Особливості реалізації регіональної політики

Як відомо, в Україні переважають структурно та якісно деформовані територіально-виробничі комплекси екстенсивного типу, у структурі яких домінують найменш ефективні видобувні галузі та галузі важкої промисловості з застарілими технологіями рівня 60-70-х років, а також виробництва. Значна частина промислових гігантів Східного, Донецького й Південного регіонів, де сконцентровано потужний виробничий потенціал, безпосередньо на споживчий ринок дають 5 — 25% вартості своїх виробів. Під впливом темпів інфляції та перекосів у рівнях і співвідношеннях цін виробнича структура цих регіонів стає дедалі спотворенішою. Аналіз розвитку 27 регіонів України за п’ятьма показниками (територія, населення, виробництво товарів народного споживання, обсяг інвестицій в основний капітал, обсяги кредитів, наданих банками) дав змогу виокремити такі групи регіонів: високорозвинуті — Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Одеська, Запорізька, Київська області, місто Київ; розвинуті — Полтавська, Львівська, Луганська, Вінницька, Херсонська, Чернігівська області, Автономна Республіка Крим; середньо розвинуті: Житомирська, Черкаська, Сумська, Миколаївська, Хмельницька, Івано-Франківська, Рівненська області; слаборозвинуті регіони: Кіровоградська, Тернопільська, Волинська, Закарпатська, Чернівецька області та місто Севастополь.

Тенденція наявності диспропорцій у техногенному навантаженні на окремі території, що охопила майже всі регіони, значні обсяги первинного ресурсоспоживання та затратний тип виробництва, обумовлені рівнем технологій, що використовуються, моральним і фізичним станом основних засобів, наявністю масштабних зон економічної депресії, стагнації і спричинюють кризовий стан економіки регіонів. Свого часу в місцях концентрації промислових підприємств без глибоких техніко-економічних обґрунтувань було штучно насаджено чималу кількість об’єктів з високими капітало- й енергомісткістю, які виснажували місцеві ресурси й забруднювали довкілля. Усе це негативно позначалося на соціально-економічному становищі як окремих регіонів, так і держави в цілому. Структура багатьох регіонів України (особливо Західного, Східного, Південного) потерпає, з одного боку, від внутрішньої незбалансованості, а з іншого — від недостатньо раціонального використання наявних у них виробничих ресурсів.

Ефективного обґрунтування (організаційного, юридичного, економічного та фінансового) потребує сам механізм функціонування регіонів, упорядкування формування стабільної дохідної бази, розмежування повноважень між центром та регіонами, державою та місцевим самоврядуванням, функціональної градації регіональних видатків, сфери економічного регулювання щодо розміщення місцевих замовлень й бюджетного підряду, розвитку малого та середнього бізнесу, організація ринкової інфраструктури тощо. Інструментарієм цього регулювання постають ставки оподаткування на користь регіональних бюджетів, структуризація бюджетних видатків, розміри урядових інвестицій. Обов’язковою умовою для створення дієвого правового поля регіонального управління є стабільне законодавство для всіх суб’єктів права. Важливим практичним інструментом реалізації ДРЕП є чіткий законодавчий розподіл повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між різними рівнями управління: — загальнодержавним, регіональним і місцевим.

Детальніший аналіз сучасного стану реалізації регіональної політикив Україні наведено в наукових джерелах до яких радимо звернутися. Необхідність і актуальність наукової розробки регіонального управління з урахуванням ринкових механізмів господарювання обумовлюється потребою гармонізації просторового буття українського суспільства з метою залучення територіальних резервів для вирішення завдань економічного й соціального розвитку та якісної трансформації економіки держави.

План семінарського заняття

1. Сутність і структура регіональної економічної політики: предмет і структура регіональної економічної політики; суб’єкти й об’єкти регіональної економічної політики.

2. Напрями реалізації регіональної економічної політики: взаємовідносини держави й регіону; функціонування та розвиток регіональної економічної системи.

3. Особливості регіональної економічної політики в Україні: економічний стан та своєрідність регіонів України; організація механізму регулювання регіонального розвитку.

Теми рефератів

1. Сутність та суб’єкти регіональної політики.

2. Держава та регіони в економічній системі України.

3. Особливості управління регіональною економікою.

4. Способи розв’язання проблем регіонального розвитку.

5. Специфіка вибору стратегії регіонального економічного розвитку.

6. Механізм державного регулювання економічного розвитку регіону.

7. Регіональне регулювання економіки в перехідний період.

8. Саморегулювання в регіоні.

Питання для обговорення

1. У чому полягає відмінність та єдність державної регіональної політики та регіональної політики?

2. Визначення та характеристика економічного потенціалу регіонів.

3. Стратегія та тактика державної регіональної політики.

4. Складові державної регіональної політики.

5. Особливості інституційних змін у регіоні в перехідній економіці.

6. Характеристика проблем соціального захисту населення в регіоні та способи їх розв’язання.

7. Тенденції економічного розвитку регіонів України.