Етіологія та патогенез захворювань пародонта. На думку вищезгаданих дослідників, виникнення захворювань паро­донта внаслідок дії мікрофлори, можна розглядати як ендогенну інфекцію

На думку вищезгаданих дослідників, виникнення захворювань паро­донта внаслідок дії мікрофлори, можна розглядати як ендогенну інфекцію. Вони вважають, що при низькому рівні гігієни порожнини рота, зниженні місцевого та системного захисту розпочинається непропорціональне роз­множення бактерій-сапрофітів, що і спричинює те або інше захворювання пародонта. Але при цьому слід зважити на такі положення:

— вірулентні штами мікроорганізмів зазвичай не зустрічаються у здо­рових тканинах пародонта;

— імовірність розвитку пародонтальної інфекції залежить не лише від наявності того або іншого пародонтопатогенного мікроорганізму, а й ви­значається низкою чинників, зокрема станом організму хазяїна та наяв­ності екзогенних загальних ушкоджувальних факторів.

Потрібно також враховувати наявність міжбактеріальних взаємодій у разі виникнення захворювань пародонта. Зазвичай їх поділяють на дві гру­пи: ті, що сприяють, і ті, що перешкоджають бактеріальній колонізації зуб­них бляшок пародонтопатогенними бактеріями. Прикладом першого типу є взаємодія Streptococcus spp. з іншими пародонтопатогенними штамами, зокрема найчастіше з Prevotella gingivalis та Prevotella intermedia. Стрептоко­ки активно зв'язуються з клітинами епітелію за допомогою сіалових кис­лот, сприяючи адгезії інших пародонтопатогенних штамів мікроорганізмів і утворенню бляшки (R.J. Gibbons, 1989). Прикладом інших взаємодій є від­носини між Campilobacter rectus та Actinomyces spp. Розмноження Campilo-bacter rectus залежить від наявності донорів електронів: формату та водню, які продукують стрептококи й актиноміцети. Водночас й інші мікроорганіз­ми бляшки (наприклад, Porphyromonas gingivalis) є антагоністами зі стрепто­коками внаслідок споживання ними одних і тих же факторів росту, напри­клад вітаміну К та лактатів. Стрептококи також у значній кількості виділяють водню пероксид, який пригнічує розмноження Actinobacillus actinomycetem-comitans.

Пародонтопатогенні мікроорганізми виділяють низку різних патоген­них факторів, які спричинюють руйнування тканин пародонта. А саме: лей-котоксини, ендотоксини (ліпополісахариди), ліпоєва кислота, резорбуючий фактор, капсулярний матеріал, різні коротколанцюгові жирні кислоти то­що. Ці бактерії також виділяють ензими: колагеназу, трипсиноподібні про­теази, кератиназу, нейраміназу, арилсульфатазу тощо. Ці ферменти здатні лізувати різні компоненти клітин тканин пародонта. їхня дія посилюється в разі поєднання із ферментами, які виділяють акумульовані на клітинах пародонта лейкоцити.

Розвиток бактеріального механізму патогенезу захворювань пародонта можна подати так:

1. Упровадження мікроорганізмів у тканини пародонта.

2. Вироблення різних патогенних ендотоксинів.

3. Дія клітинних складових (ендотоксинів, компонентів бактеріальних мембран, капсулярних компонентів тощо) на тканини пародонта.

4. Продукування мікроорганізмами протеолітичних ферментів.