Й варіант

Матеріал та обладнання: 20 наборів слів.

1. Сад, рослини, садівник, пес, паркан, грунт.

2. Річка, берег, риба, рибак, потік, вода.

3. Місто, автомобіль, будівля, натовп, вулиця, велосипед.

4. Стайня, сіновал, кінь, дах, ху­доба, стіни.

5. Куб, кути, креслення, сторона, камінь, дерево.

6. Ділення, клас, числівник, олі­вець, дільник, папір.

7. Кільце, коло, діаметр, алмаз, про­ба, округлість, золото.

8. Читання, очі, книга, текст, окуляри, слово.

9. Газета, правда, подія, крос­ворд, папір, редактор.

10. Гра, карти, гравці, фішка, покарання, правила.

11. Війна, літак, пушка, битва, пісто­лет, солдати.

12. Книга, малюнки, розповідь, папір, зміст,тексти.

13. Спів, дзвін, мистецтво, голос, аплодисменти, мелодія.

14. Землетрус, жар, смерть, коливання землі, шум, повінь.

15. Бібліотека, стіл, книги, чи­тальний зал, гардероб, читач.

16. Ліс, грунт, гриби, мисливець, дерево, вовк.

17. Спорт, медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон.

18. Лікарня, будівля, ін'єкція, лікар, термометр, хворі.

19. Кохання, троянди, почуття, люди­на, побачення, весілля.

20. Патріотизм, місто, друзі, Батьківщина, сім'я, людина.

Хід виконання роботи. Дослідження проводиться індивідуально. Респондентам поясню­ється, що перше слово кожного ряду є основним, а слова, що йдують за ним, мають певні смислові зв'язки стосовного першого головного слова. Досліджуваним необхідно вибрати лише два слова, що знаходяться у найбільш тісному смисловому зв'язку з першим основним словом.

Обробка та аналіз результатів:

Аналіз результатів проводиться на основі ключа до методики.

Ключ:

1) Рослини, грунт.

2) Берег, потік, вода.

3) Будівля, вулиця.

4) Дах, стіни.

5) Кути, сторона.

6) Числівник, дільник.

7) Діаметр, окружність.

8) Очі, текст.

9) Папір, редактор.

10) Гравці, правила.

11) Битва, солдати.

12) Папір, тексти.

13) Голос, мелодія.

14) Коливання землі, шум.

15) Книги, читач.

16) Грунт, дерево.

17) Змагання, перемога, стадіон.

18) Лікар, хворі.

19) Почуття, людина.

20) Батьківщина, людина.

Наявність багатьох помилкових суджень свідчить про переважання конкретно-ситуаційного стилю мислення над абстрактно-логічним. Якщо респондент дає на початку обстеження помилкові відповіді, а потім їх виправляє, то це можна інтерпретувати як квапливість та ім­пульсивність. Оцінка результатів здійснюється за таблицею Е.5.

Таблиця Е.5 – Оцінка результатів

Бали
Кількість правильних відповідей		-			16–17	14–15	12–13	10–11

1 Варіант. Інструкція досліджуваному: «У кожному рядку тексту ви бачите одне слово, яке стоїть перед дужками, а решта слів у дужках. Усі слова, що знаходяться в дужках, стосуються того, яке стоїть перед дужками. Потрібно вибрати лише два слова, які знаходяться в найтіснішому зв'язку зі словом перед дужками».

1. Сад (рослини, садівник, собака, огорожа, земля).

2. Річка (берег, риба, риболов, течія, вода).

3. Місто (автомобіль, будинки, натовп, вулиця, велосипед).

4. Сарай (сіновал, кінь, дах, худоба, стіни).

5. Куб (кути, креслення, сторони, камінь, фігура).

6. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір).

7. Каблучка (діаметр, діамант, проба, окружність, золото).

8. Читання (очі, книга, текст, окуляри, слово).

9. Газета («Київські новини», подія, кросворд, папір, редактор).

10. Гра (карти, гравці, фішки, покарання, правила).

11. Війна (літак, гармати, баталії, зброя, солдати).

12. Книга (малюнки, розповіді, папір, заголовок, тексти).

13. Спів (дзвін, мистецтво, голос, аплодисменти, мелодія).

14. Землетрус (пожежа, смерть, коливання грунту, шум, повінь).

15. Бібліотека (столи, книги, читальн зала, гардероб, читачі).

16. Ліс (грунт, гриби, полювання, дерева, вовк).

17. Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон).

18. Лікарня (приміщення, уколи, лікар, термометр, хворі).

19. Кохання (троянди, почуття, людина, побачення, весілля).

20. Патріотизм (місто, друзі, Батьківщина, сім'я, людина).

Ключ до методики:

1. Рослини, земля.

2. Берег, течія, (вода);

3. Будинки, вулиця;

4. Дах, стіни.

5. Кути, сторони.

6. Дільник, ділене.

7. Діаметр, окружність.

8. Очі, текст.

9. Папір, редактор.

10. Гравці, правила.

11. Баталії (зброя), солдати.

12. Папір, тексти.

13. Голос, мелодія.

14. Коливання грунту, шум.

15. Книги, читачі.

16. Ґрунт, дерева.

17. Змагання, перемога.

18. Лікар, хворі.

19. Почуття, людина.

20. Батьківщина, людина.

Інтерпретація: наявність переважно помилкових суджень свідчить про домінування конкретно-ситуативного стилю мислення над абстрактно-логічним. Якщо ж досліджуваний дає спочатку помилкові відповіді, а потім їх виправляє, то це можна інтерпретувати як поспіх та імпульсивність.

Таблиця Е.6 – Ключ

Оцінка в балах
Правильні відповіді

5 Опитувальник «Стиль мислення»

Інструкція: «Цей опитувальник призначений для того, щоб допомогти вам визначити спосіб мислення, якому ви надаєте перевагу, а також манеру ставити запитання і приймати рішення. Серед запропонованих вам на вибір відповідей немає правильних чи неправильних. Максимум корисної інформації ви одержите в тому випадку, якщо будете якомога точніше повідомляти про особливості вашого реального мислення, а не про те, як, на вашу думку, варто було б мислити.

Кожен пункт даного опитувальника складається з твердження, з якого випливає п'ять можливих його закінчень. Ваше завдання – прорангувати кожне закінчення речення, тобто на бланку опитувальника в квадратиках праворуч від кожного закінчення проставити номери: 5, 4, 3, 2 чи 1, що вказують на міру вашої спрямованості на ту чи іншу відповідь: від 5 (найбільше підходить) до 1 (менше всього підходить). Кожен номер (бал) повинен бути використаний тільки один раз у групі з п'яти закінчень. Навіть якщо два (чи більше) варіанти закінчення речень здаються однаково притаманними вам, усе-таки намагайтеся їх упорядкувати. Кожне з п'яти закінчень у групі повинне одержати свій номер: 5, 4, 3, 2, 1.

Будь ласка, заповніть для тренування цей зразок:

Коли я читаю книгу за фахом, я звертаю увагу головним чином на:

Якість викладу, стиль……………………………………………………………….□

Основні ідеї книги…………………………………………………………………..□

Композицію й оформлення книги ………………………………………………..□

Логіку й аргументацію автора……………………………………………………...□

Висновки, які можна зробити з цієї книги………………………………………...□

Якщо ви впевнені, що зрозуміли наведену вище інструкцію, продовжуйте працювати далі.

А. Коли між людьми відбувається конфлікт на ґрунті ідей, я віддаю перевагу тій стороні, що:

1. Приймає, визнає конфлікт і намагається висловити його відкрито…………..□

2. Більш за все зачіпає мої власні цінності та ідеали……………………………..□

3. Краще за всіх відображає мої особисті погляди і досвід………………………□

4. Пасує до ситуації найбільш логічно і послідовно……………………………...□

5. Викладає аргументи найбільш коротко і переконливо………………..............□

Б. Коли я починаю працювати над проектом у складі групи, найважливіше для мене:

1. Зрозуміти мету і значення цього проекту.......... …………………………….□

2. Розкрити мету і цінності учасників робочої групи ……………………...........□

3. Визначити, як ми збираємося розробляти даний проект………………………□

4. Зрозуміти, яку користь цей проект може принести для нашої групи………...□

5. Щоб робота над проектом була організована і зрушила з місця ………………□

В. Говорячи в цілому, я засвоюю нові ідеї найкраще, коли можу:

1. Пов'язати їх з поточними чи майбутніми заняттями…………………………..□

2. Застосувати їх до конкретних ситуацій.............. …………………….............□

3. Зосередитися на них і ретельно їх проаналізувати ……………………………□

4. Зрозуміти, наскільки вони подібні до звичних ідей…………………………...□

5. Протиставити їх іншим ідеям.............................. …………………….............□

Г. Для мене графіки, схеми, креслення в книгах чи статтях зазвичай:

1. Корисніші від тексту, якщо вони точні.............. ……………………………..□

2. Корисні, якщо вони чітко відображають важливі факти ……………………..□

3. Корисні, якщо вони підкріплюються і пояснюються текстом..........................□

4. Корисні, якщо вони піднімають питання поза текстом…………….................□

5. Не більш і не менш корисні, ніж інші матеріали ……………………………..□

Д. Якби мені запропонували провести дослідження, я, імовірно, почав би з:

1. Спроби визначити його місце в більш широкому контексті............................□

2. Визначення того, чи зможу я виконати його сам, або мені буде потрібна допомога……………………………………………………………………………..□

3. Міркувань і пропозицій щодо можливих результатів…………………………□

4. Рішення про те, чи варто взагалі проводити це дослідження..........................□

5. Спроби сформулювати проблему якомога повніше і точніше………………..□

Е. Якби мені довелося збирати від членів якоїсь організації інформацію, що стосується її нагальних проблем, я волів би:

1. Зустрітися з ними індивідуально і поставити кожному свої конкретні запитання……………………………………………………………………………□

2. Провести загальні збори і попросити їх висловити свої думки……...............□

3. Опитати їх невеликими групами, ставлячи загальні питання.........................□

4. Зустрітися неофіційно із впливовими людьми і з'ясувати їх погляди ………□

5. Попросити членів організації надати мені (бажано в письмовій формі) усю причетну до справи інформацію, якою вони володіють……………............... □

Ж. Імовірно, я буду вважати щось правильним, істинним, якщо це «щось»:

1. Вистояло проти опозиції, витримало опір протилежних підходів……………□

2. Узгоджується з іншими речами, яким я вірю………………………………….□

3. Було підтверджено практикою………………………………………………….□

4. Піддається логічному і науковому доказу……………………………………..□

5. Можна перевірити особисто на доступних спостереженню фактах…………□

И. Коли я на дозвіллі читаю журнальну статтю, вона буде швидше за все:

1. Про те, як комусь удалося розв'язати особисту, соціальну проблему………..□

2. Присвячена дискусійному політичному чи соціальному питанню…………..□

3. Повідомленням про наукове чи історичне дослідження………………………□

4. Про цікаву, людину чи подію……………………………………………………□

5. Точною, без будь-якого домислу, з повідомленням про чийсь цікавий життєвий досвід……………………………………………………………………..□

І. Коли я читаю звіт про роботу, я звертаю найбільше уваги на:

1. Близькість висновків до мого особистого досвіду ……………………………□

2. Можливість виконання даних рекомендацій …………………………………..□

3. Надійність і обґрунтованість результатів фактичними даними………………□

4. Розуміння автором цілей та завдань роботи……………………………………□

5. Інтерпретацію даних……………………………………………………………..□

К. Коли переді мною поставлено завдання, перше, що я хочу довідатися – це:

1. Який найкращий метод для вирішення даного завдання……………………..□

2. Кому і коли потрібно, щоб це завдання було вирішене……………………….□

3. Чому це завдання варто вирішувати................... ……………………………□

4. Який вплив його вирішення може мати на інші завдання, що доводиться вирішувати…………………………………………………………………………...□

5. Яка пряма, негайна користь від вирішення даного завдання………………….□

Л. Звичайно я довідуюся максимум про те, як зробити щось нове, завдяки тому що:

1. Усвідомлюю для себе, як це пов'язане з іншим, що мені добре знайоме…….□

2. Беруся за справу якомога раніше....................... …………………………….□

3. Вислуховую різні точки зору з приводу того, як це зробити…………………□

4. Є хтось, хто показує мені, як це зробити……………………………………….□

5. Ретельно аналізую, як це зробити якнайкраще………………………………...□

М. Якби мені довелося проходити якесь випробування чи складати іспит, я волів би мати:

1. Набір об'єктивних, проблемно-орієнтованих питань з предмета…………….□

2. Дискусію з тими, хто також проходить іспит.... …………………………….□

3. Усний виклад і демонстрацію того, що я знаю.. …………………………….□

4. Повідомлення у вільній формі про те, як я застосував те, чому навчився.......□

5. Письмовий звіт, що охоплює історію питання, теорію і метод ………………□

Н. Люди, чиї особисті якості я поважаю більш за все, це, ймовірно:

1. Видатні філософи і вчені..................................... ……………………………..□

2. Письменники і вчителі........................................ ……………………………..□

3. Лідери ділових і політичних кіл......................... ……………………………..□

4. Економісти й інженери........................................ ……………………………..□

5. Фермери і журналісти......................................... ……………………………..□

П. У цілому я знаходжу теорію корисною, якщо вона:

1. Є спорідненою до тих теорій та ідей, що я вже засвоїв……………………….□

2. Пояснює речі новим для мене чином................. ……………………………..□

3. Здатна системно пояснювати низку пов'язаних з нею ситуацій………………□

4. Слугує проясненню мого власного досвіду і спостережень............................□

5. Має конкретне практичне застосування………………………………………..□

Р. Коли я читаю статтю з дискусійного питання, я бажав би, щоб у ній:

1. Висвітлювалися переваги для мене в залежності від обраної точки зору…...□

2. Викладалися всі факти в ході дискусії ………………………………...............□

3. Логічно і послідовно викладалися суперечливі питання, що стосуються даної проблеми…………………………………………………………………………….□

4. Визначалися цінності, що сповідує автор………………………………………□

5. Яскраво висвітлювалися обидві сторони суперечливого питання і суть конфлікту…………………………………………………………………………….□

С. Коли я читаю книгу, що виходить за межі моєї безпосередньої діяльності, я роблю це головним чином унаслідок:

1. Зацікавленості в удосконаленні своїх професійних знань...............................□

2. Вказівки з боку шанованої мною людини на можливу корисність…………...□

3. Бажання розширити свою загальну ерудицію... …………………………….□

4. Бажання вийти за межі власної діяльності для різноманітності………………□

5. Прагнення довідатися більше про визначений предмет ……………………..□

Т. Коли я вперше підходжу до якоїсь технічної проблеми, я швидше за все буду:

1. Намагатися пов'язати її з більш загальною проблемою чи теорією ……….□

2. Шукати шляхів і способів вирішення цієї проблеми…………………………..□

3. Обмірковувати альтернативні способи її вирішення…………………………..□

4. Шукати способи, якими інші вже вирішили цю проблему.............................□

5. Намагатися знайти найкращу процедуру для її вирішення…………………...□

У. У цілому я найбільше схильний до того, щоб:
1. Знаходити існуючі методи, що працюють, і використовувати їх якнайкраще.□

2. Ламати голову над тим, як різнорідні методи могли б працювати разом...□

3. Відкривати нові і більш розроблені методи....... …………………………….□

4. Знаходити способи змусити існуючі методи працювати краще і по-новому..□

5. Розбиратися в тому, як і чому існуючі методи повинні працювати………….□

А тепер складіть вибрані вами номери як бали відповідей за наступними формулами:

С = 1(А + Е + Ї) + 2(Б + Є + Й) + 5(В + Ж + К) + + 4 (Г + 3 + Л) + З (Ґ + И + Л) + 2 (Д + І + Н)

І = 2(А + Е + Ї) + 1(Б + Є + Й) + 4(В + Ж + К) + + З (Г + 3 + Л) + 1 (Ґ + И + М) + З (Д + І + Н)

П = 3(А + Е + Ї) + 4(Б + Є + Й) + 1(В + Ж + К) ++ 5 (Г + 3 + Л) + 2 (Ґ + И + М) + 4 (Д + І + Н)

А = 4(А + Е + Ї) + 3(Б + Є + Й) + 3(В + Ж + К) + + 1 (Г + 3 + Л) + 5 (Ґ + И + М) + 5 (Д + І + Н)

Р = 5(А + Е + Ї) + 5(Б + Є + Й) + 2(В + Ж + К) ++ 2 (Г + 3 + Л) + 4 (Ґ + И + М) + 1 (Д + І + Н),

де С, І, П, А и Р — основні розумові стратегії, відповідно: син­тезатор, ідеаліст, прагматик, аналітик, реаліст. Наприклад, вираз 1(А + Е + Ї) означає, що необхідно скласти бали за першими закінченнями у пунктах А, Е і Ї опитувальника, 4 (Г + З + Л) — складаються бали за четвертими закінченнями у пунктах Г, З і Л.

Основні мисленнєві стратегії:

Синтезатор

1. Відкрита конфронтація.

2. Приголомшуючі запитання і відповіді.

3. Позиція «стороннього спостерігача».

4. Інкубація суперечностей.

5. Фантазування в стилі «що, якщо».

6. Негативний аналіз.

Ідеаліст

1. Інтерес до цілого.

2. «Далекий приціл».

3. Визначення цілей і критеріїв.

4. Рецептивне слухання.

5. Пошук засобів для досягнення згоди.

6. Апологія гуманності.

Прагматик

1. Інкрименталізм (частковий підхід).

2. Експериментування й інновації.

3. Пошук швидкої віддачі.

4. Тактичне мислення.

5. Маркетинговий підхід.

6. Планування можливостей.

Аналітик

1. Систематичний аналіз варіантів.

2. Запит додаткових даних.

3. Консервативне фокусування.

4. Картування (схематизація) ситуації.

5. Конструктивна увага до деталей.

6. Аналіз через синтез.

Реаліст

1. «Що? Де? Коли і як? Навіщо і чому?»

2. Інвентаризація ресурсів.

3. Прагнення до практичних результатів.

4. Спрощення.

5. Спирання на думку фахівців.

6. Гостра корекція.

Загальна характеристика стилів мислення:

Синтезатор

Характерні риси:

1. Інтегративний підхід.

2. Шукає подібність у зовні несхожих, несумісних речах.

3. Прагне до конфлікту і синтезу.

4. Проявляє інтерес до змін.

5. Усе теоретизує.

6. Байдужий до даних без інтерпретації.

Переваги:

1. У будь-якій справі сконцентрований на принципових припу­щеннях і положеннях.

2. Звертає увагу інших на концептуальні, теоретичні аспекти справи.

3. Винахідливий у запобіганні «угодівської» політики, необгрун­тованих вчинків.

4. Краще за інших діє в ситуаціях напруженої дискусії, суперечки.

5. Забезпечує в групі дискусію і творчість.

Недоліки: Може:

1. Виявляти байдужість до досягнення згоди.

2. Грішити зайвим прагненням до суперечок і конфліктів.

3. Занадто наполегливо домагатися змін і новизни («змін заради змін»).

4. Надмірно захоплюватися теоретизуванням.

5. Здаватися іншим необов'язковим, безвідповідальним.

Ідеаліст

Характерні риси:

1. Асимілятивний чи холістичний підхід.

2. Вітає широкий діапазон думок.

3. Прагне до ідеальних рішень.

4. Проявляє інтерес до загальнолюдських цінностей.

5. Рецептивний.

6. Однаково цінує практичні дані й теорію.

Переваги:

1. Сконцентрований на процесі, взаєминах.

2. Звертає увагу інших на людські цінності, мотиви і прагнення.

3. Майстерний у чіткому формулюванні цілей.

4. Краще за інших орієнтується у неспланованих ситуаціях, які не піддаються раціональному прогнозу і стосуються життєвих цінностей і почуттів.

5. Забезпечує широкий спектр поглядів, цілей і норм.

Недоліки: Може:

1. Проігнорувати, забракувати «важкі», неприємні дані.

2. Затягувати рішення при великому виборі варіантів.

3. Виявляти зайву наполегливість у прагненні до бездоганних рішень.

4. Змінити думку щодо важливих деталей.

5. Здаватися надмірно сентиментальним.

Прагматик

Характерні риси:

1. Еклектичний підхід.

2. «Підходить усе, що працює», «що-небудь та спрацює».

3. Шукає найкоротший шлях до одержання віддачі, прибутку.

4. Проявляє інтерес до інновацій.

5. Адаптивний.

6. Цінує будь-які практичні дані або теорію, якщо вони дозволя­ють швидше досягти мети.

Переваги:

1. Сконцентрований на віддачі, прибутку від вкладень.

2. Звертає увагу інших на питання тактики і стратегії.

3. Майстерний у відшукуванні шляхів і способів впливу.

4. Краще за інших орієнтується у складних обставинах, що розвиваються під впливом випадкових ситуацій.

5. Забезпечує експериментування та інновації.

Недоліки: Може:

1. Виявляти байдужість до довгострокових аспектів справи.

2. Занадто поспішно домагається віддачі від вкладень.

3. Перестаратися в погоні за вигодою.

4. Надзвичайно покладається на те, «що продається» (має попит).

5. Здається іншим таким, що надто легко йде на компроміс.

Аналітик

Характерні риси:

1. Формально-логічний, дедуктивний підхід.

2. Шукає «найкращий спосіб».

3. Прагне до моделей і формул.

4. Виявляє інтерес до «наукових» рішень.

5. Прискіпливий.

6. Надає перевагу теорії та методології перед практичними або конкретними даними.

Переваги:

1. Сконцентрований на плануванні й теоретичних методах.

2. Звертає увагу інших на практичні дані та конкретні деталі.

3. Майстерний у плануванні й побудові моделей.

4. Краще за інших орієнтується у структурованих, що піддаються прораховуванню, ситуаціях.

5. Забезпечує стабільність і структуру.

Недоліки: Може:

1. Виявляти байдужість до людських цінностей і внутрішнього світу особистості.

2. Грішити дуже докладним плануванням і аналізом.

3. Надто завзято домагатися передбачуваності ситуацій.

4. Виявляти негнучкість і зайву обережність.

5. Здаватися схильним до поляризованого, «чорно-білого» мислення.

Реаліст

Характерні риси:

1. Емпіричний, індуктивний підхід.

2. Покладається на факти і думки експертів.

3. Прагне до рішень, що задовольняють поточні, невідкладні потреби.

4. Цікавиться виключно конкретними результатами.

5. Коригувальний.

6. Віддає перевагу фактам перед теорією.

Переваги:

1. Сконцентрований на фактах і результатах.

2. Звертає увагу інших на реальний стан справ і ресурсів.

3. Майстерний у спрощенні ситуацій, урізуванні засобів і «від­шиванні» прохачів.

4. Краще за інших діє в добре визначених ситуаціях з чіткою метою.

5. Забезпечує спонукання, запал і енергетичний заряд, імпульс.

Недоліки: Може:

1. Проігнорувати розбіжності в думках.

2. Грішити прагненням до спрощених рішень.

3. Виявляти зайвий тиск для досягнення згоди і негайної відпо­віді.

4. Переоцінити отримані «факти» і виявитися в них у полоні.

5. Здаватися іншим орієнтованим тільки на результат.

Стилі мислення в поведінці (ознаки для експрес-діагностики)

Синтезатор

Зовні виглядає зухвалим, скептичним, наче забавляється; може здаватися неуважним (ніби щось обмірковує), але насторо­жується, коли з кимось чи з чимось не згодний.

Схильний говорити: «А що, коли...?», «З іншого боку...», «Зовсім необов'язково повинно бути так».

Часто використовує вставні словосполучення, означальні при­кметники і конструкції.

Тон: саркастичний; зондувальний; скептичний; можуть зву­чати ноти незгоди, суперечки і виклику.

Схильний виражати і пропонувати іншим альтернативні, опо­зиційні думки, концепції, теорії; запрошує до міркування, заува­жує і вказує на суперечності, недоречності.

Часто виражає і пропонує іншим думки, фактичні характерис­тики, короткі уїдливі анекдоти, саркастичні зауваження.

Одержує задоволення від короткого, прямого і відвертого, фактологічного обговорення поточних невідкладних справ.

Не любить розмов, що здаються занадто теоретичними, сенти­ментальними, суб'єктивними, марними, «просторікуватими».

У напруженому стані збуджується.

Соціальні стереотипи: «Лідер», «Твердолобий».

6 Вправа «Минулий досвід»

Мета: прослідкувати вибірковий вплив минулого досвіду у розв'язанні задачі, що припускає декілька можливих рішень.

Матеріал та обладнання: шість пар понять.

мідь – золото;

горобець – соловей;

сонце – земля;

кішка – миша;

автомобіль – трамвай;

тарілка – човен;

Хід виконання роботи. Завдання складається з двох серій. У першій серії експериментатор пред'являє по черзі шість пар по­нять і пропонує досліджуваним назвати ознаку, що є загальною для кожної із цих пар. Ці ж самі пари понять демонструються й у другій серії, однак респондентам вноситься пропозиція дати якомога більш оригінальну відповідь.

Обговорення:

Підраховується загальна кількість актуалізованих ознак для кож­ної пари понять і для кожної серії. Обґрунтовується висновок про ви­біркове використання минулого досвіду. Показується залежність актуалізації ознак від загальної установки суб'єкта на основі порівняння двох серій.

При цьому враховується, що можливість перебудови звичних дій уже отриманих висновків, якщо вони перестають відповідати вимо­гам реальної дійсності, що змінюється, є показником гнучкості мислення. Вона виявляється також в оригінальності підходу до аналізу ситуацій, у можливості їх переосмислення, у подоланні «бар'єру минулого досвіду».

Для досліджуваних із хорошими розумовими здібностями є характер­ною висока гнучкість мислення, легкість пристосування до мінливих умов дійсності. У досліджуваних із пониженою навчальністю вияв­ляється протилежна якість – інертність мислення, прагнення до ша­блону, повернення до звичних дій, незважаючи на їх невідповідність новим умовам.

Умови, що визначають адекватність здійснення процесу розв'язання задач, можуть виступати такі психологічні фактори, як на­явність мотивації певного рівня, актуалізація даних минулого досвіду та вже існуючих знань для розв'язання конкретно поставленої задачі, вплив спрямованості чи установки тощо.

7 Вправа «Гнучкість мислення»

Мета: продемонструвати стереотипність і гнучкість мислення особистості.

Хід виконання роботи. Експериментатор пропонує досліджуваним ряд задач:

1. У господаря є 20 коней та три стайні, у кожній з яких можна розмісти­ти 12 коней. Слід розмістити коней таким чином, щоб у жодній з них не знаходилася парна кількість коней. Як саме це можна зробити?

2. Сергію вдвічі більше років, ніж буде Олександру тоді, коли Анатолію ви­повниться стільки, скільки Сергію зараз. Хто з хлопців старший, хто молодший, хто середній за віком?

3. Зустрілися дві людини, що в дитинстві товаришували. Між ними відбувся такий діалог:

- Скільки років ми не бачилися!

- А у мене вже є донька!

- Як же її звати?

- Так само, як і її маму.

- А скільки ж років Оленці?

4. Двоє людей підійшли до переправи. Коло безлюдного берега стояв човен, у який могла сісти лише одна особа. Однак обидві людини переплили на цьому човні через річку та продовжили свій шлях. Яким чином вони це зробили?

5. Які два місяці підряд мають по 31 дню?

6. Пропонується швидко дати відповідь на наступні питання:

- Якого кольору стеля в аудиторії?

- Якого кольору ваші зошити?

- Якого кольору сніг?

- Що п'ють корови?

7. Кількість водяних лілій подвоюється на поверхні озера щоденно. У перший день літа на озері росла лише одна лілія. Впродовж 60 днів озеро було повністю покрито ліліями. На який день озеро бу­ло покрито лілеями наполовину?

Обговорення:

1. Після марних спроб досліджуваних розв'язатии першу задачу експери­ментатор робить висновок про те, що одна з форм шаблонності мис­лення призводить до його обмеженості та називається функціональною фіксованістю чи стереотипом поведінки. Функціональна фіксованість виникає під час користування різними предметами. Чим часті­ше людина використовує предмет із якою-небудь певною метою, тим менше шансів у неї знайти нові способи його використання. Протилежністю стереотипності мислення є його гнучкість як власти­вість людини швидко знаходити та використовувати для розв'язання проблеми інші найбільш загальні ознаки та відношення предметів. Під час розв'язання першої задачі гнучкість мислення виявляється у то­му, як людина зосередить свою увагу на тому, що на практиці господарю не обов'язково розміщувати всіх коней у кожну з трьох стаєнь. Тому як­що він буде вважати за потрібне залишити одну зі стаєнь пустою, то ко­ней можна буде розмістити в інші двістайні, наприклад, по 9 та 11 голів.

Відповіді на інші задачі:

2. Найстарший – Сергій, наступний за віком – Анатолій, а Олександр – наймолодший. Це можна встановити, виходячи зі слів «буде» та «виповниться» (тобто пізніше). Відповідно Сергію вже зараз більше років, ніж Анатолію та Олександру, а Анатолію потім (та й зараз) буде більше років, ніж Олександру.

3. Як правило, досліджувані здогадуються не відразу, що мати Оленки – це одна із товаришок, що зустрілися.

4.Задачу з човном заважає розв'язати шаблонне розуміння першої фрази. Легше уявити собі, що дві людини водночас підійшли до човна, ніж так, як відбувалося насправді: вони підійшли незалеж­но одна від одної до різних берегів. Спершу переплила річку одна людина, а потім – інша. Та кожна з них продовжила свій шлях.

5. Зазвичай відповідь буде: «липень і серпень». Однак рідко хто назве й два інші місяці: «грудень і січень».

6. Якщо досліджувані на останнє питання дали відповідь «Молоко», то вони мислять шаблонно.

7. У перший день росла лише одна лілія на озері; на другий день – дві лілії; на третій – чотири тощо. Таким чином, використання зазначеного методу підрахунку лілій підведе нас до висновку, що на 60-й день на озері було 580 млрд. лілій; половина лілій – це 290 млрд., які з'явилися б на 59-й день. Однак існує більш легкий шлях розв'язання даної задачі, що дозволить уникнути таких громіздких підрахунків: якщо озеро було на 60-й день повністю покрито ліліями, то воно було покрито ліліями наполовину у попередній день, оскільки кількість лілій подвоюється кожен день.