А.О. Капелюшний. навіть не суспільно-політичної лексики, а емоційно забарвлених слів, використаних у певному контексті щодо різних політичних ситуацій і щодо різних політичних

навіть не суспільно-політичної лексики, а емоційно забарвлених слів, використаних у певному контексті щодо різних політичних ситуацій і щодо різних політичних діячів. Скажімо, на каналах "Україна", "КРТ" негативно-оцінна лексика переважає в ситуаціях і контекстах, пов'яза­них з Віктором Ющенком, на 5-му ж каналі для характеристики діяль­ності Президента України вживають здебільшого позитивно-оцінну лек­сику¹.

Звісно, при цьому важливо зазначити, що незмінною є й тенденція, яку зауважили Л.І.Мацько, О.М.Сидоренко, О.М.Мацько: "Оскільки пуб­ліцистичне мовлення є "живим", сьогочасним і від того динамічним, частина його лексики перебуває у безперервному русі, зазнає семан­тичних модифікацій і конотацій, словотвірних інновацій, реактивації пасивних одиниць, рецепції іншомовних запозичень, що суттєво роз­ширює палітру стилістичних значень"². Отже, доходимо першого ви­сновку щодо вживання саме суспільно-політичної лексики: специфіка її вживання майже не пов'язана із політичним спрямуванням ЗМІ, мен­ше, ніж може здатися на перший погляд, пов'язана із особливостями суспільно-політичної ситуації, в якій перебуває країна. Пояснюємо це насамперед залишками тоталітарної психології в українських журна­лістів. Ще 15 років тому ми жили в умовах, за яких не так важливо, що ви насправді робите, головне, як ви про цю роботу прозвітуєте, в яких висловах. Тому й надалі в значної частини наших політиків і журналіс­тів за правильними й сучасними словами не стоїть жодних правильних і сучасних справ. Модерна демократизована лексика не має реального змістового наповнення.

З цим пов'язана й ще одна тенденція у практиці слововживання. Раз слова все одно не мають належного змістового наповнення, то можна знизити відповідальність за точність слововживання в умовах демократизації суспільного життя, хоча й обмеженої ще, проте досить таки відчутної порівняно з тим, що було ще не так давно. Тоді можна було без суду й навіть без будь-яких пояснень позбутися роботи, а то й волі за невдало вжите слово. Тепер цього журналісти не бояться, а головний закон демократичного суспільства ("свобода - це насамперед відповідальність") осягають дуже повільно. Можна зауважити декілька найбільш помітних типових хиб у слововживанні в сучасних українсь­ких ЗМІ.

¹ Ще помітнішою була ця тенденція під час президентських виборів 2004 року.

² Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. - К.: Вища школа, 2003.-С.275.

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

Найбільше впадає в око саме неточність у слововживанні, приблиз­не вживання слова, використання одного із синонімів не з тим емоцій­ним, стилістичним забарвленням, не з тією оцінністю, яку мав на увазі автор, невдале поєднання двох слів, що зазвичай сполучаються в контексті зовсім з іншими словами: Але розрахунок влади на цинізм не призведе до успіху [ПІК. - 2003. - №5. - С.14]; Таким чином ми ро­бимо зовнішню об'єктивну оцінку знання випускників [Е. - 2003. - 10 квітня]; Аби закінчити школу потрібно викласти щонайменше 100 доларів, а в деяких випадках й надто більше [СП. - 2003. -15 травня]; Аргументи "Карпат" змінити перебіг подій виглядали непереконли­вими [ВЗ. - 2003. - 5 серпня]; Я думаю, що саме тому через цей кон­флікт і відбулася проблема, коли проти нього почався такий великий тиск [АГ. - 2003. - 14 серпня]; Прожитковий рівень збільшать [П. -2003. - 28 серпня]; Про якість доріг у Львівській області сказано чи­мало, і характеристика трасового покриття на Львівщині вже давно оцінена широким спектром епітетів [Р. - 2003. -18 вересня]; Багато-багато інших безсумнівних і неспростовних фактів і речей, які завда­ють після перших вражень ще й другі та треті [ВГ. - 2004. - 6 лю­того]; Зазвичай сенс теракту полягає в тому, аби про діяльність його авторів дізналося якнайбільше людей і щоб пролунали умови. за яких теракти припиняться [П. - 2004. - 12 лютого].

Ще однією, на жаль, дуже поширеною хибою у слововживанні є слабка обізнаність журналістів із значенням слів, а то й пряме незнан­ня значення тих слів, які традиційно називають паронімами (зокрема, й міжмовними): Зауважу, що наша редакція зовсім не намагається в цій справі встати на бік однієї із сторін. Хай у всьому розбираються слідство і суд [ВВ. - 2003. - 4 квітня]; Хто складатиме історію, нехай готується до виявлення причинно -наслідкових зв'язків тої чи іншої події [Е. - 2003. - 10 квітня]; Слабо алкогольна політика [ПІК. - 2003.

- №10. - С.24]; Характерними ознаками наших студентів є деяка наглість і не завжди правильне сприйняття тонкого англійського гумору [X. - 2003. - №2. - С.6]; Напевне, кожний хоче, щоб викладач не звертав увагу на те, як студент нагло списує [X. - 2003. - №2.

- С.9]; Щоправда, де їх [гроші]роздобуде, уяви не мала [АГ. - 2003. -15 травня]; Голованов - автор понад 20 науково-художніх і прозаїчних книг, які видавали 25 мовами [ЛГ. - 2003. - 22 травня]; Після успіху в Рівному від Максима Галкіна відмовився Тернопіль. Квитки на його шоу в цьому місті не розійшлися... Алла Борисівна залишила Максима в Рівному і, схоже, відвезла чартерним рейсом до Москви його вдачу