Тема 26. Авторське право та суміжні права

Поняття авторського права

Авторське право має свою правову природу, свій механізм врегулювання відносин, суб’єктів, способи реалізації належних їм прав. Право розглядається у контексті загальних прав людини, як різновид конституційних прав людини, як підгалузь цивільного права, певна система її правових інститутів.

Авторське право у об’єктивному сенсі це – система норм права, що регулюють відносини, які виникають з факту створення творів літератури та мистецтва, визначають порядок здійснення належних суб’єктам прав та способи їх захисту.

Основою національного законодавства у сфері авторського права є Конституція України, глава 36 ЦК України. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції від 17 липня 2001 р. Крім цього ряд відносин урегульовано законами України «Про інформацію», «Про засоби масової інформації», «Про видавничу діяльність», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм», «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» тощо.

Авторське право у об’єктивному сенсі відображає формалізацію відносин, встановлює ідеальну модель поведінки його суб’єктів. Авторське право у суб’єктивному сенсі визначає фактичне правове становище його суб’єктів і зміст самих правовідносин. Між ідеальною моделлю та фактичним правовим становищем суб’єктів авторського права можуть бути певні розходження, які здебільше встановлюються домовленістю його суб’єктів. Наприклад, попри те, що конструкція договору дарування майнових прав не формалізована, автор може на підставі договору «подарувати» виконавцю своє майнове право на твір.