Поділ іменників на відміни

За особливостями відмінювання іменники в українській мові поділяються на чотири відміни. Проте не всі.

Незмінювані іменники (радіо, таксі) і ті, що вживаються тільки в множині (двері, ворота), до жодної відміни не належать. Не зараховуються до жодної відміни і ті іменники, що відмінюються, як прикметники (вартовий, ланкова, Хмельницький).

Відміну іменника визначаємо за його початковою формою (називний відмінок однини), ставлячи такі питання і в такій послідовності:

Отже, іменники чоловічого роду можуть належати до І або II відміни, жіночого — до І або III відміни, середнього — до II або IV відміни.

До І відміни належать іменники жіночого й чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а: тиш а, хмар а, бур я, мрі я, лелек а, Микол а, судд я, сирот а.

До II відміни належать:

1) іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини не мають закінчення - а: дядько, герой, вітер, дощ, день;

2) іменники середнього роду, які при відмінюванні не приймають жодних суфіксів: село, жито, море, життя, узгір’я, курчатко.

До III відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини не мають закінчення - а: тінь, ніч, любов, мати.

До IV відміни належать іменники середнього роду, які при відмінюванні приймають суфікс - ат - або - ен -: коліща — коліщ ат и; ягня — ягн ят и; плем’я — плем ен і, ім’я — ім ен і.

Перевірте себе. Випишіть іменники в чотири колонки за відмінами: 1) І відміна; 2) ІІІ відміна; 3) ІV відміна; 4) ІІ відміна. Іменників, які до жодної відміни не належать, не виписуйте.

Оповідач, свічка, опора, дерево, краєвид, кошовий, оповідь, звіря, лелека, кров, крапля, селянин, уміння, кенгуру, осля, лошатко, теля, стерня, галузь, оціпенілість, ожеред, сани, незнайко, базіка, тямовитість.

Ключ. З других букв має скластися прислів’я.