Тема 10. Гносеологія

Проблема можливості пізнання світу як головне питання гносеології. Скептицизм, агностицизм та гносеологічний оптимізм. Види пізнавальної діяльності. Витоки і цілі пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Раціональне та позараціональне пізнання. Пізнання в ненаукових сферах духовної діяльності: релігії, мистецтві, моралі. Знання, хибне знання та незнання. Поняття містичного пізнання.

Поняття та моделі розвитку. Розвиток і саморозвиток. Метафізика і діалектика. Закони і категорії діалектики. Інваріанти та перемінні в різних типах діалектики. Суперечність і процесуальність буття світу та людини. Причинні та телеологічні зв’язки. Циклічність та поступовість у розвитку.

Теологічна діалектика, екзистенційна діалектика, діалектика франкфуртської школи соціальної філософії. Історизм і історицизм, К.Поппер.

Наукове пізнання, його методи, рівні та форми. Науковий факт, наукова проблема, гіпотеза та теорія. Функції наукової теорії.Емпіризм та раціоналізм.Проблема істини у філософії. Концепції істини. Істина уявлень та істина речей. Критерії істини. Практика як критерій істини. Істина і правда. Практика і досвід.

Природа гносеологічного оптимізму і песимізму. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Особливості соціального пізнання. Роль суспільних інтересів та потреб у пізнанні соціального буття. Основні концепції соціального та гуманітарного пізнання. Економічна сфера життя суспільства, її виокремлюваність і детермінанти в умовах суспільства ризику.