Визначення ненасичених кислот у складі жиру

Мета досліду: Довести наявність ненасичених вищих жирних кислот у складі молекул тригліцеридів.

Принцип реакції: Ненасичені кислоти, а також ліпіди, які містять залишки ненасичених кислот окислюються у м’яких умовах водним розчином перманганату калію до гліколей, а в більш жорстких умовах (з розривом вуглець – вуглецевого зв’язку) до відповідних кислот; Mn⁺⁷ (КMnO₄) відновлюється до Mn⁺⁴ (MnO₂):

Хід досліду	Зміни, що спостерігаються	Пояснення результату
В пробірку налийте 2-3 краплі рослинної олії, додайте 1 мл 10% розчину Na2CO3. Додавайте по краплям 5% розчин КMnO4. Після кожної краплі пробірки струшують.

Оцінка ступеню ненасиченості жирів.

Мета досліду: Порівняти ступінь ненасиченості різних жирів.

Принцип реакції: Наявність у складі жирів ненасичених жирних кислот визначає ненасиченість жиру. Ступінь ненасиченості жиру визначається йодним числом. Метод визначення йодного числа оснований на тому, що для ненасичених кислот характерні реакції приєднання по місту подвійних зв’язків. По місту розриву кожного подвійного зв’язку приєднується по два атоми йоду.

Хід досліду: Дослід проводиться одночасно з різними жирами, тверді жири потрібно попередньо розтопити. В три пробірки додайте по декілька крапель рослинної олії, сала, вершкового масла. Розчиніть їх у 2 мл хлороформу. Додавайте із бюретки по краплям розчин йоду, кожен раз ретельно струшуючи пробірку, до появи стійкого рожевого забарвлення. Порівняйте об’єми розчину йоду, які необхідні для досягнення однакового рожевого забарвлення розчинів різних жирів.

Розчин жиру	Рослинна олія	Сало	Вершкове масло
Об’єм бромного розчину

Розташуйте жири по зменшенню ступеню насиченості та зробіть відповідний висновок: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Омилення жирів.

Мета досліду: Здійснити реакцію омилення (гідролізу) жиру.

Принцип реакції: Жирам, як складним естерам, властива зворотна реакція гідролізу, яка каталізується мінеральними кислотами. При участі лугів гідроліз жирів відбувається незворотно. Продуктами в цьому випадку є мила – солі вищих карбонових кислот та лужних металів.

Натрієві солі – тверді мила, калієві – рідкі.

Хід досліду: До фарфорової чашечки помістіть 0,5 мл касторового масла і 4 краплі 35% розчину NaOH. Ретельно перемішайте суміш скляною паличкою до утворення емульсії і нагрійте. Продовжуйте ретельно перемішувати до утворення однорідної прозорої жовтуватої рідини. Потім додайте 2 мл дистильованої води і знову нагрійте, ретельно перемішуючи, до повного випаровування води. В результаті утворюється шматочок твердого білого мила. Мило достають за допомогою скляної палички й перевіряють його миючі властивості. Рідину, яка залишилася перевіряють на наявність гліцерину. Для цього у пробірку прилийте 2-3 краплі СuSO₄, а потім надлишок NaOH, до отриманого розчину додайте 1 мл досліджуваної рідини. Гліцерин, який є в рідині, взаємодіючи з осадом гідроксиду міді дає темно – синій розчин комплексної сполуки гліцерату міді (якісна реакція на багатоатомні спирти).

Контрольні питання:

1. Укажіть правила безпеки при виконанні дослідів.

2. Дайте визначення поняттю «ліпіди».

3. Які реакції дозволяють визначити хімічний склад ліпідів?

4. Які реакції дозволяють довести ненасичений характер жирів та олій?

5. В чому суть реакції гідрогенізації?

6. Фізичні властивості ліпідів.

7. В яких розчинниках добре розчиняють ліпіди? Як впливає температура на розчинність ліпідів?

8. Як класифікують ліпіди? Коротко охарактеризуйте кожен клас.

9. Укажіть функції ліпідів в організмі.

10. Що таке мила?