Поняття гуманістичного підходу до педагогічної діяльності

Особистісно-орієнтована педагогіка ґрунтується на гуманістичній спрямованості і психотерапевтичному характері діяльності педагога і має на меті вільний, творчий розвиток особистості людини. У найширшому сенсі гуманізм (від латинського humanus – людський, людяний) означає визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і прояв своїх здібностей.

Гуманність потрібно розуміти як людяність, людинолюбство, повагу до гідності людини. А гуманне ставлення до людини має на увазі не тільки сприйняття і оцінку її позитивних якостей, а комплексне сприйняття її особистості такою, яка вона є. У цьому сенсі гуманне ставлення до людей направлене на зміцнення віри людини в саму себе, її творчий розвиток і самовдосконалення.

Гуманізм – не покірність відносно недосконалості людини, а активне позитивно-конструктивне відношення до неї як до цілісного суб'єкта природи, який повинен мати можливість вільно реалізувати свої творчі потенції на благо собі й оточенню.

Педагогічна діяльність підпорядкована реальним інтересам особистості дитини, людини, учня, дорослого. На відміну від психотерапевта, що діє з клієнтом тільки у разі виникнення у такого тривожних станів по світовідчуттю і за ініціативою клієнта, педагог повинен організувати таку діяльність, яка б не тільки освічувала і навчала іншу людину, але й певною мірою передбачала б виникнення тих самих конфліктів і незгод з навколишнім світом і всередині самої людини. У цьому сенсі гуманістична спрямованість повністю відповідає основним завданням особистісно-орієнтованої педагогіки – сприяти людині у визначенні ставлення до самої себе, інших людей, навколишнього світу і до своєї професійної діяльності.