на цих засадах: - Необмежена монархія – така форма правління, за якої формально спадкоємний одноосібний глава держави здійснює владні повноваження безстроково, звільняється від юридичної відповідальності перед своїми підданими та зосереджує у своїх руках усю владу в державі, здійснюючи і законодавчу, і виконавчу і судову владу одноособово;
(деспотична, самодержавна, абсолютна, теократична).
| Недопущення узурпації державної влади однією особою, групою осіб тощо; функціональний розподіл владних повноважень між відповідними органами законодавчої влади, виконавчої влади, судової влади, контрольно-наглядової влади та ін., а також вироблення механізмів взаємоконтролю, взаємодії між органами державної влади; Форми держави, що будуються на цих засадах: - обмежена монархія (парламентарна, конституційна);- парламентська республіка;- президентська республіка;- змішана республіка.
|
| Таблиця 8.3.
|
| ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ (побудовані на засадах народного суверенітету, поділу влад, верховенства права)
|
| ПАРЛАМЕНТСЬКА МОДЕЛЬ («частковий поділ влад»):
НАРОД - ПАРЛАМЕНТ - УРЯД (ПАРЛАМЕНТСЬКА БІЛЬШІСТЬ; (єдине джерело влади) ЇЇ ЛІДЕР – ПРЕМ`ЄР МІНІСТР).
Основи - сформований могутній середній клас, розвинуте, структуроване, громадянське суспільство, двопартійна політична система
|
| ПРЕЗИДЕНТСЬКА МОДЕЛЬ («жорсткий поділ влад»):
НАРОД - ПАРЛАМЕНТ - ОРГАН КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ НАРОД - ПРЕЗИДЕНТ Основи – наявність великої прірви між заможними і незаможними верствами населення, структурованість громадянського суспільства, як правило, двопартійна політична система
|
| ЗМІШАНА МОДЕЛЬ:
НАРОД - ПАРЛАМЕНТ - УРЯД, ОРГАН КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ НАРОД - ПРЕЗИДЕНТ Основи – процес формування громадянського суспільства лише розпочався, відсутність структурованого громадянського суспільства, багатопартійна політична система
|
| Таблиця 8.4.
|
| Державний режим–
- це рівень гарантованості прав і свобод особи, що виявляється у домінуванні правових чи неправових принципів та методів в процесі реалізації державної влади та виокремлюється в залежності від їх характеру відповідно у:
|
| Державний режим, що здійснюється засадах узурпації влади та за допомогою не правових методів – це сукупність форм, принципів і засобів, за допомогою яких державна влада реалізується у вузькогрупових, індивідуальних інтересах тощо; це процес реалізації державної політики шляхом здійснення нецивілізованих, варварських, деспотичних, тиранічних та інших неправових методів і прийомів, що призводить до свавілля, обмеження прав і свобод особи, спільноти тощо; його різновидами є деспотичний, фашистський, тиранічний, диктаторський, тоталітарний, комуністичний та інші
| Державний режим, що здійснюється на засадах народовладдя та за допомогою правових методів
це сукупність форм, методів, принципів і засобів, за допомогою яких державна влада реалізується в загальнолюдських інтересах; це процес реалізації державної політики, здійснення основних завдань, цілей і функцій за допомогою режиму верховенства права та правового закону, законності й правопорядку, забезпечення прав й свобод людини і громадянина, інших загальнолюдських, духовно-моральних цінностей тощо; у сучасний період його головними різновидами є: 1) ліберально-демократичний державний режим, де домінують свобода і рівність; насамперед, свобода підприємницької діяльності, рівність суб’єктів підприємництва, рівність усіх форм власності тощо; (якщо справедливість розуміти як демократію свободи і рівності); 2) соціал-демократичний державний режим, де домінують доброчесність і свобода; насамперед, свобода підприємницької діяльності та поміркована система оподаткування (за визначенням І.Канта, «аби утримувати тих членів суспільства, які самі утримувати себе не можуть»; (якщо справедливість розуміти як демократію доброчесності і свободи)
|
| Таблиця 8.5.
|
| Форма державного устрою
|
| Проста держава Унітарна- це держава, за якої державним суверенітетом наділені виключно вищі органи державної влади; при цьому адміністративно-територіальні одиниці та автономні утворення унітарних держав не володіють ознаками держави
| Складна держава Федерація- це держава, яка складається з окремих державних утворень (суб’єктів федерації), які, маючи, майже, усі ознаки держави, частину власного державного суверенітету, (як правило, суверенні права у зовнішній політиці), передають центральним, федеральним органам держави
|
| Відповідна модель державного устрою формується, як правило, на підставі правових основ, з урахуванням принципів верховенства права, національного суверенітету, народного суверенітету та ін.
|
