Тема2. Основи державного регулювання економіки

Сам термін «регулювання» (від лат. regulo – впорядковую) тлумачиться як упорядковування, внесення порядку, системи в якусь діяльність, управління чимось, підкоряючи його відповідним правилам, певній системі.

Державне регулювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для ефективного функціонування всіх суб’єктів ринкових відносин і реалізації державної економічної політики.

Державне регулювання економіки — це діяльність органів державної влади щодо цілеспрямованого впливу на поведінку суб'єктів господарювання шляхом застосування різноманітних методів і засобів. Державне регулювання можна розглядати як функції державного управління економікою, як інструменти реалізації економічної політики.

Функції держави в ринковій економіці Законодавча. Стабілізуюча. Розподільча.

1. Розроблення економічного, соціального та організаційно-господарського законодавства.

2. Підтримка високого рівня зайнятості населення та цінової рівноваги.

3. Перерозподіл коштів на користь малозабезпечених верств населення шляхом здійснення фінансової і податкової політики.

4. Розроблення та реалізація антимонопольного законодавства з метою захисту конкуренції.

5. Стимулювання економічного зростання шляхом визначення цілей і напрямків економічного розвитку та надання відповідних ресурсів для їх реалізації.

6. Установлення розміру мінімальної з/п;

7. Забезпечення суспільними благами, у створенні яких приватні та колективні суб’єкти не зацікавлені.

Історія розвитку країн із ринковою економікою характеризується неоднозначністю рішень щодо втручання держави в економіку. Однак у жодній країні держава не припинила діяльності щодо розвитку ринкової економіки. Навпаки, постійно ведеться пошук напрямів удосконалення взаємовідносин між державою та товаровиробниками, і залежно від багатьох чинників спостерігається послаблення або посилення державного втручання. У нинішніх умовах господарювання держава вже не тільки визначає загальні правила та межі функціонування ринкової економіки, а й сама доповнює ринковий механізм. Інструменти державного регулювання економіки Державне регулювання економіки спирається на сис­тему державних інструментів (регуляторів).

На рис. 2.1. зображено класифікацію методів державного регулювання

Рис. 2.1. Класифікація методів державного регулювання

Залежно від їхньої природи всі державні інструменти можна поділити на три види: правові, адміністративні та економічні. До правових інструментів належать законодавчі та підзаконні документи, які регламентують основні напрями й правила економічної діяльності господарських суб'єктів та окремих громадян. Серед правових інструментів найбільший вплив на економіку мають закони про власність, підприємництво, підприємство, інвестиційну та зовнішньоекономічну діяльність, банківську та страхову справу, податки й ціни, соціальний захист населення та ін. Адміністративні інструменти — це укази, постанови та розпорядження виконавчих органів, які дозволяють, забороняють, обмежують чи нормують окремі види господарської діяльності. Наприклад установлення квот (обмежень), видання ліцензій, затвердження стандартів якості продукції, екологічних норм тощо. Найважливішу роль у державному регулюванні економіки відіграють економічні інструменти.

До основних форм державного регулювання економіки належать:

- фіскальна політика (бюджетно-податкове регулювання) — використання урядом його прав установлювати податки та витрачати кошти;

- монетарна політика (грошово-кредитне регулювання) — проводиться через заходи Національного банку, спрямовані на зміну обсягів грошової маси;

- система регулювання доходів — спрямована на регулювання грошового попиту населення й підприємств;

- соціальна політика — система заходів, спрямована на надання допомоги безробітним, незаможним, розвиток освіти, медицини, культури тощо;

- зовнішньоекономічне регулювання — включає торговельну політику, управління обмінним курсом, тарифами, квотами тощо.