Дослідження ригідності мовлення

Мета дослідження: визначення ступеня ригідності мовлення.

Матеріали та обладнання: кольорові однотипні малюнки із зображенням пейзажів, розмір не менший за 20 х 25 см, аркуші паперу і ручка.

Процедура дослідження. Дослідження можна проводити як з одним досліджуваним індивідуально, так і з групою. Якщо дослідження проводиться з групою, бажано, щоб кожен з досліджуваних отримав малюнок, а не розглядав спільний для всіх. Їм пропонують написати твір з опорою на сюжет малюнка, але мета дослідження не повідомляється.

Інструкція досліджуваному: «Перед вами малюнок із зображеним на ньому пейзажем. Напишіть твір, використавши сюжет цього малюнка.»

Час написання твору не обмежується, а робота припиняється, коли він налічує не менше 300 слів.

Обробка результатів. Мета обробки результатів – з'ясування величини ригідності писемного мовлення для кожної сотні слів тексту. Для цього у творі вертикальною лінією відділяють кожну сотню слів. Потім у кожній з них викреслюють або підкреслюють усі слова, що повторюються, однакові за звучанням і написанням, які мають спільний корінь. Наприклад, словами з спільним коренем будуть: зелень, зелений, зеленкуватий. Для кожної сотні слів твору окремо підраховують кількість повторених слів. Усі службові слова також уважаються окремими словами, і всі повторення підраховуються.

Показник ригідності писемного мовлення може бути вираженим як в абсолютній величині, тобто у кількості повторів, так і у відносній – як коефіцієнт КР.

КР = П/n,

де П – кількість повторених у сотні слів; n – загальна кількість слів.

Аналіз результів. Тенденція повторювати слова під час написання твору в кожній сотні не однакова. Для інтерпретації індивідуальних показників складається таблиця.

Таблиця Е.7 – Визначення ступенів ригідності писемного мовлення

Аналізуючи результати, бажано встановити причини ригідності. Ними можуть бути: малий словниковий запас, погане самопочуття досліджуваного, невисокий інтелект тощо. Бажаючим удосконалювати себе важливо потурбуватися про профілактику ригідності мовлення. Із цією метою можна працювати з словником синонімів, замінюючи у своїх текстах виступів, у творах слова-повторення синонімами. Аналогічним чином можна розвивати й усне мовлення. Добре допомагає при цьому слухання магнітофонного запису виступів і бесід з подальшим аналізом їх.