Схема обговорення освітньої політики (на стадії обговорення варіантів політики)

Аналіз освітньої політики є відповіддю на питання – наскільки ефективними є заходи, що реалізуються, для вирішення поставленої мети.

Аналіз політики має на меті проникнути в сутність політики як цілісного суспільного явища, виявити на макро-і мікрорівні її необхідні структурні елементи, внутрішні і зовнішні зв'язки та відносини, визначити основні тенденції та закономірності, що діють у різних суспільно-політичних системах, намітити найближчі і кінцеві перспективи її подальшого розвитку, а також виробити об'єктивні критерії соціального виміру політики

Складність і багатогранність політики як суспільного явища дозволяє досліджувати її на макро-і мікрорівнях. У першому випадку досліджуються політичні явища і процеси, які відбуваються в рамках основних інститутів влади і управління, що мають відношення до всієї суспільної системи. У другому - описуються і аналізуються факти, пов'язані з поведінкою індивідів і малих груп в політичному середовищі.

Аналіз політики проводиться з тим, щоб виявити основні закономірності та тенденції функціонування та розвитку політики і таким чином пізнати сутність політики, пояснити її. На основі знання політичних закономірностей виробляються раціональні принципи і норми політичної діяльності.

Освітня політика держави базується, перш за все, на цілому ряді принципів, що обумовлюють стратегію і тактику освітньої політики на конкретному етапі розвитку суспільства.

Відповідно до практичних потреб державного керування та управління сформувалась відсутня ланка у процесі вироблення освітньої політики – її аналіз. Існує багато визначень аналізу політики, найпростіше з них - аналіз політики – це вивчення того, що робить держава, чому і з якими наслідками.

Аналіз політики є інструментом для відповіді на певні основні питання освітньої політики. Спираючись на нього, громадськість має можливість формулювати обґрунтовані питання щодо урядових рішень з освітньої політики. А саме: чому держава робить певну політику? Чиї інтереси відображає державна освітня політика? Які будуть наслідки? Забезпечення ефективності та практичної результативної аналізу освітньої політики – одне з актуальних завдань суспільствознавства. Аналіз політики можна застосовувати до однієї або кількох стадій процесу розробки політики. Існує багато моделей та схем аналізу освітньої політики.

Якщо аналіз відбувається на стадії обговорення можливих варіантів політики, то застосовують таку схему з восьми кроків:

1. Визначення об'єкта аналізу. 2. Збір відповідних фактів і даних. 3. Визначення загальних тенденцій і напрямів. 4. Формулювання політичних альтернатив. 5. Вибір критеріїв для обдуманого прийняття політичних рішень. 6. Передбачення можливих наслідків для кожної з альтернатив. 7. Оцінювання всіх "за" та "проти". 8. Вибір найпридатнішої оцінки. Незалежні групи дослідників, центри аналізу політики, міжнародні агенції видають політичні документи, в яких аналізують конкретні політичні ініціативи або загальні тенденції розвитку національної політики.