Тема 5. Філософія Нового часу (ХVІI-ХVIIIст.) та доби Просвітництва

Мета: Вивчити особливості трансформаційних процесів європейського світогляду доби Нового часу та Просвітництва, усвідомити роль філософії цієї епохи у формуванні наукового пізнання, дискурсивного способу мислення, суспільно-політичних змін у Західній Європі.

План.

1. Особливості духовних процесів в європейській культурі Нового часу та їх вплив на формування філософії.

2. Емпіризм Ф. Бекона та раціоналізм Р. Декарта як провідні тенденції розвитку філософії Нового часу.

3. Французький матеріалізм і Просвітництво XVІІІ століття.

Методичні вказівки до вивчення теми: зверніть увагу, що в європейській філософії XVII-XVIII ст. відобразився занепад феодалізму та утвердження капіталістичних відносин у тогочасному суспільстві.

Центральне місце у філософії того часу посіли проблеми методології, онтології та гносеології, що було пов’язано з бурхливим розвитком природничих наук. Період Нового часу називають ще добою геніїв, вільнодумства та Просвітництва.

Засновниками наукової методології в цей час були Ф. Бекон (1561-1628) та Р. Декарт (1596-1650). Їм належить розробка емпірико-індуктивного та раціоналістично-дедуктивного методів наукових досліджень. Індукція – це логічний рух думки в процесі пізнання від окремих фактів - до загальних висновків; дедукція – виведення із загальних положень окремих наслідків.

В онтології Нового часу стверджується матеріалістична картина світу, що засновується на даних механіко-математичного природознавства. Проблемами онтології займалися Р. Декарт, Б. Спіноза (1632-1677), Г.В. Лейбніц (1646-1716).

Зверніть увагу, що в період Нового часу відбувалося протистояння двох філософських напрямків – матеріалізму та ідеалізму. Найвищого розвитку матеріалізм досяг у Франції (Ж. Ламетрі, Д. Дідро, П. Гольбах), а ідеалізм – в Англії (Дж. Берклі, Д. Юм).

В центрі гносеології Нового часу були проблеми виявлення джерела знання, оцінки чуттєвого та раціонального моментів пізнання, природа істини. Основні суперечки фокусувались у боротьбі сенсуалізму та раціоналізму, які відповідно стверджували пріоритет чуттєвих або раціональних єлементів пізнання. Ця боротьба відіграла суттєву роль в становленні класичних засад гносеологічної теорії.

Ключові терміни та поняття: секуляризація, промислові революції, капіталістичний спосіб виробництва, наука, дискурс, гносеологія, епістема, парадигма мислення, емпіризм, раціоналізм, субстанція, суб’єкт, матеріалізм, Просвітництво, соціальна філософія, теорії суспільного розвитку.

Запитання та завдання для самоконтролю знань з теми:

1. Які соціально-економічні причини сприяли зміні світоглядних настанов західноєвропейського суспільства в період Нового часу?

2. Розкрийте особливості філософських теорій періоду Нового часу.

3. Кого ви знаєте з представників новочасної європейської філософії?

4. Сформулюйте основні положення емпіризму Ф.Бекона.

5. Сформулюйте основні положення раціоналізму Р.Декарта.

6. Порівняйте вчення Ф. Бекона та Р. Декарта в іх тлумаченні процесу пізнання.

7. Висловіть та аргументуйте свою точку зору відносно шляхів наукового пізнання.

8. Порівняйте вчення Б. Спінози та Лейбніца.

9. Як ви розумієте термін «монада»? Інтерпретуйте його в сучасному соціальному контексті.

10. Сформулюйте основні положення соціально-філософських вчень філософів – просвітників.

11. Яким чином філософія просвітництва вплинула на суспільно-політичну ситуацію в Західній Європі XVIII ст.?

Рекомендована література до теми:

Основна: 1 (с. 93-122), 4 (с. 77-89), 6 (с. 92-133), 7 (с. 200-221; 227-261), 8, 10 (с. 161-451), 11 (с. 131-168), 12 (с. 108-134), 13 (с. 61-76), 14 (с. 295-399), 17 (с. 102-128), 18 (с. 64-87), 19 (с. 35-45), 21 (с. 75-95)

Додаткова: 10, 18, 20, 21, 25, 26, 46, 47, 50, 62. 73, 78, 79.