Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Основною метою проектного аналітика є порівняння вхідних і вихідних проектних потоків із метою визначення його доцільності або ефективності (цінності), що можливо тільки у вартісних показниках. Як уже відзначалося, вартісним еквівалентом необхідних для проекту ресурсів є добуток їхніх обсягів на відповідні ціни:
де: C(t) – вартість ресурсів (затрат) по проекту;
pi – ціна i- го ресурсу, i=1,m;
Qi – об”ем i-го ресурсу.
Вихідні проектні потоки, обмірювані у вартісному вираженні, являють собою добуток обсягів продукції або послуг на їхні ціни:
,
де: B(t) – вартість доходу від проекту;
pj – ціна j- ї продукції або послугу, i=1,k;
Qj – об”еми продаж i-ї продукції або послуги.
Проект вважається ефективним, якщо вихідні потоки перевищують вхідні. Для різноманітних проектів ця величина є різною, за інших рівних умов проект вважається кращим якщо вона більша. Тому основною задачею, яка стоїть перед експертом, полягає в оцінці доцільності початкових витрат. У залежності від характеру і виду самого проекту для відповіді на поставлене питання припадає або зіставляти вихідні потоки - результати (вигоди) і вхідні потоки - витрати в їх кількісному (грошовому) вимірі (аналіз витрат і вигод), або мінімізувати витрати (аналіз найменших витрат), або безпосередньо оцінювати їхню доцільність (аналіз ефективності витрат). І для цього необхідна комплексна експертиза,яка неможлива без скрупульозного, глибокого і детального аналізу внутрішньої структури проекту, що дозволяє прокалькулювати зроблені витрати й обчислити (описати) очікувані вигоди.
Від моменту початкової витрати коштів для даного проекту до початку його експлуатаційної стадії, тобто моменту випуску продукції, проходить визначений час, необхідний для проходження передінвестиційної і інвестиційної стадій. І тому, важливим чинником (ресурсом), який обмежує інвестиційну діяльність, є чинник часу: між рішенням про інвестування грошей у проект і матеріалізованими в продукції або послугах результатами його життєдіяльності існує визначений тимчасовий інтервал, безпосереднє урахування якого є одним із найважливіших методичних прийомів проектного аналізу.
Таким чином, і витрати С (t) і вигоди В(t) даного проекту можна віднести до визначеного тимчасового інтервалу (або моменту) часу t, для якого варто визначити знак різниці між одноперіодними вигодами і витратами, тобто В(t) - С (t). Методологія оцінки грошей у часів розроблена в межах теорії фінансових обчислень. В її основі лежить припущення, що динаміка росту капіталу підпорядковується деякому функціональному закону, основним параметром якого є час.
|
Крім тимчасового чинника на вартість капіталу впливають інфляційні процеси. Частина проблем, пов'язаних з інфляцією, вирішується на основі методів фінансових обчислень, частина іншими методами.
У інвестиційній практиці постійно доводиться рахуватися з корегуючим чинником інфляції, яка з течією часу знецінює вартість грошових коштів. Це зумовлене тим, що інфляційне зростання індексу середніх цін спричиняє відповідне зниження купівельної здатності грошей.
При розрахунках, пов'язаних з коректуванням грошових потоків в процесі інвестування з урахуванням інфляції, прийнято використати два основних поняття:
• номінальна сума грошових коштів;
• реальна сума грошових коштів.
Номінальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної здатності грошей. Реальна сума грошових коштів це оцінка даної суми з урахуванням зміни купівельної здатності грошей внаслідок інфляції.
У фінансово-економічних розрахунках, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, інфляція враховується в наступних випадках:
• при коректуванні нарощеної вартості грошових коштів;
• при формуванні ставки процента (з урахуванням інфляції), що використовується для нарощення і дисконтування;
• при прогнозі рівня прибутків від інвестицій, що враховують темпи інфляції.
При оцінці інфляції використовуються два основних показники:
• темп інфляції к, якій характеризує приріст середнього рівня цін в розглянутому періоді, що виражається десятеричним дробом;
• індекс інфляції І к (зміна індексу споживчих цін), який рівний 1+ к.
Коректування нарощеної вартості з урахуванням інфляції проводиться по формулі
FVреал.= FV/I к
де: FVреал. -реальна майбутня вартість грошей;
FV номінальна майбутня вартість грошей з урахуванням інфляції.
Тут передбачається, що темп інфляції зберігається по роках.
Реальна сума грошей розраховується по формулі:
n
FVреал. = P[(1+q)/(1+k)]
тобто номінальна сума грошових коштів знижується в (1+ k)ⁿ разу у відповідності зі зниженням купівельної здатності грошей.
У загальному випадку при аналізі співвідношення номінальної ставки проценту з темпом інфляції можливі три варіанти:
1) q = к нарощення реальної вартості грошових коштів не відбувається, оскільки приріст їх майбутньої вартості з’їдається інфляцією;
2) q > к реальна майбутня вартість грошових коштів зростає незважаючи на інфляцію;
3) q < к: реальна майбутня вартість грошових коштів знижується, тобто процес інвестування стає збитковим.
|
Приклад: Нехай інвестору обіцяна реальна прибутковість його вкладень відповідно до процентної ставки 10 %. Це означає, що при інвестуванні 1000 грн. через рік він отримає 1000 (1+0,10) = 1100 грн. Якщо темп інфляції становить 25 %, то інвестор корегує цю суму у відповідності з темпами 1100(1+0,25) = 1375 грн. Загальний розрахунок може бути:
У загальному випадку, якщо qреальна процентна ставка, а к темп інфляції, то номінальну норму прибутковості можна записати як:
q ¢= q +к + кq
Часто можна зустріти більш просту формулу, яка враховує "змішаний ефект": q ¢= q +к. Цю спрощену формулу можна використати тільки у разі невисоких темпів інфляції, коли змішаний ефект малий в порівнянні з основної номінальної процентної ставки прибутковості.
|
Таким чином, найбільше важливою умовою здійснення проекту є альтернативність використання капіталу. При цьому можливі такі варіанти: неможливість альтернативного використання, що виключає варіанти і багатоваріантність. Обираючи конкретний варіант, ми відхиляємо інші і "платою" за це рішення є відмова або упущена вигода від їхньої реалізації, що не відбулася. Під альтернативною вартістю прийнятого рішення будемо розуміти вартість (цінність) найкращої з заперечених альтернатив.
|
Дата публикования: 2015-01-10; Прочитано: 397 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!