ІІ.І Технічні засоби

Важливість кабельної системи для високої продуктивності і надійної роботи мережі важко переоцінити. Кабельна система - це система кровообігу мережі. Досвідчені мережні адміністратори можуть підтвердити, що основні проблеми в більшості мереж трапляються через неполадки в кабельній системі або в сполучних розніманнях. Правильно спроектована, і встановлена кабельна система, дозволяє уникнути цих проблем і зосередитися на нормальній повсякденній роботі.

Правильно розроблена з гарною документацією кабельна система легко супроводжується, що чимало важливо в повсякденній роботі. Якщо ж кабельна система нагадує щуряче гніздо, додавання нової робочої станції може перетворитися в кошмар. Можна витратити цілий день, намагаючись відшукати вільну кручену пару, визначити, у якому з технічних приміщень вона закінчується і т.д. І навпроти, додавання робочої станції до добре структурованої кабельної системи - справа декількох хвилин. Звичайно фірми не мають у своєму розпорядженні достатнє число кваліфікованих співробітників для обслуговування мережі. З огляду на економію часу, гарна кабельна система еквівалентна найманню гарного фахівця.

Фізичне передавальне середовище представлене в локальних мережах трьома типами кабелів. Як засоби комунікації найбільше часто використовуються вита пара (різновид - екранована вита пара), коаксіальний кабель, оптоволоконні лінії. При виборі типу кабелю враховують наступні основні показники:

· вартість монтажу й обслуговування;

· швидкість передачі інформації;

· обмеження на величину відстані передачі інформації (без додаткових підсилювачів-повторювачів /репітерів/);

· безпека передачі даних.

Головна проблема полягає в одночасному забезпеченні цих показників, наприклад, найвища швидкість передачі даних обмежена максимально можливою відстанню передачі даних, при якому ще забезпечується необхідний рівень захисту даних. Легке і просте розширення кабельної системи впливає на її вартість.

Вита пара (Twisted Pair), яку також називають неекранованою витою парою (UTP), складається з попарно звитих з певним кроком ізольованих мідних дротів, в результаті чого наведені електромагнітні поля частково взаємокомпенсуються. При проводці цього кабелю необхідно жорстко дотримуватись правил, визначених в стандартах IEEE, бо він має низький ступень перешкодозахищеності від зовнішніх електромагнітних полів.

Для підвищення перешкодозахищеності та зниження рівня власного випромінювання розроблено кабелі STP з екрануючою обпліткою, FTP з екраном з фольги навколо всіх пар дроту та S/FTP з екрануючою обпліткою поверх FTP. Є ще 2 типи кабелю, де кожна пара має власний металевий екран і всі пари разом загорнуто або в металеву обплітку (S/STP), або в фольгу (F/STP). Ці екрани необхідно заземляти для зниження рівня перешкод від зовнішніх електромагнітних полів.

Існує ще й така характеристика витої пари як категорія. Для локальних мереж використовують кабелі 4 та 5 категорій. Кабель категорії 5 дозволяє передавати інформацію з швидкістю 100 Мбіт/c в синхронному режимі передачі та 155 Мбіт/с в асинхронному, 4 категорії - 20 Мбіт/с і 3 категорії - 16 Мбіт/c. Кожний з цих кабелів характеризується різною кількістю скруток кожної пари дроту на одиницю довжини. складається з двох ізольованих проводів, звитих між собою.

Рис. 4.10. Вита пара

Коаксіальний кабель (Coaxial) кабель, який складається з однієї центральної жили та екрану навколо неї, має середній ступень перешкодозахищеності від зовнішніх електромагнітних полів. Для підвищення перешкодозахищеності його екрануючу обплітку необхідно заземляти. Електричні сигнали, що проходять по ньому створюють, в свою чергу, досить потужне електромагнітне поле, яке досить легко сприймають безконтактні датчики несанкціонованого зняття інформації. Тому багато виробників кабелів використовують різні технічні та технологічні хитрощі для зниження рівня цього наведеного електромагнітного поля. Звичайно, це не повинно лякати тих, у кого по мережі передається інформація не особливо секретного характеру. Для побудови локальних мереж використовуються два типи: тонкий RG - 58 та товстий RG -62. Кабель RG - 58 діаметром 0.5 см з хвильовим опором 50 Ом забезпечує середній рівень згасання сигналу та перешкодозахищеності. RG - 62 (діаметр біля 1 см) з хвильовим опором 50 Ом забезпечує малий рівень згасання сигналу та високу перешкодозахищеність. Кабель RG - 62 використовується рідко через досить високу вартість та труднощів монтажу. Застосовується для прокладення магістральної проводки. Забезпечує швидкість передачі інформації 10–50 Мбіт/сек;

Рис. 4.11. Коаксіальний кабель

Оптоволоконий кабель (Fiber-Optical, FO) ідеальне передавальне середовище, воно не піддано дії електромагнітних полів, швидкість передачі інформації більш 50 Мбіт/сек. Кабель, на відміну від попередніх, зовсім не доступний перешкодам, тому що інформація передається за допомогою світлових хвиль. Не створюючи електромагнітного поля, він також не доступний безконтактному несанкціонованому зняттю інформації, що гарантує її повну конфіденційність. Кабель забезпечує повну гальванічну розв’язку і тому не потребує заземлення або виконання інших умов електробезпеки. FO відрізняються широкою смугою пропускання, надають можливість передавати сигнали з швидкістю до десятків Гбіт/с на відстані до100 км, мають малі габарити та вагу.

Рис. 4.12. Оптоволоконий кабель

Показники трьох типових середовищ для передачі приведені в таблиці.

Показники	Середовище передачі даних
	Вита пари	Коаксіальний кабель	Оптоволоконний кабель
Ціна	Невисока	Відносно невисока	Висока
Нарощування	Дуже просте	Проблематичне	Просте
Захист від прослуховування	Незначний	Незначний	Високий
Проблеми з заземленням	Немає	Можливі	Немає
Сприйнятливість до перешкод	Існує	Існує	Немає

Якщо кабельна система — це артерії і вени мережі, то активні мережні компоненти, у число яких входять мережні адаптери, концентратори й інші пристрої, - це її серце. Сама по собі кабельна система - це мертві дроти. Активні компоненти вдихають життя в ці дроти, поміщаючи в них дані і забезпечуючи взаємодію різних частин мережі.

Саме головне правило, якому потрібно неухильно слідувати при виборі активних компонентів, таке: будьте послідовні. Вибравши одного виробника як постачальника, легко піддатися спокусі використання компонентів інших виробників, що можуть бути небагато дешевше або володіти якимись особливими можливостями. Не потрапте в цю пастку. Пізніше можна втратити багато грошей і часу, коли виявиться невідповідність компонентів, оскільки виробники не несуть за це відповідальності, або знадобиться купити дорогий пакет мережного програмного забезпечення, тому що програмні засоби одного виробника не працюють з активними компонентами іншого.

Коротко розглянемо те, що вам, можливо, прийдеться купити, установити і запустити в роботу при створенні офісної мережі.

Ми вже знаємо, що для створення локальної мережі Fast Ethernetварто установити в кожен комп'ютер мережну карту і підключити до неї за допомогою мережного кабелю до концентратора. Однак створенням автономної локальної мережі справа побудови віртуального офісу аж ніяк не завершується. Швидше за все, у наші дні цю мережу буде потрібно відразу ж приєднати до іншої мережі, наприклад, мережу відділу - до мережі підприємства або навіть до Інтернету. Для цього варто застосувати інші мережні пристрої, називані інтрамережними, на відміну від інтермережних, застосовуваних для побудови самої локальної мережі.

Границі між типами пристроїв, застосовуваних для побудови локальних мереж і зв'язку цих мереж одна з одною, досить розмиті. Однак на теоретичному рівні можна підрозділити апаратне забезпечення мереж по ознаці їх "інтелектуальності" у такий спосіб:

1. Повторювачі - пристрої цього рівня працюють подібно подовжувачам мережних кабелів, дозволяючи мережі передавати сигнали на більш далеку відстань, чим це можна було б зробити без їхнього використання.

2. Концентратори/комутатори/мости - пристрою цього рівня забезпечують підключення комп'ютерів до локальної мережі й об'єднання локальних мереж.

· Концентратори забезпечують підключення клієнтів мережі рівноправним чином, тобто кожен мережний комп'ютер "чує" переговори всіх інших комп'ютерів один з одним, що часом приводить до перевантаження мережних з'єднань.

· Комутатори - це більш складна версія концентраторів; комутатори можуть пересилати інформацію тільки тому комп'ютерові, якому ці дані призначені. Тим самим комутатори дозволяють розвантажити мережні лінії зв'язку від непотрібного трафіка.

· Мости дозволяють зв'язати дві зовсім різні мережі. Наприклад, мости використовуються для з'єднання мереж IEEE 1394 і Token Ringз мережею Ethernet.

3. Маршрутизатори — пристрою цього рівня вміють знаходити маршрут для передачі даних між вузлами різних мереж, що можуть бути розділені значною географічною відстанню і декількома проміжними мережами. Маршрутизатори - це основний засіб для передачі даних по Інтернету.

Однак, як уже говорилося, розходження між перерахованими пристроями дуже часто умовні. Наприклад, сучасні мости і маршрутизатори можуть підтримувати загальні функції, забезпечуючи створення мостів між мережами різних типів і маршрутизацію даних. Деякі комутатори мають засобу, характерні для мостів, а кожен пристрій у мережі Ethernet, підключений до електроживлення, є повторювачем. Так що при виборі для себе потрібного пристрою подумайте про те, які засоби вам необхідно додати до своєї мережі, і виберіть потрібні для цього пристрою. Це значить, що вам доведеться провести багато часу, читаючи таблиці специфікацій і порівнюючи функціональні можливості різних продуктів.

Крім перерахованих вище мережних пристроїв, практично всі сучасні офісні мережі оснащуються засобами для зв'язку з Інтернетом, що став невід'ємним інструментом ділової активності. Ви, імовірно, уже знайомі з найбільше широко використовуваним засобом такого зв'язку, що називається модемом. Традиційно модемами називаються пристрої для перетворення цифрових сигналів в аналогові і назад з метою передачі/прийому даних з телефонних ліній зв'язку. Однак нині з'явилися й інші засоби, що забезпечують більш швидкісні лінії зв'язку з Інтернетом, зокрема, кабельні модеми, лінії зв'язку ASDLі ISDN. Ці пристрої і забезпечувані з їхньою допомогою послуги доступу до Інтернету поки ще не одержали достатнього розвитку в країнах СНД у силу їхньої високої вартості. Однак життя не стоїть на місці, і варто очікувати росту популярності цих послуг, що давно і міцно обґрунтувалися в західній Європі і США.