А. О.Капелюшний

Можемо, отже, говорити про те, що журналістський текст є основним (не єдиним!) об'єктом редагування в ЗМІ. Проте редактор у мас-медіа має зважати ще на цілу низку чинників. Насамперед редактор у ЗМІ має, розглядаючи конкретний текст, враховувати те, яке місце йому належить у номері газети, в програмі чи в системі мовлення тощо, якого резонансу він повинен і може набути, зважаючи на ці чинники. Отже, редактор у ЗМІ повинен постійно не тільки мати на увазі конкрет­ний текст як цілісність, але й зважати на те, що цей твір є мікрострукту­рою, яка в ЗМІ неодмінно входить до якоїсь макроструктури. Процес редагування в ЗМІ ускладнений ще й надзвичайною оперативністю мас-медіа. Редактор інколи має зважувати те, який резонанс (який ефект) матиме ця мікроструктура в складі конкретної макроструктури в конкретний момент (нерідко буквально в цю мить). Це своєрідно по­значається на всьому процесі редагування в ЗМІ.

Тому питання зв'язку курсу "Редагування в засобах масової інфор­мації" з іншими навчальними й науковими дисциплінами висувається на передній план. Адже для редактора він (курс) є ніби підсумковим, таким, що синтезує знання з цілої низки інших курсів. Зокрема, дуже важливими для вмілого редакторського аналізу журналістських творів є "Теорія і практика журналістики", "Теорія літератури". Прямий зв'язок має літературне редагування з мовознавчими дисциплінами - "Україн­ською мовою в ЗМІ", "Практичною стилістикою української мови", із психо- й соціолінгвістикою, а також із дициплінами, пов'язаними з ана­лізом тексту, - "Стилістикою тексту", "Текстознавством" тощо. Дуже важливо для редактора також засвоїти "Типологію помилок", "Девіато-логію". Ще один комплекс дисциплін, дуже потрібний у діяльності ре­дактора, - це "Психологія творчості" й "Психологія сприймання", "Со­ціальна психологія", "Риторика", "Іміджологія", "Паблік-рилейшнз", "Ло­гіка". Відомості з історії журналістики допоможуть редакторові засвоїти досвід праці його попередників, уникати тих помилок, яких вони припус­калися. Зрештою, діяльність редактора базується на всьому його до­свіді й на всіх його знаннях (як зауважив СЯ.Маршак, "Редактор не має права бути початківцем"¹), і тому обізнаність з будь-якою галуззю науки, життя людини й суспільства придасться редакторові в його пра­ці.

............................ Редагування в засобах масової інформації..............................

2. Завдання й особливості редагування в різних засобах масо­вої інформації. Більшість дослідників виокремлює три основні за­вдання редагування (дехто називає їх триєдністю): аналіз тексту, його оцінка та виправляння. Скажімо, М.М.Сікорський називає такі завдан­ня: "Вивчення особливостей редакторського аналізу літературних тво­рів як методу їхньої об'єктивної характеристики й оцінки, а також визна­чення шляхів удосконалення рукописів під час підготовки до друку... Визначення методики редагування, прийомів і засобів реалізації реко­мендацій, сформульованих під час редакторського аналізу"¹. Д.С.Гри-гораш базує свої дослідження завдань редагування на такій тезі: "Га­зетний виступ - важливий засіб політичного впливу. Він повинен вияв­ляти зрілість і активну громадянську позицію автора"². Звідси виплива­ють і завдання, що постають перед журналістами під час редагування в ЗМІ: "Чітка політична спрямованість газетного виступу, точність і логічність авторських міркувань, струнка композиція, хороший стиль, грамотність, прекрасне ілюстрування, добрий друк повинні бути пред­метом постійної турботи редакції"'³. А.Е.Мільчин зауважує: "що більші суспільні завдання... ставить перед собою редактор, що більше він зацікавлений у їх вирішенні, то змістовніша й глибша його праця"⁴. Водночас він називає найважливішим завданням редагування таке: "Саме критичний аналіз... - основа всієї редакторської праці"⁵, а "редак­тор - це переважно критик роботи автора з позицій... народних інтере­сів, з позицій загальних і специфічних інтересів читачів"⁶. Отже, цілком обґрунтованим є висновок дослідника: "основа редагування - це кри­тичний аналіз призначеного до видання твору з метою його правильної оцінки й допомоги авторові в удосконаленні змісту й форми твору в інтересах читача і суспільства"⁷. На важливості саме цього завдання редагування наголошує й Р.Г.Іванченко, підкреслюючи при цьому, що часто на текст треба кинути критичний погляд сторонньої людини⁸. В.В.Різун зауважує, ще редактор виконує "редакторський аналіз і ре­дакторську правку"⁹.