Теоретична частина. Гормони – це специфічні регулятори біохімічних процесів в організмі, які виробляються залозами внутрішньої секреції

Гормони – це специфічні регулятори біохімічних процесів в організмі, які виробляються залозами внутрішньої секреції. Характер впливу гормонів на обмін речовин відрізняється від механізму дії ферментів та вітамінів. На відміну від вітамінів, вони не входять до складу ферментів. І на відміну від ферментів не приймають безпосередньої участі у біохімічних реакціях. Ряд гормонів впливають на проникність клітинних мембран (інсулін), деяким з них властиві функції активаторів чи інгібіторів ферментних систем (адреналін), інші - регулюють швидкість біосинтезу білкових молекул (стероїдні гормони).

За хімічної будовою гормони можна поділити на три групи:

1. Похідні амінокислот (гормони щитоподібної залози та мозкового шару наднирників).

2. Поліпептиди та білки (гормони гіпофізу, підшлункової залози).

3. Стероїдні сполуки (гормони коркового шару наднирників і статевих залоз).

Властивості гормонів:

1. Мають високу біологічну активність, т. я. діють в дуже низьких концентраціях.

2. Мають високу специфічність дії: регулюють обмін речовин тільки у тканинах – мішенях, які мають рецептори для даного гормону.

3. Для гормонів характерна дистанційність дії: вони синтезуються в одному місці, а регулюють процеси в іншому, більш віддаленому місці, куди потрапляють з током крові.

У мозковому шарі наднирників утворюється гормон адреналін. Звичайно адреналін синтезується у відповідь на стан фізичного або нервового стресу. Його секреція не залежить від концентрації глюкози в крові. Біосинтез адреналіну йде по схемі:

Адреналін та норадреналін є катехоламінами (фізіологічно активними речовинами), але гормональну активність має лише адреналін, норадреналін є нейромедіатором. Клітинами – мішенями для адреналіну є клітини скелетних м’язів, печінки, серця, серцево – судинної системи та жирової тканини. Функціонує адреналін протягом 1 хвилини. Адреналін впливає на вуглеводний обмін (перш за все у скелетній мускулатурі, а потім у печінці), а також на обмін ліпідів. Адреналін пригнічує синтез інсуліну, та стимулює синтез глюкагону.

У підшлунковій залозі у β – клітинах синтезується гормон інсулін, який є одним з важливіших регуляторів вуглеводного обміну: він підсилює транспорт глюкози із крові до скелетних та серцевого м’язів, у жирову тканину за рахунок підвищення проникності клітинних мембран цих тканин та стимулює синтез глікогену в печінці та м’язах. Головним стимулом для синтезу інсуліну є підвищення концентрації глюкози в крові. Інсулін – речовина білкової природи. Молекула інсуліну утворена двома поліпептидними ланцюгами: ланцюг А, який складається з 21 амінокислотного залишку, ланцюг В, до складу якого входить 30 амінокислотних залишків. Поліпептидні ланцюги з’єднані між собою дисульфід ними містками.