Пріоритети соціальної політики в перехідній економіці України

Визначення пріоритетних напрямів соціальної політики ґрунтується на об’єктивній оцінці економічної ситуації. Це наявність тіньової економіки й незадекларованих доходів у незначної частини зайнятого населення, низький рівень оплати висококваліфікованої праці, високий рівень розшарування населення за рівнем доходів.

Зважаючи на цю специфіку та враховуючи світовий досвід, соціальна політика в Україні може бути побудована за двома моделями розвитку — демократичною або аристократичною. Демократична модель ґрунтується на реалізації людиною своїх можливостей, поліпшенні системи розподілу в напрямку скорочення розриву в рівні життя між бідними й більш забезпеченими верствами населення, високому рівні соціальних зобов’язань держави перед своїми громадянами. Аристократична модель передбачає глибоку соціально-економічну диференціацію в суспільстві, передачу з покоління в покоління набутого соціального статусу, нерівних можливостей громадян у користуванні державною та суспільною власністю.

На жаль, економічний розвиток України тяжіє до аристократичної моделі соціального стану. Їй притаманні низький рівень оплати праці, висока частка доходів від особистого підсобного господарства, втрата високих моральних ідеалів та матеріальних стимулів до висококваліфікованої та інтелектуальної праці, засилля в політичній і духовній сферах великих фінансових груп. Проте можливості розвитку за демократичною моделлю Україна остаточно не втратила. Але це потребує проведення чітко окресленої економічної політики з акцентом на розвиток людського капіталу, соціальної справедливості та обмеження засилля бюрократичного державного апарату й монополістичних формувань.

Продовжуючи вивчати питання, студентам слід взяти до уваги, що наявність глибокої соціальної диференціації вимагає заходів з її згладження. Це є пріоритетом соціальної політики поряд з формуванням значного прошарку середньозабезпечених громадян. Реалізація цього напрямку передбачає, по-перше, політику сприяння економічному зростанню та підвищенню на цій основі платоспроможного попиту. По-друге, необхідність реформування системи надання соціальних виплат громадянам на основі адресної соціальної допомоги бідним і малозабезпеченим громадянам, скасування пільг забезпеченим і працюючим особам, істотні зміни в системі соціального й пенсійного страхування, удосконалення та посилення діяльності служб соціального захисту для боротьби з бідністю.

Важливим напрямом соціально-економічної політики України на найближчу перспективу має стати скорочення розриву між вартістю робочої сили та рівнем оплати праці. Розрив між заробітною платою та витратами на відтворення робочої сили веде до скорочення таких необхідних витрат на робочу силу, як її виховання, освіта загальна та вища, медична допомога, забезпечення житлом.

У ринкових країнах серед елементів витрат на відтворення робочої сили значна частина припадає на освіту. За радянських часів ці витрати здійснювала держава. Але за умов ринку ситуація докорінно змінилась. Тому перед державою постають складні питання з забезпечення високого освітнього рівня населення за низькими обсягами фінансування сфери загальної освіти та професійної підготовки, вузів тощо. Слід уважно ознайомитись з альтернативними варіантами соціальної політики в цій сфері, а також в інших напрямках формування людського капіталу.

План семінарського заняття

1. Соціальна справедливість у ринковій системі та її концепції.

2. Основні напрями соціальної політики у змішаній економіці.

3. Особливості соціальної політики в Україні.

Теми рефератів

1. Проблема соціальної рівності та справедливості в ринковій економіці.

2. Пріоритети соціальної політики в перехідній економіці України.

3. Проблема подолання різниці між рівнем заробітної плати та вартості робочої сили в Україні.

4. Державна політика регулювання заробітної плати.

5. Соціальна справедливість та економічна ефективність.

6. Політика ефективної зайнятості робочої сили.

7. Соціальна структура населення в перехідній економіці України.

8. Державна політика забезпечення населення освітою.

Питання для обговорення

1. Ліберальні концепції соціальної рівності.

2. «Ліві» концепції соціальної рівності.

3. Соціальний фактор економічного розвитку.

4. Соціалізація державної політики країн розвинутого ринку.

5. Співвідношення мінімальної зарплати та мінімального прожиткового рівня в Україні.

6. Проблема безробіття в перехідній економіці України та державна політика його скорочення.

7. Порівняльна характеристика політики зайнятості у Швеції та США.

8. Державна політика повернення заощаджень населенню.

9. Різниця між вартістю робочої сили та рівнем її оплати.

10. Державна політика боротьби з бідністю населення.