Зміст вищої професійної освіти

Вища професійна освіта — це освіта, що має на меті підготовку і перепідготовку фахівців відповідного рівня, задоволення потреб особи в поглибленні і розширенні освіти на базі середньої (повного) загальної, середньої професійної освіти і що реалізовується в освітніх установах вищої професійної освіти (вищих навчальних закладах).

Освіта, зокрема професійна, дедалі більшою мірою перетворюється на визначальний чинник економічного, соціального, культурного та політичного прогресу кожної нації. Саме освіта нині розглядається як сфера людинотворення, тобто сфера, яка в цілісному вигляді формує професійні знання, культуру та світогляд особистості. Осмисленню ролі освіти в сучасних умовах сприяє розгляд цієї проблеми в контексті зростання значущості людського чинника і на рівні окремого підприємства, і на національному та міжнародному рівнях.

Стратегічним напрямом діяльності вищих навчальних закладів України є інтеграція їх у загальноєвропейський освітній простір, що передбачає передусім удосконалення навчального процесу і підвищення якості підготовки фахівців різних спеціальностей. Досвід роботи недержавних вищих навчальних закладів засвідчує, що їхні колективи докладають значних зусиль для вирішення цих завдань.

Підвищення якості знань — проблема комплексна, яка забезпечується різними шляхами. Один з них — розширення активних форм навчання ділових ігор, розв’язання ситуативних завдань. Такі форми дають змогу студентам відчути себе в ситуації, наближеній до реальної виробничої, що спонукає їх шукати варіанти вирішення поставлених завдань. Матеріальну основу проведення цих занять становлять різні технічні засоби, передусім комп’ютерна техніка, якою навчальний процес загалом забезпечений. Для ефективнішого проведення таких занять до викладачів висувається вимога достатнього оволодіння комп’ютерними технологіями.

Новий зміст європейської освіти (Болонський процес)

Новий зміст європейської освіти включає:- єдині вимоги до визнання дипломів про освіту;- працевлаштування та мобільність громадян, що істотно підвищить конкурентоспроможність європейського ринку праці й освітніх послуг;- прийняття загальної системи порівнянних учених ступенів, зокрема через затвердження Додатка до диплома;- запровадження в усіх країнах двох циклів навчання за формулою 3+2, при цьому перший, бакалаврський цикл має тривати не менше трьох років, а другий, магістерський - не менше двох років, і вони мають сприйматися на європейському ринку праці як освітні і кваліфікаційні рівні (в деяких країнах 1-1,5 роки);- створення систем кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок;- сприяння європейській співпраці щодо забезпечення якості освіти; - розробка критеріїв і методів оцінки якості;- усунення перешкод на шляху мобільності студентів і викладачів у межах визначеного простору;- постійне навчання протягом усього життя;- мотивоване залучення студентів до навчання;-сприяння підвищенню привабливості та конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу;- поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені. Установлено, що в країнах учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступень - „доктор філософії" у відповідних сферах знань (природничі науки, соціогуманітарні, економічні та ін.);- для забезпечення свободи в дослідженнях і викладанні всім членам університетської спільноти слід надати необхідні засоби;- потрібно брати на роботу викладачів і визначати їх статус відповідно до принципу поєднання дослідницької та викладацької діяльності;- кожен університет, з урахуванням конкретних обставин, має гарантувати своїм студентам дотримання свобод і умов, за яких вони могли б досягти своїх цілей у культурі й освіті;- університети розглядають взаємний обмін інформацією та документацією, а також збільшення кількості спільних проектів для розвитку освіти як основний елемент постійного прогресу знань.Метою Болонського процесу є створення єдиної міцної та конкурентоспроможної Європейської зони вищої освіти.У європейській вищій освіті є багато переваг. Перша й найголовніша - якість освіти, яка залишається дуже високою. Різноманітність теж могла б бути перевагою, якщо до неї правильно підійти. Процес європейської інтеграції можна також використати як "привабливий момент". Плата за навчання порівняно невисока. Загальна цінова перевага, яку Європа могла запропонувати студентам з інших континентів і яка часто сьогодні інтерпретується як показник нижчої якості, може стати серйозною конкурентною перевагою, якщо її правильно пояснити.Зростатиме мобільність між вищими навчальними закладами та між державами. Цьому сприятимуть такі структурні заходи, як усунення адміністративних перешкод, полегшений доступ до більш повної інформації та більш вільний вибір. Якщо впродовж останніх 10-15 років у вищій освіті дуже активно проходив процес інтернаціоналізації, то зараз, можливо,наступає цикл, що характеризується деякою мірою "денаціоналізацією". Глобалізація в освітньому процесі Поняття «глобалізація» ввійшло в наш лексикон порівняно недавно. Тенденція, яку охоплює це поняття, багато У чому визначає вигляд невідворотного майбутнього. Глобалізація формує нову еру взаємодії між націями, економічними і політичними системами та між людьми. Вона значно розширює культурно-інформаційні контакти між народами і державами, впливає на управління, виробництво, торгівлю, ринок праці, політичні утворення, інші суспільні інституції і процеси.

В епоху глобалізації найвпливовішими факторами соціальної динаміки стають інформація, наука і освіта. Конкурентоспроможною в майбутньому буде людина, яка опанувала основи наук, володіє новітніми способами сприйняття й передачі інформації, освічена і практично підготовлена, насамперед у професійному, мовному та світоглядному контексті. Саме в такому ключі розгортаються світові трансформаційні процеси в системі освіти, науки й інформаційних технологій. Частково вони реалізуються і в Україні. Однак, незважаючи на певні зрушення, ситуація в гуманітарній сфері України залишається складною.

Темпи розвитку глобалізації у сучасному світі свідчать про те, що глобалізація є однією з пріоритетних ознак розуміння, прогнозування, активізації, корекції сучасних соціальних, економічних, культурологічних, національних, етнічних процесів на світовому, регіональному, національно-державному, суспільно-громадському рівнях розвитку. Це виявляється і в формуванні нових пріоритетів економічного розвитку з відповідними змінами в світовому та регіональному розподілі праці, і модернізації сучасного розуміння статусу лідерства в регіональній та світовій економіці та політиці, в соціокультурних процесах, і в формуванні наднаціональних формувань типу Європейського союзу, і в потребі зростання партнерства між державою та громадянським суспільством для максимального самовиявлення та самореалізації особи. Фактично світовий розвиток наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст.. демонструє, що найбільшого успіху досягає той, хто вміє реалізовувати тенденції виявлення глобалізації, її протиріччя для свого розвитку. Ті, хто не пробують сприймати світ за старими мірками втрачають не тільки темпи зростання сьогодні, та і соціальну перспективу розвитку на завтра.

Сучасна випереджальна освіта неможлива без широкомасштабного вивчення й глобального використання в навчанні комп'ютерної техніки та комп'ютерних інформаційних мереж. Інформаційна насиченість сучасного суспільства, його функціональність на високому рівні сьогодні допускають такі швидкості руху інформації, які можуть забезпечити тільки комп'ютерні мережі, інтегровані в глобальний інформаційний простір.

Глобальна освіта орієнтується на:

- актуалізацію прав, волі й ідеалів людини, на умови існування й норми взаємодії у співтоваристві;

- подолання нігілізму, що зберігається в молоді, і невір'я, зниження інтересу до освіти;

- пошуки ефективніших методик і технологій відбору та трансляції знань в умовах інформаційної революції, стрімкого нагромадження, старіння й відновлення знань, різкого скорочення строків впровадження в освітню практику новітніх досягнень науки й техніки;

- освоєння якісно нового етапу ліквідації неграмотності, оскільки зміна критеріїв грамотності – вимога, крім уміння читати й писати, ще й розуміти – призвело до різкого зростання у всіх країнах світу числа функціонально неписьменних;

- створення ефективно діючої системи безперервної освіти як однієї з умов повноцінного використання робочої сили.

Технологічна спрямованість глобальної освіти полягає в таких положеннях:

– формування стратегії освіти для XXI ст. на різних рівнях;

– створення нових моделей педагога й учня (студента): розробка й впровадження нових педагогічних взаємин між суб'єктами освітнього процесу.

Основні принципи глобальної освіти:

- педоцентризм (орієнтація на розвиток особистості учня);

- безперервність;

- холісткість (цілісність);

- активізація пізнавальної діяльності учня;

- когерентність (органічна єдність);

- достовірність;

- пошук ефективних технологій;

- інтегративність.

Необхідно відзначити, що дані принципи являють собою важливу складову глобальної освіти й слідування їм у педагогічній практиці є необхідною умовою досягнення високої якості навчання, що відповідає сучасним вимогам.

Глобалізація — процес прагматичний. Вона стимулює зміни в економіці, політиці, культурі, «поглинаючи» серйозні капіталовкладення. Якщо суспільство ставить перед собою завдання адаптації освіти до сучасних вимог, воно насамперед мусить подбати про фінансове забезпечення нововведень. Без цього про конкурентоспроможність фахівців у міжнародному поділі праці, добробут населення, соціальний комфорт і національну безпеку можна забути.Найвища вимога глобалізації до людини — це вимога високого професіоналізму. Його зрощують університети й інші вищі школи. Та вони забезпечуються сьогодні 35—40% від потреб їхнього повноцінного функціонування. У період соціальної скрути У чомусь собі треба відмовляти, але не в освіті університетського рівня! Впадуть університети — впаде й держава. А ми надто близько підійшли до цього. У розвитку сучасних світових народів і культур є дуже багато спільних тенденцій. Є вони і у сфері освіти. Візьмімо лише один приклад. Аналітики прогнозують розмежування держав на три великі групи. Першу з них становитимуть народи, інтелектуальна еліта яких здатна створювати і впроваджувати високі технології; другу — держави, які матимуть можливість користуватися цими надбаннями; третю — народи і культури переважно споживацького, дотаційного розвитку. Фундаменталізація освіти — відповідь на виклик глобалізації і одночасно умова зростання суспільства, нації і держави. Високі технології пов’язані насамперед з дисциплінами фізико-математичного і хіміко-біологічного профілю. Наша неувага до цих предметів в останнє десятиріччя може обернутися серйозними соціально-економічними збитками. Математичне мислення доступне далеко не кожному учневі і студенту. Обдарованих треба підтримати, створити особливі умови для розвитку інтелектуальних здібностей у школі та ВНЗ, підвищити суспільний статус, забезпечити матеріально.Підготовка фахівців фундаментальної якості має супроводжуватись створенням умов для реалізації їхнього творчого потенціалу, насамперед в Україні. Талант не повинен бути бідним і приниженим! Інакше глобалізація «витягне» його на нову орбіту, але вже за межами України.Людство заплатило колосальну ціну, аж доки переконалось, що гуманізм — це, по суті, єдиний і головний принцип, завдяки якому стає можливим майбутнє для розрізненого, багатомірного і водночас внутрішньо єдиного світу. Гуманізація освіти — провідна загальносвітова тенденція її розвитку у XXI столітті. Такою ж вона має стати і в Україні.Гуманізація освіти має багато вимірів. Вона охоплює сферу управління (і тут ми говоримо про його демократизацію, перехід до державно-громадської форми управління); стосунки між викладачами та студентами (вони мають розгортатися як партнерські); організацію навчально-виховної діяльності (право вибору курсу, форми навчання, мобільність викладачів і студентів) тощо. Центральна ж магістраль гуманізації проходить через зміст освіти: від фізики і математики та інших природничо-технічних (інженерних, технологічних) дисциплін — до філософії, соціології, правознавства, до всієї гуманітарної складової системи освіти у вузькому значенні цього поняття. Звернемо увагу на три взаємопов’язаних аспекти.Перший з них — забезпечення людино-центризму дисциплін природничо-технічного профілю. Їх зміст має бути перебудований у такому контексті, щоб у процесі підготовки фахівця високої техніко-технологічної якості одночасно формувались гуманістичний світогляд і культура, моральні та естетичні цінності, любов до батьківщини і повага до народів та культур світу. Техніко-технологічний екстремізм, сформований епохою науково-технічного прогресу, має поступитись місцем гуманістичному світогляду. Не людина для техніки, а навпаки — техніка для людини, таким має стати лейтмотив природничо-технічної освіти в сучасному глобалізаційному суспільстві.Другий аспект стосується дисциплін гуманітарного профілю. Незважаючи на затвердження колегією Міносвіти концепції гуманітарної освіти (1996 р.), колишнього монометодологізму, на жаль, поки що не подолано. Ідеал відкритого демократичного суспільства, дійсних прав і свобод людини для багатьох із нас залишається Еверестом, для підкорення якого (в межах колишньої методологічної і світоглядної парадигми) немає ні сил, ні можливостей. Нові ж підходи освоюються надто повільно. Ми боїмося самостійної думки, намагаємося втекти від неї, «заховатись у натовпі». Ця своєрідна екзистенційна ситуація «втечі від свободи» обертається втечею від людини, від себе, від людських цінностей. Повернення до них — нагальна вимога гуманізації освіти у глобалізаційному суспільстві, причому не лише технічної, а й гуманітарної. Сьогодні в Україні, як власне, і в усьому світі, гостро стоїть проблема подолання гуманітарної кризи освіти. Третій аспект пов’язаний з активним проникненням у систему освіти т. з. ірраціональної складової людської духовності — позанаукового знання, релігії, міфології, теології тощо. Глобалізація створює для цього сприятливі умови. Вона спонукає до утвердження перерозподільної економіки (замість мотиваційної), віртуального предмету бізнесу, реалізації інформаційних технологій через мережу несвобод, «підгонку» людини під товар (а не товару — під потреби людини). Формується «людина ірраціональна» замість «людини розумної». Освіта повинна формувати цілісний образ світу, забезпечувати його сприйняття в гармонії розуму, почуття і волі. Сьогодні ж формуються лише його (світу) фрагменти, які сприймаються, як правило, розрізненими (а не гармонізованими).Одна з характерних ознак глобалізації — зростання міграційних потоків, процесів масового переміщення людей з країни в країну. Тут виникає низка проблем: криза взаєморозуміння, нетерпимість, несприйняття «мігрантів», обмеження їхніх прав аж до прямого витіснення. Розглянемо, чи може освіта якимось чином вплинути на розв’язання цих проблем Сучасне виробництво потребує висококваліфікованих фахівців. Відтак, з одного боку, бурхливо зростає загальносвітова професійна еліта, яка вирізняється високою мобільністю на ринку праці, високою заробітною платою і неабиякими соціальними можливостями, з другого — до критичних величин наближається кількість обмеженої національними бар’єрами некваліфікованої робочої сили, що стає джерелом напруженості, вибуховості, загрозою стабільності в країні і в регіоні. Освіта, особливо професійна, має зреагувати на цю загрозливу тенденцію підвищенням мобільності навчальних планів і програм, професійної підготовки та перепідготовки кадрів. З другого боку, освіта має змінити свої акценти. Головним показником ефективності навчання мають стати не просто сума знань, які учень або студент засвоїв у процесі перебування у школі чи ВНЗ, а здатність до їх самостійного здобуття, до самонавчання, вміння користуватися джерелами і засобами інформації, постійно підвищувати рівень своєї освіти. Водночас національні системи освіти (не втрачаючи своєї національної специфіки!) мають перебудуватись у контексті загальних світових тенденцій, принципів, стандартів її розвитку. Освіта має навчитись формувати людину, конкурентоспроможну не лише у вітчизняному, а й у світовому виробничому та соціокультурному середовищі. Інформаційний бум — одна з ознак і один з провідних напрямів глобалізації. Інформація сьогодні накочується на людину, як лавина в горах. Вона подвоюється і потроюється практично через кожних два-три роки. Це означає, що без комп’ютера (як засобу оперативної обробки інформації) людина приречена на соціальне аутсайдерство. На жаль, в Україні комп’ютеризація освіти здійснюється безсистемно, а головне — розпорошеними зусиллями розрізнених суб’єктів господарської, наукової і політичної діяльності. Настав час формування і впровадження єдиної, цілісної, комплексної державної програми комп’ютеризації освіти. Без такої програми кошти будуть «викинуті на вітер», а школи і вузи, як і раніше, наповнюватимуться застарілою технікою, яка не взаємоузгоджується і не має належного програмного забезпечення. Не менш важливе і формування інформаційно-комп’ютерної культури вчителя. Без такої культури техніка залишиться лише іграшкою в руках підлітка, а не інструментом розвитку його пізнавальних здібностей, освіти й виховання.Глобалізація посилює психологічні навантаження на людину. Тому на першому місці стоїть завдання розвантажити дитину. Частково це вирішується збільшенням терміну навчання і запровадженням нової шкали оцінювання якості знань. Не менш актуальні завдання організації психологічної служби у школі і вузі, утвердження нового стилю спілкування учителя й учня, запровадження нових методик організації навчально-виховного процесу, інформаційних педагогічних технологій, які зміщують центр ваги у бік самоорганізації, самонавчання, самовизначення. Тест 1. Основне завдання вищої освіти полягає у:а) продукуванні якісно нових знань, а на їх основі і новітніх технологій, застосування яких забезпечить економічне зростання країни;б) продукуванні якісно нових знань;в) формуванні всебічно розвиненої та обдарованої особистості;г) усунення перешкод на шляху мобільності студентів і викладачів у межах визначеного простору.2. Глобальна мета вищої освіти:а) сформувати любов студентів до професійної діяльності, до постійного самовдосконалення;б) сформувати готовність студентів до професійної діяльності, до постійного самовдосконалення;в) продукування якісно нових знань, а на їх основі і новітніх технологій, застосування яких забезпечить економічне зростання країни;г) формування всебічно розвиненої та обдарованої особистості3. Назвіть завдання для вивчення певної дисципліни:а) забезпечити спрямованість студентів на вивчення дисципліни шляхом реалізації кредитно-модульної системи навчання;б) сформувати термінологічний апарат з кожної дисципліни циклу і оволодіти способами діяльності;в) сформувати вміння працювати самостійно для подальшого самовдосконалення;г) усі відповіді вірні.4. Дайте визначення терміну „вища професійна освіта”.5. Новий зміст європейської освіти включає:а) єдині вимоги до визнання дипломів про освіту;б) створення систем кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок;в) навчання тільки до певного віку;г) правильні відповіді а) та б).6. Метою Болонського процесу є:а) створення систем кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок;б) підвищення якості освіти;в) створення єдиної міцної та конкурентоспроможної Європейської зони вищої освіти;г) немає правильної відповіді.7. Найголовніша перевага європейської вищої освіти:а) глобальність;б) якість;в) ціна;г) насиченість.8. Відповідь на виклик глобалізації і одночасно умова зростання суспільства, нації і держави – цеа) фундаменталізація освіти;б) націоналізація освіти;в) комп’ютеризація освіти;г) підвищення якості освіти.

Питання для самоконтролю

1. У чому зміст вищої освіти?

2. Яка мета вищих навчальних закладів?

3. Яка глобальна ціль вищої освіти?

4. Назвіть головні сфери готовності до професійної діяльності.

5. Що таке мотивація?

6. Що є результатом сформованості?

7. Яка головна мета викладання?

8. Назвіть завдання вивчення певної дисципліни.

9. Дайте визначення поняттю «термінологічна система».

10. Дайте визначення поняттю «методологія»

11. Яке призначення методології?

12. Чи підготовлені українські ВНЗ до роботи в умовах глобалізації, до реалізації нової моделі фахівця? Відповідь аргументуйте.

Питання для самостійної роботи:

1. Дайте визначення поняттю «вища освіта» згідно з Закону України «Про освіту»

2. У чому суть освіти як системи?

3. У чому полягає цінність освіти? Які «прошарки» цінностей освіти можна виділити?

4. Назвіть три рівні цілей освіти.

5. Яке призначення нормативної та вибіркових частин змісту освіти? Чому існує такий поділ?

6. Назвіть п'ять рівнів навчальної мотивації.

7. Яке призначення державних стандартів освіти?

8. Які вимоги ставляться до навчальної програми?

9. Розкрийте зміст ієрархії цілей освітньої системи?

10. У чому суть понять освітньої та освітньо-кваліфікаційної характеристики?