Життєвий цикл проекту

Обмежений термін часу, за який реалізуються поставлені цілі, називається життєвим циклом проекту.

Менеджери схематично розділяють стадії життєвого циклу проекту на:

1) задум;

2) аналіз проблеми цілі; вимоги; задача;

3) розробка концепції (інвестиційна угода, технічне завдання, експертиза, альтернативність);

4) детальна проробка (технічне проектування: специфікації, креслення, детальні плани);

5) виконання проекту (робоче проектування: підготування бізнес-плану, технічна документація, фінансові розрахунки, будівництво, іспити, приймання);

6) використання (упровадження, технічне обслуговування, експлуатація);

7) ліквідація (демонтаж, утилізація, продаж, завдання на розвиток).

Виходячи з вимог банківської системи прийнято виділяти три фази інвестиційного проектування:

I доінвестеційну;

II інвестиційну;

III експлуатаційну.

Особливе значення має доінвестеційна фаза проектування. Проходження цієї фази робить проект життєздатним.

- Для обов'язкових проектів доінвестеційна фаза містить у собі: вивчення інвестиційних можливостей проекту;

- передпроектні дослідження (технічне обгрунтування);

- оцінка можливості здійснення проекту (експертиза).

- На початковому етапі формується задум інвестора, що являє собою документально зафіксовані розрахунки по проекті, які підтверджують основні висновки щодо його реалізації. У випадку притягнення зовнішніх інвесторів задум інвестора реалізується у вигляді Декларації про наміри. Декларація про наміри являє собою вже нормативний документ у який повинні бути освітлені такі питання: інвестори і їхні реквізити; місце розташування об'єкта інвестування;

- характеристика об'єкта; обгрунтування необхідності що намічається діяльності; перелік основних споруд і їхні будівельні характеристики;

- потреба в ресурсах;

- забезпечення проекту ресурсами;

- екологічні і соціальні аспекти;

- джерела фінансування;

- терміни реалізації проекту.

На другому етапі розробляється техніко-економічне обгрунтування проекту, що містить у собі:

1. Вихідні дані й умови: підстава для розробки техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) інвестицій; цілі інвестування; загальна характеристика об'єкта інвестування; дані про стан ресурсів; результати попередніх оцінок і досліджень; відомості про замовника, інвесторів, можливих підрядниках, постачальниках і проектній організації - виконавці ТЕО.

2. Ринок і потужність підприємства, номенклатура продукції.

3. Забезпечення підприємства ресурсами.

4. Місце розміщення підприємства.

5. Основні технічні рішення.

6. Основні будівельні рішення.

7. Організація транспортування матеріалів.

8. Оцінка впливу на навколишнє середовище.

9. Кадри і соціальний розвиток.

10.Графік виконання проекту.

11. Економічна оцінка і фінансовий аналіз.

12. Висновки і пропозиції.

13. Додатки.

У випадку прийняття ТЕО (його підписують сторони, відповідальні за реалізацію проекту) приймається рішення про проведення проектних робіт. На цьому етапі аналізуються всі аспекти супутні реалізації проекту. До основного з них відносяться:

а) Технічний аналіз

б) Інституційний аналіз

в) Соціальний аналіз

г) Екологічний аналіз

д) Фінансовий і економічний аналіз.

До аналізу проекту залучається цілий ряд спеціалістів, висновки і рекомендації яких фіксуються в проектно-кошторисній документації, що повинна відповідати нормативним вимогам державних і інших служб, із якими повинні бути узгоджені визначені аспекти проекту (органи - управління, що стежать за розміщення будівництва, по будівництву і архітектурі, санітарного і пожежного контролю і т.і.).

У результаті аналіз проекту реалізовується в заключному документі, так називаному - бізнес-плані, що є максимально компактним документом, який дозволяє зацікавленим сторонам і експертам ознайомиться із змістом проекту. Склад бізнес-плану і ступінь його деталізації залежить від розмірів проекту, сфери його застосування і вимог зацікавлених сторін. У деяких випадках (наприклад, для обгрунтування банківського кредиту) зміст бізнес-плану повинний відповідати нормативним вимогам.

На останньому етапі доінвестеційного аналізу здійснюється експертиза проекту (якщо це необхідно).

Експертиза проекту провадиться в два етапи: попередня і комплексна.

У ході попередньої експертизи аналізуються насамперед фінансові можливості здійснення проекту і достовірність основних його параметрів.

Комплексна експертиза включає зовнішній аналіз всіх аспектів проекту. На цьому ж етапі може здійснюватися узгодження аспектів проекту з органами узгодження прийняття проекту.

Для значних і міжнародних проектів Всесвітнім банком реконструкції і розвитки розроблені такі вимоги по здійсненню інвестиційних проектів: визначення (ідентифікація), розробка концепції, експертиза, оцінка фінансового забезпечення, реалізація проекту, експлуатація і завершальна оцінка.