Суб’єкти авторського права

Загальновизнано, що суб’єктами права визнаються носії суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Ці права виникають на підставі безпосередньої вказівки закону за фактом створення об’єкта, або на підставі укладеного договору. Відповідно до ст. 435 ЦК первинним суб’єктом авторського права є автор твору. Суб’єктами авторського права також є інші фізичні та юридичні особи, що набули права на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно правове становище суб’єктів авторського права визначається законом або договором на передачу майнових авторських прав.

Всі суб’єкти авторського права, як і права інтелектуальної власності взагалі поділяються на дві групи: первинні і похідні. Первинним є автор - визнається фізична особа, яка своєю творчою пра­цею створила твір. Тож з цього слід чітко притримуватись того, що автром може бути лише фізична особа і лише та яка є творцем об’єкта авторського права.

Разом з тим твір може бути створено спільною творчою працею двох та більше фізичних осіб-співавторів. Співавторами є особи, спільною творчою пра­цею яких створено твір. Авторське право на створений у співавтор­стві твір належить всім співавторам незалежно від то­го, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.

Розрізняють роздільне співвавторство спільного об’єднаного єдиним творчим замислом твору з вказівкою того, що створено кожним із співавторів і нероздільне авторство. При нероздільному авторстві приналежність співавторам створених їх особистою працей частин твору не вказується.

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Право опублікування та іншого використання тво­ру в цілому належить всім співавторам. Але якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у доз­волі на опублікування, інше використання або зміну твору. У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між спі­вавторами.

Стосовно деяких об’єктів законодавством встановлено спеціальні підстави виникнення співвавторства. Так співавторством є також авторське право на ін­терв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала ін­терв'ю, та особа, яка його взяла. Слід мати на увазі, що опублікування запису інтерв'ю допускається ли­ше за згодою особи, яка дала інтерв'ю. Для цього письмовий варіант такого інтерв’ю слід надати проінтервованій особі для ознайомлення і підпису. До опублікування для усунення можливих недорозумінь слід допускати лише підписані і одобрені інтерв’ю.

Не менш важливим при співавторстві є питання про розподіл винагороди. За загальним правилом винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ни­ми не передбачається інше. Інколи для цього складається справка про творчу участь у створені об’єкту.

До похідних суб’єктів авторського права відносяться роботодавець, правонаступник, набувач прав за договором інші особи. Це роботодав­ець – особа для якої напідставі укладеного трудового договору (контракту) автор створює твір, а також продюсер аудіовізуального твору — особа, яка організує або організує та фінансує створення ауді­овізуального твору. Ці особи оплачують роботу автора і фінансують необхідні для цього інші витрати.

Правонаступники – фізичні та юридичні особди до яких майнові авторські права переходять у спадкування, в результаті припинення (ліквідації) чи реорганізації юридичної особи. Авторські права можуть перейти в результаті їх застави, або відчуженням за рішенням суду за борговими зобов’язаннями.

Особливим суб’єктом авторського права є організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) — організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Певні функції у сфері авторського права здійснює і сама держава яка виступає у особі департаменту. Так згідно ст.4 Закону «Про авторське право та суміжні права» департамент як центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності, забезпечує реалізацію дер­жавної політики у сфері охорони авторсько­го права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом.

Законодавець певним видам суб’єктів авторського права надав спеціальне правове становище. Специфічними суб’єктами авторського права є упорядники збірника, бази даних чи іншого твору. Їм належить авторське право на здійснену ними творчу роботу з підбору та розташування матеріалів такого збірника. Відповідно це породжує авторські права в силу створення самого збірника, навіть за того, що упорядкований ними матеріал є визнано об'єктами авторського права. При упорядкуванні об’єктів авторського права виключні права на використання поміщених у збірниках чи базах даних належать їх творцям (авторам).