Загальне поняття основних прав людини

Права людини можна досліджувати з точок зору різних наук. Але при цьому терміно-поняття “права людини” має охоплювати сутність явища на всіх рівнях.

Так, сучасна наука розглядає проблеми прав людини у трьох аспектах: філософсько-антропологічному, соціологічному та юридичному.

Філософсько-антропологічний рівень аналізу проблеми передбачає дослідження потреб людини, які складають її біосоціальну природу. Адже існування й розвиток людини відбуваються зазвичай тільки в процесі задоволення її потреб.Тому наведений аспект розуміння прав людини може бути стисло – як квінтесенція- відображений таким твердженням: будь-яке право людини- це право на задоволення її певних потреб. Так, особисті права – право на життя, право на власність, право на безпеку “обслуговують” нижчий рівень вітальних потреб, пов’язаних з існуванням людини. Право на свободу думки, слова, а також культурні права забезпечують потребу у самовираженні, тобто потреби більш високого рівня, які актуалізуються після задоволення потреб нижчих рівнів.

Соціологічний підхід до проблематики охоплює системний аналіз якості відносин між особою та суспільством, а сааме причин, з яких суспільство готове визнати ті чи інші права. Мова йде про рівень та якісні характерні ознаки правосвідомості суспільства у конкретний історичний період. У соціологічному аспекті, права людини – це готовність і можливість суспільства створити умови для реалізації конкретних прав.

Юридичний аспект передбачає створення державних інститутів та правових механізмів охорони, реалізації та захисту прав. Сучасна теорія прав людини передбачає розуміння прав людини як низки специфічних захистів від уряду (влади), якими є свобода слова, релігії, заборона рабства, належна процедура, рівність перед законом, а також невтручання у приватну власність. Перелік цих захистів від уряду є предметом консенсусу, балансу інтересів людини та суспільства.

Таким чином, основні права людини – це певні можливості людини, котрі необхідні для її існування та розвитку в конкретних історичних умовах, об’єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства і є мірою поведінки для всіх людей.