А. О. Капелюшний. елементи, провідним аспектом у медіалінгвістиці можна все-таки вва­жати медіасофський

елементи, провідним аспектом у медіалінгвістиці можна все-таки вва­жати медіасофський.

2. Редакторський аналіз мовностилістичних особливостей тексту в ЗМІ. Вивчення тексту в різних країнах здійснюють, викорис­товуючи різні назви: лінгвістика тексту, структура тексту, герменевтика тексту, граматика тексту, феноменологія тексту та ін. Аналіз тексту зазвичай спрямовують на дві основні ознаки тексту - зв'язність і ціліс­ність. За зорієнтованості на зв'язність на перший план висувається проблема правильності / неправильності побудови зв'язного тексту Зв'язність художнього тексту вивчає наративна граматика, яка базуєть­ся насамперед на ідеях В.Я.Проппа. Правила послідовного розгортан­ня тексту вивчає т.зв. школа французьких структуралістів. Близький до цього й генеративістський аналіз тексту, за якого текст розглядають як наслідок послідовного розгортання якоїсь основної теми. Функціо­нальна стилістика вивчає обумовленість мовних прийомів і одиниць вимогами стилю, а граматика передбачає обов'язковість додержання кодових норм. У декодуванні прихованого змісту тексту застосовують методи герменевтики та феноменології. Особливості побудови, тво­рення різних типів текстів вивчає стилістика тексту¹. Рекомендуємо редакторові докладно з'ясувати модерні методи аналізу тексту за кни­гою "Актуальні напрями сучасної лінгвістики" О.О.Селіванової². Редак-

¹ Див.: Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття (Навчальний посібник з курсів: "Практична стилістика української мови", "Стилістика тексту", "Редагування в ЗМІ"). - Львів: ПАЮ, 2003. - С.254-263.; Лингвистический знцикло­педический словарь. - М.: Сов. знциклопедия, 1990. - С.507.

² Аналітичний огляд напрямів у сучасній мовознавчій науці, рекомендований як навчаль­ний посібник для студентів. Окремі розділи посібника присвячено сучасній теорії тексту, функціональному напрямові в сучасній лінгвістиці. Зокрема, в розділі "Сучасна теорія тексту" автор зосереджується на питаннях тексту як комунікативної системи, на когнітологічних дослідженнях лінгвістики тексту, на герменевтичних підходах до його аналізу, на зв'язках цих наук із сучасною теорією комунікації; тут також ідеться про етапи становлення лінгвістики тексту, про різні підходи до визначення самого поняття текст, про різновиди текстових категорій, про типологію зв'язності тексту, про інформативність тексту, про текст та підтекст, про поняття контекст, про експліцитний та імпліцитний плани в текстовій структурі, про власне текст та мегатекст, про особливості текстової інтерпретації. При цьому автор аналізує такі праці: Багдасарян В.Х. Проблема имплицитного. - Єреван, 1983; Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования. - М., 1981; Дейк ван ТА. Язьїк. По-знание. Коммуникация. - М., 1989; Димитрова С. Текст и подтекст. - София, 1984; Исследование по структуре текста. - М., 1987; Каменская О.Л. Текст и коммуникация. - М., 1990; Кузнецов В.Г.Гзрменевтика и гуманитарное познание. -М., 1991; Кухаренко В.А. Интерпретация текста.-М., 1988; Мучник Б.С. Человеки текст.-М., 1985; Но-вое в зарубежнойлингвистике: Лингвистика текста. -М., 1978.- Вьіп. УIII; Общение. Текст. Вьісказьівание. - М., 1989; Референция и проблемьі текстообразования. - М., 1988; Реферовская Е.А. Лингвистические исследования структури текста. - Я, 1983; Текст и его компонентьі как обьект комплексного анализа. -Л., 1986; Тураева З.Я. Лингвистика текста. - М., 1986; ФедосюкМ.Ю. Неявньїе способьіпередачи информации

Редагування в засобах масової інформації.

тор має приділити особливу увагу специфіці аналізу текстів, написаних публіцистичним стилем.

Публіцистичний стиль - функціональний різновид літературної мови, який використовується в ЗМІ, в пропагандистських виступах. Для нього характерні популярність, образність, полемічність викладу, яскравість засобів позитивної чи негативної експресії. Поєднання експресії та стандарту - конструктивний принцип мовлення в ЗМІ. У публіцистичному стилі широко використовуються:

■ суспільно-політична лексика;

■ емоційно-оцінні слова;

■ експресивно зв'язане слововживання;

■ перефрастичні побудови;

■ фразові серії;

■ словоформи з префіксами анти-, псевдо-, нео- тощо та із суфікса­ми -ац(ія), -фікац(ія), -іст, -тор, -ізм, -овець тощо;

■ складні прикметники;

в тексте. - М., 1988; Веаидгапсіе Я., йгеззіег \А/. Іпігобисїюп (о ТехіНпдиізІісз. -/_. -Л/. У., 1981; Оцк уап ТА. ТехіапбСопіехі. - /_., 1977та ін. Розглядаючи фукціональний напрям сучасної лінгвістики, О.О.Селіванова приділяє особливу увагу проблемам її методології та питанням історії становлення цієї галузі мовознавства, особливо докладно аналізуючи до­сягнення "наукових шкіл американської лінгвістики". Основними джерелами аналітичного огляду в цьому розділі є такі праці: Лингвистика: взаимодействие концепций и парадигм. -Харьков, 1991.- Ч. 1; Функциональное направление в современном французском язьїко-знании. - М., 1980; СпотзкуМ. Кпошіесіде оНапдиаде. Ііз Маїиге, Огідіп а по¹ ІІзе. - А/. У., " 1986та ін. У розділі, присвяченому когнітологічному напрямові сучасної лінгвістики, автор розповідає про становлення когнітології та про її завдання, про фреймову та процедурну семантику, про галузі когнітивного синтаксису та теорії дискурсу, докладно пише про когнітив-ну семасіологію, про фрейм і типи фреймових структур, схему, схемату, скрипт, сценарій, про когнітивне пояснення метафори. Автор робить огляд низки праць, серед них, зокрема, такі: Иванова О.В. Исследования семантической области с помощью фреймов. - Я, 1986; Теория метафорьі. - М., 1990; Минский М. Фреймьі для представления знаний. -М., 1979; Язьік и структури представления знаний. - М., 1992; Спотзку N. іапдиаде апб РгоЬІетз оІКпоІебде. - СатЬгібде, 1994; Раисоппіег в. Мепіаі Зрасе. - СатЬгібде, 1994та ін. О.О.Селіванова також подає огляд сучасних досягнень семасіології, ономастики, психолінгвістики та етнопсихолінгвістики, аналізуючи, зокрема, такі праці: Вежбицкая А. Язьїк. Культура. Познание. - М., 1996;Жоль К.К. Мьісль, слово, метафора. - К., 1984; Кочерган М.П. Слово і контекст. - Львів, 1980; Метафора в язьіке и тексте. - М., 1988;ПетренкоВ.Ф. Основьіпсихосемантики. -Смоленск, 1997;ПлотниковВ.А. Осно­ви семасиологии. - Мн., 1984; Почепцов Г.Г. Коммуникативньїе аспекти семантики. -К, 1987; Бацевич Ф.С., Космеда ТА. Очеркипо функциональнойлексикологии. -Львов, 1997; Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц. - Львов, 1988; Русанівський В.М. Структура лексичної семантики.-К., 1988;Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. - М., 1984; Клименко А.П. Психолингвистика. - Мн., 1982; Потебня А.А. Зстетика и позтика. - М., 1976; Психолингвистика. - М., 1984; Хомский Н. Язик и мишление. - М.,1972; Зтнопсихолингвистика. - М., 1988 (Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. - К.: Вид-во Українського фітосо-ціологічного центру, 1999. -148 а).