Поняття та ознаки юридичних осіб

Варто зауважити, що на відміну від попереднього ЦК, а саме, ЦК УРСР 1963 р. новий ЦК не вміщує розгорнутого визначення юридичної особи, а вказує лише на найбільш суттєві ознаки щодо сутності та легальності.

Традиційно в цивільному праві виділяють такі ознаки юридичної особи:

1. Організаційна єдність означає, що юридична особа є єдиним цілим. Вона є, так би мовити, єдиним організмом, який має певну структуру, де кожен елемент виконує свою функцію, що спрямована на досягнення цілей юридичної особи. Така єдність закріплена у статутних документах юридичної особи (статуті, установчому договорі).

У доктрині цивільного права під організаційною єдністю розуміють особливу систему відносин, завдяки яким юридична особа стає єдиним цілим. А. Г. Калпін та О. І. Масляєв вичленяють три компоненти, що характеризують організаційну єдність: наявність системи істотних соціальних зв’язків, через які люди об’єднуються в єдине ціле; наявність внутрішньої структурної функціональної диференціації, наявність визначеної мети створення та функціонування[71].

Установчі документи підтверджують єдність юридичної особи, закріплюють її структуру, цілі діяльності, компетенцію органів, регламентацію відносин усередині організації тощо.

2. Участь у цивільному обігу від свого імені означає, що юридична особа діє у цивільних відносинах від свого імені, а не від імені, наприклад, її засновників, держави тощо. Тим самим підкреслюється різна правова природа прав засновників юридичної особи та самої юридичної особи. Також вказана ознака передбачає для юридичної особи можливість від свого імені набувати цивільні права, нести обов’язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, господарському суді, третейському суді.

3. Відокремлене майно передбачає, що юридична особа має власне майно, за рахунок якого воно здатне виконувати поставлені установчими документами цілі та завдання. Відокремлення майна юридичної особи означає належність його саме цій організації. Отже, таке майно не належить ні засновнику юридичної особи, ні будь-яким іншим суб’єктам, а саме та лише юридичній особі.

У доктрині цивільного права висловлені заперечення проти самостійності такої ознаки, а вказується, що майнова самостійність не може бути самостійною ознакою юридичної особи, оскільки вона — наслідок власної правосуб’єктності організації[72].

4. Несе самостійну відповідальність за власними зобов’язаннями. Ст. 96 ЦК передбачає, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов’язаннями її учасників (засновників), що пов’язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Вказані вище чотири ознаки є «класичними» щодо характеристики юридичних осіб. Їх умовно можна визначити як матеріальні ознаки юридичної особи.

Також виділяють процесуальну ознаку юридичної особи.

5. Має процесуальну правосуб’єктність — здатність бути позивачем і відповідачем у суді. Це означає, що юридична особа може бути стороною у цивільному процесі та, що характерно для комерційних юридичних осіб, у господарському процесі. У публічних звинуваченнях юридична особа може висувати звинувачення, підтримувати їх та відповідати.

6. Легалізаційна ознака. Юридична особа має у встановленому порядку бути легалізована. Для юридичних осіб, що створюються дозвільним чи нормативно-явочним порядком це означає, що юридична особа має зареєстрована і отримати в разі необхідності спеціальні дозволи на здійснення своєї статутної діяльності[73].

Кожна із зазначених ознак має своє призначення, а всі разом вони є конститутивними (утворюючими) правової конструкції юридичної особи. О.А.Пушкін відмічав, що деякі з ознак юридичної особи мають значення підстав визнання організації юридичними особами, деякі –значення якостей юридичної особистості організації, але всі ознаки юридичної особи однаково важливи.[74]