Дослідження аналітичності мислення

Мета: визначити рівень розвитку аналітичності індуктивного мислення в умовах обмеженого часу.

Матеріал та обладнання: Бланк із 15 рядами чисел, складеними за певною закономірністю (варіант VI субтесту шкали Р. Амтхауера), ручка, секундомір.

Хід виконання роботи. Дослідження можна проводити як з одним респондентом, так і з невеликою групою. Бланки обстеження із 15 числовими рядами (табл. Е.1) роздаються досліджуваним. Респондентам слід встановити закономірності, за якими складені дані числові ряди та продовжити їх ще двома числа­ми. На виконання завдання відводиться 7 хв. Пропонується при не­можливості встановити закономірність числового ряду перейти до наступного ряду, а якщо залишиться час - знову повернутися до незакінченого ряду чисел.

Таблиця Е.1– Бланк обстеження

№	Числові ряди
								….
								….
								….
								….
								….
								….
						1/2	1/4	….
								….
								….
								….
								….
								….
								….
								….
								….

Обробка та аналіз результатів:

Обробка результатів проводиться з використанням ключа з правильними відповідями (табл. Е.2). Підраховується кількість правильно дописаних респондентами рядів. Якщо досліджуваний дописав у якому-небудь ряді лише одне число, хоча воно і було правильним, число­вий ряд вважається недописаним. Рівень розвитку аналітичності мислення визначається за кількістю правильно дописаних рядів чисел:

Дуже високий рівень: 14 – 15 рядів.

Високий рівень: 11 – 13 рядів.

Середній рівень: 8 – 10 рядів.

Низький рівень: 6 – 7 рядів.

Дуже низький рівень: 5 рядів і нижче.

Таблиця Е.2 – Ключ для обробки результатів

Номер ряду	Продовження ряду	Номер ряду	Продовження ряду	Номер ряду	Продовження ряду
	16; 18		11;3		1;4
	27;30		1/8; 1/16		279; 282
	384; 768		64;81		30;23
	17; 20		6;4		15;12
	4;2		76;78		30;33

2 Методика «Виключення зайвого»

Мета: дослідити здатність до узагальнення та абстрагування, уміння виділяти істотні ознаки предметів та явищ, пред'явлених у конкретних поняттях.

Матеріал та обладнання: бланк з текстом.

1. Стіл, стілець, ліжко, підлога, шафа.

2. Молоко, вершки, сало, сметана, сир.

3. Черевики, чоботи, шнурки, валянки, тапочки.

4. Молот, кліщі, пила, цвях, сокира.

5. Солодкий, гарячий, кислий, гіркий, солоний.

6. Береза, сосна, дерево, дуб, ялина.

7. Автобус, фура, людина, корабель, велосипед.

8. Василь, Федір, Семен, Іванов, Петро.

9. Сантиметр, метр, кілограм, кілометр, міліметр.

10.Токар, учитель, лікар, книга, космонавт.

11.Глибокий, веселий, світлий, низький, мілкий.

12.Будинок, мрія, автомобіль, корова, дерево.

13. Скоро, швидко, поступово, по­квапливо, поспішно.

14. Неуспіх, хвилювання, поразка, провал, крах.

15. Ненавидіти, презирати, обурювати, злити, розуміти.

16. Успіх, неуспіх, удача, прибуток, спокій.

17. Смілий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

18. Футбол, волейбол, хокей, плавання, баскетбол.

19. Грабіж, крадіжка, землетрус, підпалення, напад.

20. Олівець, кулькова ручка, рейсфедер, фломастер, чорнило.

Хід виконання роботи. Респондентам пропонується у кожному ряді з 5 слів об'єднати 4 слова в одну групу за смисловим навантаженням та дати їй назву, а одне слово кожного ряду, що до цієї групи не належить, слід ви­ключити. Якщо респондент справляється з першими 3 – 4 завданнями, а далі помиляється, або ж він правильно вирішує завдання, однак не може його пояснити, підібрати назву групі предметів, то можна зробити ви­сновок про його інтелектуальну недостатність.

Якщо досліджуваний пояснює причину об'єднання предметів в одну групу не за їх родовими чи категоріальними ознаками, а за си­туаційними категоріями (тобто створює ситуацію, у якій яким-небудь чином беруть участь усі предмети), то це буде свідчити про показник конкретного мислення, невміння будувати узагальнення за їх істотни­ми ознаками.

3 Методика «Складні аналогії»

Мета: виявити ступінь розуміння складних логічних відношень та виділити абстрактні взаємозв'язки понять.

Матеріал та обладнання: 19 пар слів.

1-й варіант:

1. переляк - втеча_____________________ А Б В Г Д Е

2. фізика - наука______________________ А Б В Г Д Е

3. правильно - вірно___________________ А Б В Г Д Е

4. грядка - город_____________________ А Б В Г Д Е

5. пара - два_________________________ А Б В Г Д Е

6. слово - речення_____________________ А Б В Г Д Е

7. бадьорий - в'ялий___________________ А Б В Г Д Е

8. країна - місто______________________ А Б В Г Д Е

9. похвала - покарання_________________ А Б В Г Д Е

10. помста - підпал____________________ А Б В Г Д Е

11. десять - число_____________________ А Б В Г Д Е

12. плакати - вити____________________ А Б В Г Д Е

13. розділ - роман____________________ А Б В Г Д Е

14. спокій - рух_______________________ А Б В Г Д Е

15. хоробрість - геройство______________ А Б В Г Д Е

16. прохолода - мороз_________________ А Б В Г Д Е

17. брехня- недовіра__________________ А Б В Г Д Е

18. спів - мистецтво___________________ А Б В Г Д Е

19. тумбочка - шафа___________________ А Б В Г Д Е

Хід проведення роботи:

Респондентам пред'являються 19 пар слів – логічних задач. Мета їх – з'ясувати, який із 6 типів логічних зв'язків є у кожній парі слів. Для допомоги респондентам надається також «шифр» – таблиця, у якій наводяться зразки типів асоціативних зв'яз­ків у їх літерному позначенні: А Б В Г Д Е.

Досліджуваний повинен з'ясувати відношення між словами у па­рі, далі знайти аналог, тобто вибрати у таблиці 30 «шифру» пару слів із таким же логічним зв'язком, і відмітити в ряді літер (А Б В Г Д Е) ту літеру, яка відповідає знайденому аналогу із «шифру». Час обмежено – 3 хв.

Таблиця Е.3 – Шифр

А	Вівця – стадо
Б	Малина –ягідка
В	Море – океан
Г	Світло – темрява
Д	Отруєння – смерть
Є	Ворог – неприятель

Обробка та аналіз результатів:

Для обробки та аналізу результатів використовується ключ (табл. Е.4).

Таблиця Е.4 – Ключ

№

Шифр

Д

Б

Е

А

Е

А

Г

В

Г

Д

Б

Е

А

Г

Е

В

Д

Б

В

У разі успішного виконання респондентом усіх завдань, логічного пояснення усіх співставлень, робиться висновок про його розуміння абстракцій та складних логічних зв'язків. Норма правильних відпо­відей – 5 і більше за три хвилини.

4 Методика «Виділення істотних ознак»

Мета: дослідити особливості мислення за ди­ференціацією істотних ознак предмета чи явища від другорядних.

За характером виділених ознак можна зробити висновок про пере­важання абстрактного чи конкретного стилю мислення.