А. О.Капелюшний. мадську діяльність: Скажімо, американська преса нав'язала нам певний стереотип життя й діяльності президента США Джона Кеннеді

мадську діяльність: Скажімо, американська преса нав'язала нам певний стереотип життя й діяльності президента США Джона Кеннеді, розповідаючи про його інтимні стосунки з Мерилін Монро, про його зв'язки з мафією тощо; зовсім невідомими залишаються сторінки життя Дж. Кеннеді як знаного журналіста, володаря Пулітцерівськоїпремії, автора бестселера "Чому спала Англія?" таін. (Див.: 100 великихправителейXXвека. -М.: Мартин, 2000. -С.170-175).

14.Ненавмисне спотворення фактів через неналежну їх перевірку або через брак сумлінності автора чи редактора: На краще водопоста­чання найближчим часом можуть розраховувати і мешканці ву­лиць Масарика, Золотої, Мінської, а також жителі висотних бу­динків на Любінській і на Левандівці. Богдан КУФРИК (Е. - 2000. -№3) [Стара назва вулиці-Мінська; нова назва тієї самої вулиці-Золота - А.К.].

15.Відтворення факту "по пам'яті", відсутність його перевірки через те, що журналіст упевнений у точності фіксації факту в його пам'яті: З дитинства запам'яталося нам Шевченкове "Рученьки терп­нуть, злипаються віченьки..." (Бути жінкою // УТ-1. - 2000. - 21 травня) [Автор вірша "Швачка"- Павло Грабовський - А.К.].

16. Спотворення окремих видів фактичного матеріалу (переважно влас­них імен, власних назв) через незнання особливостей відтворення іншомовних назв українською мовою і через незабезпеченість жур­налістів і редакційних колективів довідковими джерелами: Річ у тім, що в той період Депардьє підтримував колишнього прем'єра Словенії Володимира Месіара [прізвище прем'єр-міністра Сло­вацької Республіки до 1998 р. Мечіяр або Меч'яр; у Словенії прем'єр-міністра на таке чи приблизно таке прізвище не було взагалі -А.К.у / вимагав для нього повернення колишніх повноважень. Акто­ра підтримували дві Клаудії: Кардинале і Шиффер (СП. - 1999. -№50).

17. Неоприлюднення поправки, спростування в разі фактичної неточ­ності.

18. Невдале наведення в радіо- чи телепередачі цитати, за якого слу­хач, глядач не може зрозуміти, де вона починається й де закінчу­ється.

19. Штучне створення сенсації, роздмухування якогось факту чи яко­гось аспекту події.

20. Наведення цифр, фактів, які нічого не говорять читачам, слухачам,

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

глядачам (скажімо, автор не пояснює цифри, не зіставляє її, а тому читач не спроможний оцінити, багато це чи мало тощо). 21.Наведення абревіатур, скорочень, незрозумілих читачеві чи таких,

які погано сприймає на слух слухач, глядач. 22.Відсутність перевірки джерела фактів і мотивів інформатора. 23.Немобільність інформаційної служби, невнесення змін до випусків новин: ЛТБ повідомило про прибуття Президента України до одні­єї з європейських столиць, а напередодні візит було відкладено; РЛ повідомляло про те, що у Львові на сьогодні опадів не перед­бачено, в той час, коли за вікнами студії йшов дощ\ 5. Психологічні причини фактичних помилок. У теорії редагу­вання одним з найважливіших є положення про те, що під час аналізу тексту неодмінно треба зважати на загальні закономірності його тво­рення та на індивідуальні особливості творчого процесу саме в цього (певного, конкретного) автора². Психологія творчості й психологія спри­ймання бере до уваги як суб'єктивні, так і об'єктивні чинники. Редактор­ська праця в умовах ЗМІ - це співтворчість з автором. Тому редактор під час роботи над фактичним матеріалом у журналістському тексті має зважати 1) на загальнопсихологічні чинники, пов'язані з психологі­єю творчості, психологічними особливостями освоєння та відтворення дійсності в мас-медіа; 2) на особливості індивідуального освоєння та відтворення дійсності, на риси характеру конкретного автора, які позна­чаються на процесі творчості й на його результаті - тексті. Часто в тео­рії редагування під час аналізу причин фактичних помилок у ЗМІ ці положення трансформують у такі категорії, як 1) об'єктивні причини фактичних помилок; 2) суб'єктивні причини цих помилок³.

У теорії та психології журналістської творчості розглядають факт у трьох аспектах:

1. Факт як елемент дійсності.

2. Факт як елемент свідомості.

3. Факт як елемент тексту⁴.

¹ Див. також: Прилюк Д.М. Теорія і практика журналістської творчості: Проблеми май­стерності. - К.: Вища шк., 1983. - С.108-115; Здоровега В.Й. Теорія і методика журналіст­ської творчості: Підручник. - Львів: ПАЮ, 2004.-С.82-83.

² Див., наприклад: Зелінська Н.В. Теоретичні засади роботи редактора над літературною формою тексту (літературне опрацювання тексту). - К.: УМК ВО, 1989. - С. 4-68.

³ Див.: Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. - М.: Вьісш. шк., 1980. -С198-205,211-229,253-264,271-277.

⁴ Див.:Лазутина ГВ. Основьі творческой деятельности журналиста. - М.: Аспект Пресе, 2000.-С.93.