Самостійна робота. Самостійна навчальна діяльність студентів є обов’язковою складовою частиною процесу формування особистості майбутнього педагога

Самостійна навчальна діяльність студентів є обов’язковою складовою частиною процесу формування особистості майбутнього педагога. Її основні завдання – розвиток вмінь:

1. самостійно здобувати знання;
2. аналізувати, узагальнювати навчальний матеріал;
3. використовувати набуті знання у нестандартних ситуаціях;
4. вести науково-дослідницьку роботу.

Зміст самостійної роботи визначається програмними вимогами. Задачі і зміст визначають форми організації самостійної роботи студентів та форми контролю рівня знань студентів.

Основні види самостійної роботи зі

„Шкільного курсу історії та методика його викладання”

№ з/п	Зміст роботи	Форми звітності
1.	Конспектування законодавчих, нормативних матеріалів	Конспект, контрольне опитування
2.	А) Конспектування навчальної літератури; Б) Індивідуальне завдання	Конспект, контрольна робота; План-схема
3.	А) Написання рефератів; Б) індивідуальні завдання	Реферат, співбесіда; План-конспект
4.	Індивідуальні завдання	Реферат, контрольна бесіда
5.	Підготовка позакласного заходу	Проведення заходу

Завдання для самостійної роботи

ІІ курс

1. Характеристика історичної освіти в Україні у ХУІІІ ст..

2. Основні етапи розвитку шкільної історичної освіти у колишньому СРСР.

3. Розвиток методологічних знань у ХХ ст.

Література

1. Мелькова С. Педагогическая система будущего: школьные реформы в высокоразвитых странах // Советская педагогика. – 1990. - № 2.

2. Народное образование в СССР. Сб. документов. 1917-1975. – М.: Просвещение, 1974.

3. Общеобразовательная школа в западной Европе: традиции и реформы // За рубежом. – 1989. - № 1.

4. Освіта і педагогічна думка на Україні у період імперіалізму. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (початок ХХ ст..). – К., 1991.

ІІІ курс

o Співвідношення фактів та узагальнення в учбовому процесі.

o Типи історичних зв’язків.

o Психолого-педагогічні особливості формування історичних знань.

o Співвідношення і взаємозв’язок методів і прийомів навчання історії.

o Роль історичних знань у формуванні наукового світогляду учнів.

o Роль міжпредметних і міжкурсових в’язків у формуванні системи знань.

o Вимоги до організації сучасних форм учбової діяльності.

o Особливості проведення уроків з не традиційними елементами.

o Багатоваріативність прийомів роботи з документальним, довідковим та художнім текстом.

o Особливості використання телепередач в учбовому процесі.

Література

o Гора Н. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – М.: Просвещение, 1988.

o Вагин А. Методика обучения истории в школе. – М.: Просвещение, 1972.

o Запорожец Н. Развитие умений и навыков учащихся в процессе преподавания истории (ІУ – УІІІ кл.). – М.: Просвещение, 1978.

o Кришнер Л. Формирование познавательных возможностей учащихся в процессе изучения истории. – М.: Просвещение, 1982.

o Кревер Г. Изучение теоретического содержания курсов истории в 5-9 классах. – М.: Просвещение, 1985.

o Мельник Л. Розвиток наукового пізнання історії. – К.: Рад. школа, 1983.

o Шаталов В. Эксперимент продолжения. – М., 1989.

ІУ курс

o Організація музейної роботи у школі.

o Організація вчителем історії краєзнавчої роботи в школі.

o Підготовка та проведення тестової перевірки знань учнів з історії.

o Підготовка і проведення заліків та екзаменів.

o Посадові обов’язки вчителя історії.

o Форми самоосвіти вчителя історії.

Література

1. Абдулейна О. Общепедагогиечкая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. – М.: Просвещение, 1990.

2. Актуальные вопросы обучения истории в средней школе / Под ред. В.Г.Колоскова. – М.: Просвещение, 1984.

3. Клокова Г. Методика факультативных занятий по истории. Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1985.

4. Князев Ю. Сущность и педагогическая значимость школьного краеведения // Преподавание истории в школе. – 1989. - № 6.

5. Лисенко М. Методика використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії. – К: Рад. школа, 1961.

6. Львова Ю.П. Теоретическая лаборатория учителя. – М.: Просвещение, 1985.

7. Маркуша А.М. Если вы учитель. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989.

Тематика рефератів зі

„Шкільного курсу історії та методика його викладання”

i.Специфіка наукового дослідження процесу навчання історії.

ii.Шкільна історична освіта в Україні у 1921-39 рр.

iii.Розвиток методологічних знань у країнах світу у ХХ ст..

iv.Зарубіжні системи шкільної історичної освіти.

v.Вивчення законів суспільного розвитку в шкільному курсі історії.

vi.Діагностика рівня формування вмінь.

vii.Основні аспекти змісту міжпредметних курсів історії.

viii.Суть педагогічної творчості.

ix.Виготовлення наочних посібників для уроку історії.

x.Формування пізнавальних можливостей учнів у процесі вивчення історії.

xi.Методика використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії.

xii.Індивідуалізація процесу навчання історії.

xiii.Створення і діяльність МАНу.

xiv.Інноваційні процеси в сучасній історичній освіті.

xv.Модульна система навчання історії.

xvi.Позакласна робота з історії.

xvii.Організація проблемно-діалогічного навчання на уроках історії.

xviii.Проблема типології уроків історії.

xix.Організація проблемно-пошукової діяльності учнів на уроках історії.

xx.Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках історії.

xxi.Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках історії.

xxii.Роль історії у формуванні наукового світогляду школярів.

xxiii.Рольова гра на уроках історії.

xxiv.Використання опорних конспектів і структурних схем у процесі навчання історії.

xxv.Лабораторно-практичні роботи на уроках історії.

xxvi.Вивчення життя та діяльності історичних діячів на уроках історії.

xxvii.Театралізовані уроки історії.

xxviii.Особливості пропедевтичного курсу історії України в 5 класі.

xxix.Реалізація виховних завдань на уроках історії.

xxx.Визначальні аспекти методики вивчення історії у сучасній школі.

xxxi.Психолого-педагогічні особливості формування історичних знань.