Список літератури з „Методики вивчення історії” для спеціальності 6.010103 „Педагогіка і методика середньої освіти. Історія”, дозволеної до користування на державному іспиті

1. Баханов К.О. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002.

2. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

3. Державна національна програма „Освіта”. Україна ХХІ століття. – К: Райдуга, 1994.

4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. // Історія України. – 2004. - № 9.

5. Дидактика современной школы. – К.: Рад. школа, 1987.

6. Концепція безперервної історичної освіти в Україні: проект. //Інформаційний збірник Міністерства освіти України – 1995 - № 8. – с. 10-24.

7. Освітні технології. /За ред. О.Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.

8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.

9. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. – К.: Шкільний світ, 2001.

Методи навчання:

1. лекції;

2. робото з науковими першоджерелами;

3. виконання індивідуальних, творчих завдань;

4. написання реферату;

5. складання опорних конспектів

6. робота в Інтернет.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

1. поточне оцінювання;

2. оцінка виконання самостійної роботи, індивідуальних, творчих завдань, ІНДЗ;

3. контрольні робота;

4. іспит.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

2. навчальна програма та навчально-методичні матеріали з курсу;

3. опорні конспекти лекцій;

4. нормативні документи;

5. інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД);

6. ілюстративні матеріали.

Діагностика знань студентів із навчальної дисципліни „Методика вивчення історії”

Діагностика навчальних досягнень студентів здійснюється у двох формах:

• поточний контроль знань за модульно-рейтинговою системою;
• підсумковий контроль у вигляді іспиту.

Оцінювання проводиться за 100-бальною системою.

Навчальний матеріал дисципліни поділений на сім змістових модулів. Кожний змістовий модуль (ЗМ) оцінюється відповідною кількістю балів. У межах кожного ЗМ оцінюванню підлягають такі форми навчальної діяльності студентів:

19. робота студентів на практичних та лабораторних заняттях;

20. самостійна робота студентів;

21. виконання підсумкових модульних контрольних робіт, тестів;

22. відповіді на іспиті.

Розподіл балів: 70 балів (до 35 у кожному модулі, а саме: робота на семінарах – до 25 балів, обов’язковий модульний контроль – до 10 балів). На іспиті максимальна оцінка знань студента – 30 балів.

Пропуски лекцій, практичних та лабораторних занять обов’язково відпрацьовуються студентом протягом наступного тижня.

Пропуск модульної контрольної роботи без поважної причини означає, що студент набирає 0 балів. Пропустивши модульну контрольну роботу з поважної причини, студент має право скласти її у термін, визначений деканатом.

Слід пам’ятати критерії, які застосовуються викладачем для поточного та модульного контролю за роботою студентів та ретельно фіксувати отриману кількість балів.

Відповідь студента на семінарському занятті оцінюється від 1 до 10 балів, при цьому враховується: наявність конспекту; володіння темою; не лише знання історичних фактів, але й уміння встановити зв’язок між ними; аналіз історичних документів; уміння висловити власну думку та зробити аргументований висновок.

Студент повинен використовувати додаткові можливості для накопичення балів. Наприклад:

- тестування до 5 балів;

- відповіді при фронтальному опитуванні 1-2 бали;

- письмове опитування до 5 балів;

- історичні і термінологічні диктанти 1-2 бали;

- складання хронологічних та генеалогічних таблиць 1-2 бали;

- ведення термінологічного словника до 4 балів;

- реферативне конспектування наукової статті до 3 балів;

- реферативні доповіді до 5 балів;

- есе (короткі творчі роботи, де студент викладає свої думки на основі прочитаного) до 5 балів;

- науково-дослідні роботи до 15 балів.

Реферативні доповіді, реферативне конспектування наукової статті, есе та науково-дослідні роботи студент може виконати додатково до семінарського заняття 1 раз на модуль.

За умови, що студент набрав 70 балів за роботу впродовж семестру і виконав та захистив дві науково-дослідні роботи, оцінені на 15 балів кожна, він має право отримати іспит автоматично.