ПРОГРАМА 2 страница

Наявність оцінок F або FX за шкалою ЕСТS (менше 60 балів за 100-бальною шкалою, “незадовільно” – за національною шкалою) хоча б за один змістовий модуль практики виключає можливість позитивного оцінювання результатів практики в цілому.

5. Перелік звітної документації

1. План профорієнтаційної роботи у навчальному закладі (загальноосвітньому, професійно-технічному), громадській організації чи іншій установі.

2. Конспект однієї з організаційних форм профорієнтаційної роботи зі слухачами.

3. Аналіз результатів проведення профорієнтаційного заходу з обов’язковим докладанням бланку-направлення (див. додаток Б) та фото- чи відеоматеріалів.

4. Звіт про обстеження студентів за допомогою відібраної методики психодіагностики (див. додаток В).

5. Конспекти занять (логіко-методичні плани і конспекти лекцій, практичних, семінарських занять) з відмітками методистів про затвердження і оцінками та відповідно оформлені (див. додатки Г, Д).

6. Самостійно підготовлений дидактичний матеріал (тексти письмових, контрольних робіт, додаткових завдань, тестових перевірок знань, тематика рефератів, доповідей тощо).

7. Аналіз проведення 1 лекційного та 1 практичного занять магістрантів-практикантів (див. додаток Е).

8. Самоаналіз одного заняття за власним вибором (див. додаток Е).

9. Рецензія на курсову роботу (див. додаток Ж).

10. Щоденник практики із відповідними відмітками про виконання завдань практики та звітом магістранта (див. додаток З).

6. ЗМІСТОВІ МОДУЛІ та інструктивно-методичні матеріали виробничої

Науково-педагогічної практики

Виробнича науково-педагогічна практика являє собою передзавершальний етап у системі підготовки майбутнього викладача соціально-педагогічних дисциплін. У процесі неї відбувається актуалізація, систематизація, переосмислення набутих у ході аудиторних занять з відповідних дисциплін знань, умінь і навичок, переведення їх на більш високий рівень оволодіння. Одночасно практика служить і засобом перевірки готовності студентів до самостійної викладацької роботи.

Викладацька педагогічна практика досить складна і різнобічна за змістом, в якому виділяються три взаємопов’язані напрямки роботи магістранта-практиканта:

1) навчальна діяльність;

2) науково-дослідницька діяльність;

3) виховна робота зі студентами академгрупи педагогічного університету.

До змісту навчальної роботи студента входить проведення впродовж практики в педагогічному університеті певної кількості залікових занять з корекційної педагогіки, спеціальної психології і логопедії та інших корекційно-педагогічних дисциплін.

У змісті науково-дослідницької роботи магістранта-практиканта пріоритет віддається відпрацюванню вмінь діагностики педагогічних здібностей, дослідження ряду професійно-значущих якостей особистості майбутнього педагога і впливу навчального процесу педагогічного університету на формування цієї особистості взагалі, а також форм і методів власної викладацької діяльності зокрема.

Виховна робота передбачає відпрацювання вмінь педагогічного спілкування з урахуванням особливостей контингенту студентів педагогічного університету, відбору значущої тематики виховних заходів і практичних навичок їх планування і проведення.

Таким чином, практика магістрантів в якості викладача має комплексний характер, що відповідає реаліям відповідної професійної діяльності. Дана практика повинна сприяти всебічній і якісній підготовці кадрів для середньої спеціальної та вищої педагогічної освіти.

Змістовий модуль 1

“Педагогіка вищої школи”

Програма з даного модулю включає в себе планування роботи магістрантів, спрямовану на реалізацію тієї системи теоретичних знань, які вони отримали на заняттях із навчальної дисципліни “Педагогіка вищої школи”, а також формування і розвиток практичних умінь і навичок із планування та проведення профорієнтаційної роботи.

Реалізації поставленої мети сприяє виконання таких завдань:

1. Скласти план профорієнтаційної роботи у навчальному закладі (загальноосвітньому, професійно-технічному), громадській організації чи іншій установі.

2. Розробити конспект однієї з організаційних форм профорієнтаційної роботи зі слухачами.

3. Провести профорієнтаційний захід в обраному закладі (установі).

4. Проаналізувати результати проведення профорієнтаційного заходу, доклавши бланк-направлення (див. додаток Б) та фото- чи відеоматеріал.

У результаті проходження практики магістрант повинен знати:

- педагогіку вищої школи та її взаємозв’язок із реальним виховним процесом, можливості застосування педагогічних рекомендацій на практиці;

- особливості системи профорієнтаційної роботи;

- специфіку взаємодії лектора зі слухачами, її соціально-психологічне і методичне забезпечення.

Магістрант повинен уміти:

- планувати профорієнтаційну роботу зі слухачами;

- установлювати доцільні взаємини з адміністрацією, кураторами, викладачами, учнями, студентами та їхніми батьками;

- планувати і проводити профорієнтаційний захід;

- вести поточну і оформляти звітну документацію.

Методичні рекомендації до планування і проведення

профорієнтаційної роботи

Виконання завдання з навчальної дисципліни “Педагогіка вищої школи” передбачає підготовку і проведення профорієнтаційного заходу з урахуванням поданої нижче інформації. Сценарій заходу підписується керівником навчального (професійно-технічного) закладу чи іншої установи (громадської організації, територіального центру, центру зайнятості, центру соціальних служб тощо) з рекомендацією оцінки та завіряється печаткою (див. додаток Б).

При підготовці профорієнтаційного заходу пропонуємо взяти до уваги подану інформацію. Організація профорієнтаційної роботи магістрантами психолого-педагогічного факультету проводиться з урахуванням положень “Концепції державної системи професійної орієнтації населення”. Даний вид діяльності включає такі напрями реалізації, як професійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація.

Професійна інформація здійснюється через систему заходів щодо накопичення і розповсюдження відомостей про зміст і перспективи професій соціального педагога, психолога, логопеда тощо та вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх набути, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного зростання, стан та потреби ринку праці, формування професійних інтересів, намірів та мотивацій особи. Значну роль у реалізації даного напряму відіграють зустрічі магістрантів з учнями і вчителями загальноосвітніх (професійно-технічних) навчальних закладів, інших установ та організацій, участь у проведенні Дня відкритих дверей на психолого-педагогічному факультеті та університеті, робота “Школи волонтерів” та ін.

Наступний напрям профорієнтаційної роботи магістрантів – професійна консультація – передбачає науково організовану систему взаємодії з особами, які потребують допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності, на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я та з урахуванням потреб ринку праці у підготовці кваліфікованих спеціалістів конкретного фаху. Магістранти повинні вміти надавати консультацію абітурієнтам та їхнім батькам щодо перспектив і можливостей набуття професії соціального педагога, психолога, логопеда тощо.

Професійний добір як напрям профорієнтаційної роботи передбачає систему профдіагностичного обстеження особи і спрямований на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння споживачем освітніх послуг.

Професійний відбір передбачає систему профдіагностичного обстеження особи, спрямовану на визначення ступеня її придатності до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.

Професійна адаптація включає комплексну систему заходів, що покликана сприяти процесу пристосування особи до психологічних та організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві, успішному професійному становленню працівника. Даний напрям профорієнтаційної роботи забезпечує інститут кураторства, що дозволяє прискорити адаптацію студентів першого курсу як до умов вишівського навчання, так і до особливостей майбутньої професії.

Критерії оцінювання виконаних магістрантами завдань

зі змістового модуля 1 “ПЕДАГОГІКА вищої школи”

Орієнтовна схема розподілу балів при оцінюванні результатів виробничоїнауково-педагогічноїпрактики магістрантів спеціальності “Соціальна педагогіка” зі змістового модулю “Педагогіка вищої школи” (за 100-бальною шкалою зі встановленням відповідності національній шкалі та шкалі ECTS):

№ п/п	Складові оцінювання	Розподіл балів (за 100-бальною шкалою)	Критерії оцінювання
Оцінка за шкалою ЕСТS та її зміст	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
1.	Рівень теоретичної готовності (визначається якістю виконання психолого-педагогічної характеристики учнів класу)		А– високий рівень знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення		Відмінно
В – високий рівень знань з деякими недоліками		Добре
С – добрий рівень знань		Добре
D – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання поставлених завдань		Задовільно
Е – достатньо-міні­мальний рівень знань, допустимий для виконання практичних завдань		Задовільно
FХ – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання поставленого завдання		Незадовільно
F – відсутні елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання поставленого завдання		Незадовільно
2.	Якість виконання практичного завдання за програмою практики (виховний захід)		Використовується накопичувальна підхід з урахуванням кількості та обсягу практичних завдань, за умов якого студент отримує:
А	36-40	Відмінно
В	33-35	Добре
С	30-32	Добре
D	27-29	Задов.
Е	24-26	Задов.
FX	1-23	Незадов.
F		Незадов.
3.	Рівень відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики		А	36-40	Відмінно
В	33-35	Добре
С	30-32	Добре
D	27-29	Задов.
Е	24-26	Задов.
FX	1-23	Незадов.
F		Незадов.
4.	Рівень професійної сформованості особистості	+5 -5	Нараховуються бали зі знаком «–» у разі: – невідповідності вимогам педагогічної деонтології та етики поведінки у процесі практики (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог службового дрескоду тощо); – дотримання правил навчальної дисципліни (прояви недисциплінованості, спізнення та відсутність на організаційних заходах практики (настановній і підсумковій конференції, під час розподілу на базі практики), спізнення і пропуски, порушення вимог службової дисципліни у процесі навчальної практики, несвоєчасність підготовки та подання документації тощо).

1. Рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики (до 30 балів) визначається якістю виконання психолого-педагогічної характеристики учнів класу.

2. Якість виконання практичних завдань, передбачених програмою практики з модуля “Педагогіка вищої школи” (до 40 балів) – виховний захід.

Оцінка “відмінно” (26-30 балів) виставляється, якщо магістрант виконав профорієнтаційне завдання на якісно високому рівні, виявив при цьому ґрунтовність і творче володіння професійними вміннями, зацікавленість щодо отримання позитивних результатів, з інтересом спостерігав за досягненнями педагогічної науки, демонстрував прагнення до реалізації в навчально-виховному процесі сучасних рекомендацій педагогічної теорії та практики, що знайшло належне відображення у звітній документації, фото- та відеоматеріалах.

Оцінка “добре” (20-25 балів) виставляється, якщо магістрант сумлінно поставився до виконання профорієнтаційного завдання, виявив самостійність, усвідомлено підійшов до аналізу отриманих результатів, використав традиційні форми профорієнтаційної діяльності, досить ретельно проаналізував психолого-педагогічні спостереження, припустився незначних помилок, що стає очевидним при вивченні звітної документації, фото- та відеоматеріалів.

Оцінка “задовільно” (14-19 балів) виставляється, якщо магістрант несумлінно поставився до виконання профорієнтаційного завдання, на репродуктивному рівні використав елементи сучасних освітніх технологій, лише частково виявив самостійність та ініціативність, продемонстрував фрагментарні вміння щодо реалізації профорієнтаційної діяльності, у звітній документації відсутні висновки, логічні зв’язки, фото- чи відеоматеріали не представлені.

Оцінка “ незадовільно” (0-13 балів) виставляється, якщо магістрант безвідповідально поставився до виконання профорієнтаційного завдання, лише частково вміє вирішувати проблеми професійного вибору, не виявляє зацікавленості до здійснення відповідної роботи, результати проведення профорієнтаційної роботи мають фрагментарний характер, оформлені несвоєчасно, фото- чи відеоматеріали не представлені.

3. Рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики (до 30 балів). Критерії оцінювання:

“відмінно” (26-30 балів) виставляється, якщо магістрант виконує практичне завдання на якісно високому рівні, виявляє при цьому ґрунтовність і творче володіння професійними вміннями, зацікавленість щодо вдосконалення існуючої в навчальному закладі чи в роботі класного керівника системи профорієнтаційної роботи, з інтересом спостерігає за досягненнями педагогічної науки, демонструє прагнення до реалізації в навчально-виховному процесі сучасних рекомендацій педагогічної теорії та практики, що знайшло належне відображення у звітній документації;

“добре” (20-25 балів) виставляється, якщо магістрант сумлінно поставився до виконання практичного завдання, виявляє самостійність, усвідомлено підходить до аналізу педагогічних явищ і процесів, використовує традиційні форми, методи і види профорієнтаційної роботи, досить ретельно аналізує психолого-педагогічні спостереження;

“задовільно” (14-19 балів) виставляється, якщо магістрант несумлінно поставився до виконання практичного завдання, на репродуктивному рівні використовує елементи сучасних освітніх технологій, лише частково виявляє самостійність та ініціативність, демонструє фрагментарні вміння щодо реалізації профорієнтаційної роботи, у психолого-педагогічних спостереженнях відсутні висновки, логічні зв’язки;

“незадовільно” (0-13 балів) виставляється, якщо магістрант безвідповідально поставився до виконання практичного завдання, лише частково вміє вирішувати педагогічні проблеми, не виявляє зацікавленості до здійснення профорієнтаційної роботи, результати психолого-педагогічних спостережень мають фрагментарний характер, оформлені несвоєчасно.

4. Рівень професійної сформованості особистості:

· відповідність вимогам професійної етики і культури поведінки у процесі діяльності за фахом (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог службового дрес-коду тощо);

· дотримання правил виробничої та навчальної дисципліни (прояви недисциплінованості, спізнення та відсутність на організаційних заходах практики, спізнення і пропуски занять виробничої практики, порушення вимог службової дисципліни у процесі виробничої практики, порушення організаційних вимог до студента-практиканта: несвоєчасність підготовки та подання документації тощо);

· звітна документація повинна бути представленою викладачу не пізніше понеділка наступного за практикою тижня.

У випадку порушення визначених вимог методист або факультетський керівник мають право із загальної суми балів, набраних студентом за результатами практики, зняти до 5 балів.

Змістовий модуль 2

“Психологія вищої школи”

Метою практики з курсу “Психологія вищої школи” є забезпечення практичної підготовки магістрів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їх подальшої дослідницької та викладацької діяльності у ВНЗ на психодіагностичній основі.

Завданнями практики є:

– закріплення здобутих знань та умінь у курсі “Психологія вищої школи”;

– практичне опанування психологією студента;

– практичне опанування психологією викладача;

– практичне опанування психологічними особливостями спільної навчально-виховної діяльності викладача і студента;

– практичне формування індивідуальної пізнавальної діяльності учасників педагогічного процесу у вищій школі на діагностичній основі.

У результаті опанування змістом практики з навчальної дисципліни “Психологія вищої школи” магістрант повинен знати:

місце і завдання психології вищої школи в структурі психологічної науки; структуру і типи особистості студента і викладача; профорієнтаційні основи вибору абітурієнтом профілю, ступеня і форми вищої освіти; психолого-педагогічну структуру вищої освіти як поєднання колективного навчання та самостійного пізнання; психолого-педагогічні аспекти контролю та оцінки навчально-професійної діяльності студентів; соціально-психологічні аспекти взаємодії студента з первинними колективами; труднощі адаптації молодого спеціаліста і перспективи професійної кар’єри; програму „Вчитель: школа-педвуз-школа” як приклад системи підготовки молоді до вчительської професії та її психолого-педагогічне забезпечення.

У результаті опанування змістом практики з навчальної дисципліни “Психологія вищої школи” магістрант повинен вміти:

визначати місце і завдання психології вищої школи в структурі психологічної науки; діагностувати структуру і типи особистості студента і викладача; застосовувати профорієнтаційні методики для вибору абітурієнтом профілю, ступеня і форми вищої освіти; організувати психолого-педагогічну структуру вищої освіти як поєднання колективного навчання та самостійного пізнання; реалізовувати психолого-педагогічні аспекти контролю та оцінки навчально-професійної діяльності студентів в умовах Болонської кредитно-модульної системи за критеріями ECTS; діагностувати і корегувати соціально-психологічні аспекти взаємодії студента з первинними колективами; попереджати труднощі адаптації молодого спеціаліста і визначати перспективи професійної кар’єри; застосовувати досвід програми „Вчитель: школа-педвуз-школа” як приклад системи підготовки молоді до вчительської професії та її психолого-педагогічне забезпечення.

Практичне завдання на вибір магістранта

Методом експертної бесіди зі студентами і куратором групи визначте проблемні питання у навчально-виховній роботі, які потребують першочергової уваги. Підберіть одну з психодіагностичних методик (див. нижче 5 практичних завдань), що вивчалися в курсі “Психологія вищої школи” і проведіть її в студентській групі, обробіть отримані результати й обговоріть іх зі студентами у групі (за згодою кожного студента) або індивідуально, дотримуючись принципів професійної етики психолога.

Практичне завдання 1 (з теми: Особистість студента і викладача):визначте типи особистості студентів за методикою «Багатовимірний опитувальник особистості» (за В.Ф.Моргуном), проаналізуйте реальні та бажані типи і дайте психолого-педагогічні рекомендації щодо їх відповідності та гармонізації.Література:

1. Монистическая концепция многомерного развития личности / Автор-составитель В.Ф.Моргун. – Полтава, 1989. – С.23-26.

2. Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики. Навчальний посібник / В.Ф.Моргун, І.Г.Тітов. – 3-е вид. – К.: ВД «Слово», 2013. – 464 с.

3. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів. – К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. – С. 69-73, 250-252.

4. Психолого-педагогическая диагностика личности будущего учителя в системе профессиональной ориентации / Составитель В.Ф.Моргун. – К.: РУМК, 1990. – С.12-17.

Практичне завдання 2 (з теми: Вибір абітурієнтом профілю, ступеня форми вищої освіти): визначте відповідність професійних нахилів студентів обраній спеціальності за «Методикою багатовимірного аналізу досягнень оптанта» (за В.Ф.Моргуном) і надайте психолого-педагогічні рекомендації щодо їх подальшого розвитку під час навчання у ВНЗ. Література:

1. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – С. 404-435.

2. Монистическая концепция многомерного развития личности / Автор-составитель В.Ф.Моргун. – Полтава, 1989. – С.23-26.

3. Моргун В.Ф. Багатовимірна психодіагностика досягнень учня як перший крок профільної освіти // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 1. – С. 1-5.

4. Моргун В.Ф. Підвищення культури екзистенціальних виборів людини засобами психодіагностики / В.Ф. Моргун // Психологічна культура: види, інваріанти, розвиток. Колективна монографія [Текст] / [Боришевський М.Й., Завацька Н.Є., Карпенко З.С., Кузікова С.Б., Савчин М.В. та ін.; відп. ред. Г.Є. Улунова]. – Суми: ВВП «Мрія», 2014. – С.187-193.

5. Учитель, которого ждут / Под ред. И.А.Зязюна. – М.: Педагогика, 1988. – С.64-86.

Практичне завдання 3 (з теми: Студент як суб’єкт життєдіяльності): визначте співвідношення реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу студентів та його впливу на заняття у магістратурі за допомогою «Опитувальника реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу людини» (за В.Ф. Моргуном). Література:

1. Моргун В.Ф. Опитувальник реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу людини / В.Ф. Моргун // Практична психологія та соціальна робота. – К., 2003. – № 8. – С. 45-50.

2. Моргун В.Ф. Методика дослідження реального, бажаного і фантастичного бюджетів часу людини / В.Ф.Моргун // Психодіагностика особистості підлітка. Навчально-методичний посібник / за ред. О.Д.Кравченко, В.Ф.Моргуна. – К.: ВД «Слово», 2009. – С. 35-40.

3. Моргун В.Ф. Підвищення культури екзистенціальних виборів людини засобами психодіагностики / В.Ф. Моргун // Психологічна культура: види, інваріанти, розвиток. Колективна монографія [Текст] / [Боришевський М.Й., Завацька Н.Є., Карпенко З.С., Кузікова С.Б., Савчин М.В. та ін.; відп. ред. Г.Є. Улунова]. – Суми: ВВП «Мрія», 2014. – С.182-187.

4. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів. – К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. – С. 137-141.

Практичне завдання 4 (з теми: Особливості міжособистісних стосунків студентів): визначіть уявлення студентів про структуру мотивації кохання за допомогою “Багатовимірного опитувальника мотивації кохання” (за В.Ф. Моргуном) і дайте індивідуальні рекомендації щодо використання опитувальника в курсі «Етика і психологія сімейного життя» для старшокласників. Література:

1. Багатовимірний опитувальник мотивації кохання (за В.Ф. Моргуном) // Педагогічні системи, технології. Досвід. Практика: Довідник / За ред. П.І. Матвієнка, С.Ф. Клепка, Н.І. Білик. – 2-е вид., переробл. і допов. – У 2 ч. Ч. 1: А–М. – Полтава: ПОІППО, 2007. – С. 39-45.

2. Моргун В.Ф. Психодіагностичне дослідження мотивації кохання // Постметодика. – Полтава, 2007. – № 1. – С. 50-56.

3. Моргун В.Ф. Многомерный опросник мотивации любви / В.Ф. Моргун // Психология общения. Энциклопедический словарь / под общ. ред. А.А. Бодалева. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Когито-Центр, 2015. – С.524-525.

4. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч.посібник. – Академвидав, 2005. – 350с.

Практичне завдання 5 (з теми: Програма „Учитель: школа-педвуз-школа” як зразок системи підготовки молоді до вчительської професії та її психолого-педагогічне забезпечення): визначте професійну готовність студентів до праці вчителя за допомогою „Методики експертних оцінок абітурієнта” (за В.Ф. Моргуном) і надайте психолого-педагогічні рекомендації щодо її подальшого розвитку під час навчання у ВНЗ. Література:

1. Педагогічна майстерність / за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

2. Учитель, которого ждут / под ред. И.А.Зязюна. – М.: Педагогика, 1988. – С.64-86 (див. опис методики експертних оцінок майбутнього спеціаліста).

3. Учитель: експериментальная целевая программма «школа-педвуз-школа» / автор И.А.Зязюн. – Полтава, 1990. – 51 с.

4. Моргун В.Ф. Трудова педагогіка добра від А.Макаренка до О.Захаренка та І.Зязюна // Витоки педагогічної майстерності. Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету В.Г.Короленка.– Полтава, 2008. – Вип. 5. – С. 38-48.

5. Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики. Навчальний посібник / В.Ф.Моргун, І.Г.Тітов. – 3-е вид. – К.: ВД «Слово», 2013. – 464 с.

Звітна документація

Магістрант надає письмовий звіт, який складається з таких підрозділів:

– Результати експертних оцінок проблем групи за наслідками бесіди зі студентами і куратором групи;

– Обґрунтування вибору методики психодіагностики відповідно до проблем студентів (за погодженням із керівником практики магістрант може обрати методику, яка виходить за межі запропонованого вище у практичних завданнях переліку методик);

– Мета і завдання дослідження;

– Короткий опис методики;

– Характеристика вибірки студентів;

– Таблиця первинних кількісних результатів по кожному студенту;

– Якісний аналіз отриманих результатів (за допомогою діаграм та їх опису);

– Висновки та рекомендації;

– Список використаних джерел (за вимогами ВАК України).

Схема розподілу балів та критерії оцінювання результатів

опанування змістовного модуля “Психологія вищої школи”

Шкала закладу (100)	Шкала ECST (7)	Критерії оцінювання	Національна шкала (5)
1-34 балів 35-59 балів	F	незадовільно – необхідна серйозна подальша робота	незадовільно (2), не зараховано
FX	незадовільно – для одержання кредиту потрібне певне доопрацювання
60-67 балів	E	задовільно-достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії оцінювання	задовільно (3), зараховано
68-74 балів	D	задовільно-посередньо – зі значною кількістю суттєвих недоліків
75-82 балів	С	добре – вище середнього рівня з кількома грубими помилками	добре (4), зараховано
83-89 балів	В	дуже добре – загалом правильне виконання з кількома помилками
90-100 балів	А	відмінно – відмінне виконання з поодинокими несуттєвими помилками	відмінно (5), зараховано

Підсумкова оцінка за практику в цілому отримується через підрахунок середнього балу і відповідних оцінок за всі види робіт.

Змістовий модуль 3

“Методика викладання

корекційної педагогіки”

Завдання зі змістового модулю передбачають перевірку теоретичних знань і набуття практичних умінь і навичок після вивчення курсів “Методика викладання корекційної педагогіки і спеціальної психології”. Метою останніх є визначення рівня професійної готовності та придатності магістрантів до викладацької діяльності.

1. Відвідати 1-2 заняття викладача дисциплін з корекційної педагогіки для прикладу і набуття досвіду викладацької діяльності і знайомства з академгрупами, з якими працюватиме магістрант упродовж практики. Після відвідування заняття викладач ставить підпис у щоденнику практики магістранта навпроти відповідного запису, чим підтверджує присутність магістранта на цьому занятті (1 бал за кожне відвідане заняття за умови підпису викладача у щоденнику практики).