Тема 4. Якість сучасної професійної освіти

Існує багато визначень поняття "якість освіти". Згідно з міжнародним стандартом якість освіти – сукупність властивостей і характеристик освітнього процесу, які надають їм здатності задовольняти освітні потреби споживачів освітніх послуг. Відповідно до стандартів ІSO серії 9000, якість вищої освіти – це збалансована відповідність всіх аспектів вищої освіти певним цілям, потребам, вимогам, нормам і стандартам.

Оцінка якості повинна базуватися не на тривалості чи змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, які опанували випускники – важливий не процес, а результат. Досягнення характеристик якості залежить від управління, що забезпечує їхні величини, комплекс і сполучення.

Якість розглядається не тільки як результат діяльності, а і як можливості його досягнення у вигляді внутрішнього потенціалу та зовнішніх умов, а також як процес формування характеристик.

Освіта, як і будь-який процес або результат діяльності людини, має визначену якість. Найбільш точним у концептуальному розумінні є таке визначення якості освіти. Якість освіти - це комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти.

Якість потенціалу виражається в таких характеристиках, як якість мети освіти, якість освітнього стандарту, якість освітньої програми, якість матеріально-технічної бази освітнього процесу, якість викладацького складу, якість учнів, якість інформаційно-методичної бази.

Якість процесу формування професіоналізму - це якість технології освіти, контролю освітнього процесу, якість мотивації викладацького складу на творчість та ефективність педагогічної роботи, якість ставлення учнів до освіти, інтенсивність освітнього процесу, управління освітою, методи презентації навчальних досягнень.

Якість результату освіти - усвідомлення професіоналізму, розпізнавання та реалізація індивідуальних здібностей та особливостей, працевлаштування, кар'єра та зарплата, оволодіння методологією самоосвіти, знання, практичні навички.

Кожна з цих характеристик вимагає окремого аналізу та вивчення можливості її виміру й оцінки, урахування у практиці організації навчального процесу.

Якість освіти в узагальненому визначенні та своєму підсумковому представленні - це комплекс характеристик компетентностей і професійної свідомості, що відбивають здатність фахівця здійснювати професійну діяльність відповідно до вимог сучасного етапу розвитку економіки, на визначеному рівні ефективності та професійного успіху, із розумінням соціальної відповідальності за результати професійної діяльності.

Якість освіти характеризує не тільки результат освітньої діяльності - властивості фахівця - випускника навчального закладу, а й фактори формування цього результату, що залежить від мети освіти, змісту та методології, організації та технології. Усе це характеристики, на формування яких необхідно свідомо впливати, а отже, якими необхідно керувати. Освіта має потребу в системі управління якістю, що повинен мати кожний навчальний заклад. Така система неможлива без сучасної, комплексної системи оцінки як якості освіти в цілому, так і всіх її складових окремо.

Чим точніше побудована оцінка та повніше враховуються характеристики, тим більш успішним може бути управління якістю освіти.

У свою чергу, управління залежить від його методології й організації, що характеризують цілі та методи їхнього досягнення, функції, повноваження та відповідальність за якість освіти.

Існує міжнародний досвід управління якістю, що представлений системою тотального (загального) управління якістю TQM. Використання цієї системи можливе, але тільки з урахуванням особливостей освітніх процесів та умов сучасного національного педагогічного менеджменту.

Система управління якістю може мати формальну та неформальну основу. Перша визначає комплекс обов'язкових регламентів і нормативів, друга - соціально-психологічне ставлення персоналу до проблем якості, атмосферу творчості й ініціативи. Якість необхідно не тільки вимагати та контролювати, а й мотивувати.

Систему управління якістю освіти не можна ввести одночасно. Вона формується послідовно, поетапно, відповідно до програми її становлення та розвитку.

Якість освіти може відбивати сучасні потреби, але може бути націлена на майбутнє. Забезпечувати якість необхідно з урахуванням тенденцій розвитку освіти, в яких найбільш яскраво виявляються як сучасні особливості та потреби освіти, так і майбутнє освіти.

Якісна освіта розглядається сьогодні як ефективний інструмент протистояння вимогам сучасності у вимірі продукування висококваліфікованої робочої сили.

Основні завдання професійної освіти в сучасних умовах:

1) створення умов для набуття кожною людиною професії і включення її в суспільно-корисну, продуктивну працю відповідно до її інтересів та здібностей;

2) задоволення поточних та перспективних потреб народного господарства в кваліфікованих, конкурентноздатних робітниках, що мають широкий політичний кругозір, професійну мобільність, загальну культуру;

3) забезпечення перепідготовки робітничих кадрів, підвищення їхньої кваліфікації відповідно до сучасних вимог науково-технічного розвитку та потреб виробництва, які швидко змінюються.

Вища професійна освіти нині вимагає вдосконалення технології навчання та виховання, що базується на використанні обчислювальної техніки, спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення. Стрімкий розвиток сучасних інформаційних засобів безперечно впливає і на систему підготовки спеціалістів. Так, за останній час все більше вищих навчальних закладів запроваджує електронну інформаційну навчальну систему як складову нових освітніх інформаційних технологій у навчальному процесі. Така система має суттєві переваги перед традиційними засобами навчання студентів.

Застосування інформаційних технологій на заняттях при підготовці майбутніх спеціалістів сприяє важливому підвищенню рівня пізнавальної самостійності, високому ступеню наочності й безперервному самоконтролю, засвоєнню знань та умінь, формуванню необхідних професійних компетенцій. Сучасні педагогічні програмні засоби дають можливість втілювати в практику індивідуалізацію професійного навчання. Використання на заняттях технології мультимедіа сприяє підвищенню якості професійної підготовки за рахунок поєднання всіх можливих впливів на студентів одночасно графіки, тексту, звуку і зображення.

Для підвищення ефективності навчання конкурентоспроможних фахівців в умовах інформаційного суспільства, формування професійних компетенцій у майбутніх фахівців, актуальним нині стає використання електронних підручників, які доповнюють традиційні форми навчання. Як зазначають дослідники, основний зміст «електронного комп’ютерного підручника» має містити: опорний конспект, конспект лекцій, деталізований курс; в окремих розділах може бути розміщений матеріал для поглибленого вивчення.

Стратегія розвитку вищої професійної освіти в Україні на найближчий час визначає, що одним з найважливіших чинників нарощування конкурентоспроможності нашої економіки є вдосконалення системи підготовки фахівців з урахуванням світового педагогічного досвіду. Важливою залишається проблема вдосконалення методичного підходу до викладання спецдисциплін на основі концепції інформаційно-модульної побудови навчального процесу з використанням сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на підготовку спеціалістів високого рівня, потрібних на сучасному ринку праці.

Серед проблем сучасної вищої школи в Україні виділяється питання співвідношення академічної освіти, що дає можливість зростання в академічному плані, і професійної освіти, що дає можливість швидко адаптуватись на ринку праці. В цьому ключі Україна намагається зберегти прекрасну фундаментальну освіту, фундаментальну підготовку.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти в Україні формально поєднує в програмах освіти як академічну, так і професійну спрямованість. В теперішній час це призводить до проблеми формування змісту освіти. З одного боку, скорочується навчальний час, що необхідний для глибокого розуміння предметів соціально-економічної та природничо-наукової спрямованості (тобто для фундаменталізації освіти), з другого боку, страждає практична підготовка тих, хто навчається, оскільки вони не отримують повноцінних навичок професійної роботи (тобто не отримують визначеного рівня кваліфікації). Власне, зараз потреба в «кваліфікації» у традиційному змісті слова відпала, оскільки в Україні немає більше планового господарства.

Перегляд статусу кваліфікацій в українській освіті буде означати зміну орієнтирів: від підготовки студента до майбутнього примусового «розподілу» настав час перейти до нової філософії освіти, заснованої на підготовці випускника вищого навчального закладу для конкретного ринку праці.

Вища школа готує випускника не до конкретного робочого місця, а до вільного пошуку роботи на ринку праці. В Україні дотепер існує надмірно дробова й еклектична система записів у документах про вищу освіту. Потенційний роботодавець повинен пізнавати в першу чергу запис, що відповідає номенклатурі професій (спеціальностей), які затребувані на ринку праці.

Сучасна вища професійна освіта повинна забезпечувати виконання низки завдань, зокрема, економічний успіх країни, сталий розвиток суспільства. Ці завдання можливо реалізувати через таку підготовку майбутніх фахівців, яка відповідає запитам сучасного ринку праці. Основна увага у вищих навчальних закладах повинна приділятись розвитку особистості студента, його комунікативній підготовленості, формуванню професійних компетенцій, здатності здобувати і розвивати знання, мислити і працювати по-новому.

Вимоги до сучасного фахівця

Сучасні та майбутні роботодавці зацікавлені у фахівцеві, який:

- здатний працювати самостійно без постійного нагляду керівництва,

- брати на себе відповідальність,

- готовий помічати проблеми та шукати шляхи їх вирішення,

- вміє аналізувати ситуації,

- застосовувати набуті знання

- вміє здобувати нові знання, тобто здатний до самоосвіти

- уміє пристосовуватися до нових умов праці та вимог ринку праці;

- чітко, послідовно та логічно висловлювати свої думки та переконання;

- переконувати, аргументувати, вести конструктивні переговори, результативні ділові бесіди,

- володіє багатим словниковим запасом, який базується на вмінні застосовувати його адекватно до ситуації,

- дотримується етики ділового спілкування;

- спілкується державною та, щонайменше, однією іноземною мовою, що дозволяє реалізувати такі аспекти професійної діяльності, як своєчасне ознайомлення з новими технологіями, відкриттями і тенденціями в розвитку науки і техніки, встановлення контактів із зарубіжними організаціями та підприємствами,

- знання комп’ютерних технологій;

В сучасних умовах документом, який містить професійні вимоги до підготовки фахівців різноманітних спеціальностей, є освітньо-кваліфікаційна характеристика. У цьому документі визначено цілі освітньої та професійної підготовки майбутнього спеціаліста, зміст освіти, місце фахівця у структурі господарства держави, вимоги до його компетентності та інших соціально значущих властивостей і якостей.

Виділяють також таке поняття як “ Модель компетенції ” – це зведення знань, умінь, навичок співробітників, що дозволяють їм бути успішними на конкретній посаді. Вона уніфікує вимоги до співробітників і створює єдині стандарти функціонування, основу для оцінки і просування працівників.

Прикладом може бути Модель SHL (міжнародні стандарти керування – фахівець, менеджер, керівник групи) виділяє наступні типи компетенцій:

- підприємницькі якості (бізнес, творчий підхід, рішучість, стратегія);

- якості керівника (лідерство, планування й організація, орієнтація на якість, переконливість);

- професійні якості (спеціальні знання, аналіз і вирішення проблем, усна й письмова комунікація);

- особисті якості (міжособистісне розуміння, гнучкість, стабільність, особиста мотивація).

Модель Society for Human Resource Management (модель для керування колективом) виділяє наступні типи компетенций: знання бізнесу; персональна дієздатність; стратегічний внесок; практичні навички та володіння технологіями менеджменту.

Модель "Корпоративні фінансові технології" виділяє такі типи компетенцій: системне мислення; прийняття рішень; орієнтація на результат; аналітичні здатності; креативність; гнучкість, швидка й адекватна реакція; здатності до навчання; організаторські здібності; делегування повноважень; уміння планувати час; управляти проектами; працювати в команді; переконувати, відстоювати думку; уміння слухати інших, підтримувати зворотний зв′язок; навички проведення презентацій і переговорів; здатність ретранслювати знання й навички.

Отже, професійна освіта повинна формувати сучасного фахівця як цілісну особистість, яка має цілу низку спеціальних та загальнолюдських якостей. Компетентність фахівця не обмежується суто професійними рамками; розвинена особистість має відповідати всім зазначеним вимогам.

Складові якості сучасної освіти

Для ефективного управління відповідно до встановленого стандарту було визначено три основні складові якості освіти:

- якість освіти (знань, способів розв’язання завдань);

-якість методів навчання і виховання (організації пізнавальної діяльності, мотивації пізнавальної діяльності, контролю за здійсненням навчально-пізнавальної діяльності);

- якість освіченості особистості (засвоєння знань, умінь та навичок, формування компетенцій, засвоєння морально-етичних норм).

Для практичного застосування було рекомендовано такі критерії якості навчального процесу:

1) наявність затверджених у встановленому порядку навчальних планів, графіків навчального процесу, робочих програм з дисциплін;

2) відповідність змісту навчальних планів і робочих програм вимогам програм якості та стандартів ВНЗ;

3) відповідність розпорядку занять логіці викладання по кожної дисципліни;

4) відповідність елементів навчального процесу (лекцій, семінарів, лабораторних занять тощо) затвердженим планам та програмам;

5) комплектність і достатність методичного забезпечення навчальних дисциплін (методичні вказівки, конспекти лекцій, настанови виконання лабораторних робіт тощо);

6) регулярність і належний рівень організації поточного контролю (контроль якості знань студентів, їхзадоволеність якістю навчального процесу);

7) оперативність прийняття та реалізації коригуючих заходів.

Для одержання дійсно якісної освіти повинна бути забезпечена якість самих вимог (цілей, стандартів і норм) і необхідні якісні ресурси (освітні програми, кадровий потенціал, контингент абітурієнтів, матеріально-технічне забезпечення, фінанси й т. ін.), тобто якість умов (вкладень в освіту). При дотриманні цих аспектів якості важливу роль грає якість освітніх процесів (наукова й навчальна діяльність, керування, освітні технології й т. ін.), що безпосередньо забезпечують підготовку фахівців. Крім того, ще одним елементом якості освіти є якість результатів діяльності вузу (поточні й підсумкові результати навчання студентів, характеристики кар'єрного росту випускників тощо).

Невід'ємною складовою якості освіти є якість кадрового складу викладачів.

Необхідно активізувати роботу професорсько-викладацького складу та підсилити відповідальність науково-педагогічних працівників за результати своєї навчальної та наукової діяльності відповідно до критеріїв дослідницького університету. Передбачається у 2009/2010 навчальному році у повному обсязі запровадити рейтингову систему оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників відповідно до затвердженого Положення та за підсумками рейтингового оцінювання заохочувати кращих викладачів за високу якість роботи, результати враховувати при конкурсному обранні викладачів та укладанні контрактів

Фактори впливу

Якість підготовки фахівців безпосередньо залежить від якості навчальних програм, наукового і методичного забезпечення навчального процесу. Серед факторів, що впливають на цей процес, є наявність навчально-методичних розробок, впровадження нових методик і технологій навчання, систем незалежного моніторингу та оцінювання знань і умінь студентів (включаючи роботодавців) та державної атестації випускників усіх рівнів.

Головним фактором впливу на якість освіти є індивідуальні особливості кожного студента, які як допомагають, так і заважають отримати певний рівень освіти. Важлива роль у сфері освіти належить кадровому складу викладачів. Вимоги до кадрового складу викладачів мають суто формальний характер – перевіряється наявність відповідних дипломів та атестатів без урахування реальної здатності викладачів до викладання конкретних дисциплін.

Існує досить багато різних організаційних, методичних, технологічних факторів, які безпосередньо впливають на якість підготовки фахівця у ВНЗ. Частина з них оцінюється під час проведення атестації й акредитації ВНЗ.

Також до факторів впливу на якість навчання належать:

1. Рівень підготовки абітурієнтів Рівень підготовки викладачів, підбір кадрів, підвищення їх кваліфікації, рівень соціального захисту

2. Організація продовження навчання

3. Організація учбового процесу, впровадження наукових досягнень у навчальний процес

4. Оснащеність навчальним обладнанням, підручниками, посібниками, обчислювальною та оргтехнікою, використання інформаційних технологій

5. Гуманітарізація навчання, позаучбова виховна робота

6. Організація самостійної роботи студентів

7. Мотивація студентів до якісного навчання

8. Контроль знань, умінь та навичок студентів

9. Оцінка рівня підготовки студентів роботодавцями, суспільством

10. Рівень самооцінювання і удосконалення

11. Рівень відповідності вимогам державної акредитації

12. Зв’ язок з роботодавцями і колишніми студентами

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняттю “якість освіти”.

2. Назвіть вимоги до сучасного фахівця.

3. Який документ містить професійні вимоги до підготовки фахівців різноманітних спеціальностей?

4. Дайте визначення поняттю “модель компетенції”.

5. Які складові якості сучасної освіти Ви знаєте?

6. Назвіть критерії якості навчального процесу.

7. Перерахуйте фактори впливу на якість сучасної освіти.

Тест

1. Якість освіти - це

а) комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості;

б) «інноваційне навчання», яке формує у учнів здатність до проективної детермінації майбутнього, відповідальність за нього, віру в себе і свої професійні здібності;

в) уявлення про місце людини в сучасному світі, про сенс її буття, про соціальну роль освіти у вирішенні ключових проблем людства;

г) сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби

2. Якість потенціалу освіти виражається в таких характеристиках:

а) якість мети освіти, якість освітнього стандарту;

б) якість освітньої програми, якість матеріально-технічної бази освітнього процесу;

в) якість викладацького складу, якість учнів, якість інформаційно-методичної бази;

г) всі відповіді вірні

3. Системою тотального (загального) управління якістю освіти це:

а)TQM;

б) ISO

в) EFQM

г) СМК

4. Що НЕ відноситься до завдання професійної освіти в сучасних умовах:

а) створення умов для набуття кожною людиною професії і включення її в суспільно-корисну, продуктивну працю відповідно до її інтересів та здібностей;

б) задоволення поточних та перспективних потреб народного господарства в кваліфікованих, конкурентноздатних робітниках, що мають широкий політичний кругозір, професійну мобільність, загальну культуру;

в) забезпечення перепідготовки робітничих кадрів, підвищення їхньої кваліфікації відповідно до сучасних вимог науково-технічного розвитку та потреб виробництва, які швидко змінюються.

г) навчання і виховання у студентів почуття обов'язку і відповідальності

5. Цілями освітнього процесу у вузі є:

а) формування базових загальнокультурних та професійних компетенцій;

б) формування комунікативної та інформаційної культури, духовний і моральний розвиток особистості випускника вузу;

в) формування активної, громадянської та професійної позиції;

г).всі відповіді вірні

6. Назвіть основні категорії фахівців:

а) фахівці для вирішення тактичних завдань;

б) фахівці для вирішення теоретичних завдань;

в) фахівці для вирішення стратегічних завдань;

г) фахівці для вирішення практичних завдань

7. Освіта – це:

а) цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння й навички;

б) сукупність понять, теоретичних побудов і уявлень;

в) особлива сфера взаємодії суспільства і особистості в просторі культури, складний процес, при якому відбувається передача й накопичення знань, навичок та культурного надбання поколінь; відбувається формування мислення, світогляду, менталітету нації;

г) це нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

8. Що НЕ відноситься до вимог, що пред’являються сучасному фахівцю

а) розробка моделі стандартизації професійної освіти вищого навчального закладу як компонента системи якості;

б) висока професійна компетентність, оволодіння сукупністю фундаментальних і спеціальних знань і практичних навичок;

в) усвідомлена особиста громадянська і професійна відповідальність за результати своєї діяльності;

г) розвинена здатність творчого підходу до вирішення професійних завдань, вміння орієнтуватися в нестандартних умовах

9. Передові країни прийшли до висновку, що науково-технічний прогрес не здатний вирішити найбільш гострі проблеми суспільства у:

а) 40-х рр.;

б) 50-х рр.;

в) 30-х рр.;

г) 60-х рр

10. До основних факторів, що впливають на якість підготовки в ВНЗ відносять:

а) контроль знань, умінь та навичок студентів, мотивація студентів до якісного навчання;

б) проектування та розроблення нових якісних продуктів;

в) рівень підготовки викладачів, підбір кадрів, підвищення їх кваліфікації, рівень соціального захисту, оснащеність навчальним обладнанням, підручниками, посібниками, обчислювальною та оргтехнікою, використання інформаційних технологій;

г) прийняття рішень на підставі фактів

Відповіді: 1-а; 2-г; 3-а; 4-г; 5-г; 6-а,в; 7-в; 8-а; 9-г; 10-в