А.О.Капелюшний. Підбиваючи підсумки розмови про роботу редактора над фактичним матеріалом, зауважимо, що одним з найважливіших чинників успішної праці редактора є максимальне

Підбиваючи підсумки розмови про роботу редактора над фактичним матеріалом, зауважимо, що одним з найважливіших чинників успішної праці редактора є максимальне врахування психології автора (психо­логії творчості) й психології читача (психології сприймання тексту). Редактор має бути не тільки першим і дуже прискіпливим читачем журналістського тексту, але й посередником між автором і читачем, критиком авторського тексту з погляду інтересів читача (слухача, гля­дача). Докладне з'ясування психологічних засад редакторської діяль­ності, тобто психології співтворчості з автором, допоможе підвищити ефективність редакторської роботи з фактичним матеріалом, піднесе загальний рівень редагування в мас-медіа.

6. Фактологічні особливості журналістських текстів різних видів і завдання редактора під час їх аналізу. У структурі журна­лістських текстів окремих видів фактологія відіграє різну роль, виконує різні функції. В одних різновидах журналістського тексту факти є тексто-утворювальними елементами, в інших-їх використовують як аргументи, ще в інших - застосовують в узагальненому вигляді (так звані художні факти). Зокрема, на думку І.Л.Михайлина, це залежить від обраного жанру та від поставленої мети: "В інформаційній замітці обсягом 10-20 рядків, завдання якої повідомити про факт чи подію, не передбачене висвітлення авторської оцінки відображуваного. Тут матиме місце ли­ше констатація факту, - і все. Предмет відображення цілком витіснить оцінку. У жанрі репортажу, який передбачає розповідь про подію, поба­чену очевидцем, уже знайдеться місце й для оцінки (чи оцінок), яка не займатиме провідного місця. У жанрі статті міститиметься великий за обсягом фактичний матеріал, який "вимагатиме" авторського впо­рядкування, узагальнення, пояснення, а відтак предмет і оцінка в ній зрівноважаться. У рецензії оцінка художнього твору власне передбача­ється жанровими вимогами, отже, її питома вага зросте, а предмет займе місце причини, збудника цієї оцінки. І нарешті, в жанрі есе погляди журна­ліста пануватимуть, а факти підпорядковуватимуться ілюстративній меті. Предмет тут зовсім поступиться місцем оцінці"¹. Загалом, на думку Д.С.Григораша, "позиція журналіста виявляється в способі використан­ня фактичного матеріалу, в принципах наукової інтерпретації його"². Одну з важливих властивостей факту зауважив В.Й.Здоровега: "Будь-який факт багатший від судження. Вписуючись у систему суджень, у

¹ Михайлин И.Л. Основьіжурналистики:Учебник.-Харьков: ХИФО.2004.-С.215.

² Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. - Львів: Вища школа, 1974. -С.257.

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

процес доказу, у той чи інший узагальнюючий журналістський виступ, факт втрачає властиву йому від природи багатогранність, висвітлюєть­ся однобоко"¹. Загалом учений пов'язує використання фактів різного типу зі специфікою журналістських текстів. "Зрозуміло, у текстах, які оприлюднюють ЗМІ, наводяться факти, що різняться тематикою, сту­пенем складності й мірою узагальнення. За роллю фактів журналістсь­кі виступи можна умовно поділити на дві групи: подієва інформація, у якій факт відіграє самостійну роль і є до певної міри самоціллю; уза­гальнюючі, а тим більше аналітичні, концептуальні твори, де факти відіграють роль аргументів, служать для доведення певної думки, ідеї твору. Від свіжих, вагомих фактів залежить рівень інформаційної наси­ченості статті, огляду, есе, нарису"². В.В.Різун наголошує на понятті "обсягу фактажу": "Кожна тема для її розкриття вимагає певної кількос­ті фактів"³. Додамо: й кожний жанр, кожний жанрово-стильовий різно­вид журналістського тексту. Крім того, можна зауважити ще й викорис­тання в різних текстах фактів, які мають своєрідність щодо рівня психо­логічного впливу на читача, слухача, глядача, загалом щодо рівня їх сприйняття реципієнтом.

Скажімо, в інформативно-експресивному різновиді журналістського тексту використовують факти, про які часто повідомляли до того, які повторюються щосезону тощо, але вони є актуальними для газети, а масову аудиторію ця фактологічна інформація не може зацікавити сама по собі; тому журналісти широко використовують різноманітні експресатори. Неофіційно-інформативний різновид журналістського тексту, навпаки, ґрунтується на експресивному фактологічному матері­алі й не потребує застосування додаткових засобів привернення уваги, зацікавлювання читача. В офіційно-інформативному тексті гранично стисло, об'єктивно, правдиво, точно відтворюють фактологічну інфор­мацію відповідно до офіційного етикету.

У репортажному різновиді тексту поєднано конкретну образність з фактологічною достовірністю, авторський суб'єктивізм з об'єктивністю, документальністю, описовість з авторськими роздумами. Інформатив­но-аналітичний текст подає фактологічний матеріал у зв'язку з потре­бами аналітичного його інтерпретування; факти тут є аргументами, але водночас автор також повідомляє про них читача. Узагальнюваль-

¹ Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. - Львів: ПАЮ, 2004.-С.77.

² Там само. -С.79.

³ Різун В.В. Літературне редагування. - К.: Либідь, 1996. - С. 180.