ПРОГРАМА 1 страница

та інструктивно-методичні матеріали

виробничої науково-педагогічної практики

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Спеціальність: 8.01010501 – Корекційна освіта

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Полтава – 2015

Програма та інструктивно-методичні матеріали виробничої науково-педагогічної практики [для студ. галузі знань 0101 Педагогічна освіта спец. 8.01010501 – Корекційна освіта освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”] / укл. Н. Г. Пахомова, В. Ф. Моргун, О. А. Федій. – Полтава: ПНПУ, 2014. – 100 с.

Укладачі:

док. пед. наук, проф. Пахомова Н. Г.,

канд. психол. наук, проф. Моргун В. Ф.,

док. пед. наук, проф. Федій О. А.

Даний документ являє собою наскрізну і робочу програми одночасно. Основні положення програми дозволяють магістрантам глибше зрозуміти завдання і зміст виробничої науково-педагогічної практики, відповідно планувати свою роботу, отримати рекомендації щодо виконання завдань та оформлення звітної документації.

Зміст

1. Загальні положення.......................................................................
2. Зміст науково-педагогічної практики.......................................
3. Організація і керівництво практикою........................................
4. Критерії оцінювання результатів практики...............................
5. Перелік звітної документації.......................................................
6. Змістові модулі та інструктивно-методичні матеріали виробничої науково-педагогічної практики................................
Змістовий модуль 1. “Педагогіка вищої школи”..................
Змістовий модуль 2. “Психологія вищої школи”.................
Змістовий модуль 3. “Методика викладання корекційної педагогіки дисциплін”........................
Змістовий модуль 4. “Методика викладання спеціальної психології”..........................................
Змістовий модуль 5. “Методика викладання логопедії”......
Список рекомендованої літератури...............................................
Педагогіка вищої школи.........................................................
Психологія вищої школи.........................................................
Методика викладання корекційної педагогіки і спеціальної психології …………………………………….....
Методика викладання логопедії
Додатки................................................................................................
Додаток А. Схема графіку роботи магістранта на виробничій науково-педагогічній практиці....................................
Додаток Б. Лист-направлення на проведення профорієнтаційного заходу......................................................................
Додаток В. Схема звіту з курсу психології вищої школи...
Додаток Г. Зразок оформлення конспекту лекційного заняття..........................................................................................
Додаток Д. Зразок оформлення плану-конспекту практичного (семінарського) заняття...............................................
Додаток Е. Схема аналізу навчального заняття (лекція, практично-семінарське заняття).............................................
Додаток Ж. Зразок оформлення рецензії на курсові роботу........................................................................................
Додаток З. Звіт магістранта-практиканта: Орієнтовна схема..........................................................................................
Список використаних джерел.........................................................

1. загальні положення

Освітньо-професійна програма підготовки магістра забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти корекційного педагога, логопеда та кваліфікацію викладача корекційної педагогіки і спеціальної психології на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра чи спеціаліста і спрямована на реалізацію мети діяльності викладача соціально-педагогічних дисциплін: керівної, організаційно-адміністратив­ної, методичної, викладацької, аналітичної та дослідницької діяльності у корекційно-педагогічній сфері.

Науково-педагогічна практика є однією зі складових професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, яка забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх спеціалістів з їх практичною, науковою та викладацькою діяльністю у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації.

Виробнича науково-педагогічна практика як форма професійної підготовки магістрів спеціальності “Корекційна освіта” є частиною державного освітнього стандарту. Її проходження обов’язкове для всіх студентів, які навчаються у рамках даної спеціальності.

Під час практики інтенсифікується процес професійного становлення магістра з корекційної освіти, його самоосвіти і самовиховання, здійснюється перевірка рівня професійної готовності та придатності до викладацької діяльності.

Особливістю практики магістрантів є те, що вона проводиться після вивчення основних нормативних дисциплін “Педагогіка вищої школи”, “Психологія вищої школи”, “Актуальні проблеми корекційної освіти”, “Методика викладання корекційної педагогіки і спеціальної психології” та ін. і носить характер педагогічного практикуму.

На цьому етапі слід максимальновикористати можливості навчаннястудентів, поєднувати теорію з практикою, цілеспрямовано спостерігати й аналізувати окремі форми викладацької, навчальної і виховної, управлінської, методичної та корекційно-педагогічної роботи у вищих закладах ІІ-IV рівнів акредитації, а також безпосередньо виконувати функції куратора академгрупи.

Метою виробничої науково-педагогічної практики є:

1. Вивчення особливостей організації навчально-виховного процесу та формування навичок викладацької роботи в якості асистента-викладача корекційно-педагогічних і психологічних дисциплін.

2. Формування умінь і навичок проведення різнотипних форм виховної роботи з академгрупою педагогічного закладу із застосуванням найбільш доцільних та ефективних методів і прийомів в якості куратора та планування і проведення профорієнтаційної роботи.

3. Формування вмінь та навичок використання теоретичних концепцій та методів психології для розв’язання практичних ситуацій, з якими стикається викладач вищої школи.

Основні завдання практики:

· поглиблення і розширення теоретичних знань зі спеціальних і психолого-педагогічних дисциплін, набутих магістрантами, застосування їх у вирішенні конкретних педагогічних завдань під час практики;

· формування у магістрантів психолого-педагогічних та методичних умінь викладання корекційно-педагогічних і психологічних дисциплін у системі вищої школи;

· вироблення умінь організації основних форм навчання у вищій школі, застосування сучасних технологій і методик навчання;

· формування умінь професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;

· виховання у магістрантів досвіду викладацької роботи, морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті.

2. Зміст

науково-педагогічної практики

Практика передбачає:

· щотижневе подання графіку роботи магістранта на тиждень (див. додаток А) та інформування часу і місця виконання відповідних видів роботи з обов’язковим запрошенням на них методистів практики;

· ознайомлення з методичною літературою з проблем викладання у вищій школі, методики викладання корекційно-педагогічних і психологічних дисциплін;

· ознайомлення із плануванням та організацією навчального, наукового та методичного процесу на кафедрі (факультеті);

· відвідування лекційних, семінарських та практичних занять викладачів корекційно-педагогічних і спеціально психологічних дисциплін;

· участь у позанавчальних заходах кафедри (факультету), що проходять у період практики;

· розробку конспектів лекцій;

· розробку конспектів практичних (семінарських) занять;

· проведення пробних і залікових занять з курсу “Спеціальна педагогіка з історією” та інших дисциплін з корекційної педагогіки, логопедії і спеціальної психології (3 навчальних заняття на тиждень);

· відвідування й аналіз навчальних занять магістрантів-практикантів;

· перевірку і рецензування курсових робіт студентів;

· проведення науково-дослідної роботи;

· проведення виховної роботи (в різних формах) у закріплених за магістрантами академгрупах, профорієнтаційної роботи в різних закладах освіти і соціальної сфери;

· відвідування та аналіз виховних заходів магістрантів-практикантів;

· виконання індивідуального (психологічного) завдання.

3. Організація і керівництво практикою

Згідно з навчальним планом виробнича науково-педагогічна практика проводиться у ІІ семестрі і триває 6 тижнів. Базою проведення практики обираються заклади ІІ-IV рівнів акредитації, де викладаються відповідні корекційно-педагогічні і психологічні дисципліни та здійснюється підготовка спеціалістів за бакалаврською програмою. Зокрема, практика магістрантів спеціальності “Корекційна освіта” проходить у відповідних групах І-V курсів психолого-педагогічного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Програма проходження практики передбачає три етапи: адаптаційний, професійно-діяльнісний та завершальний. Кожен із них охоплює такі напрями – навчальна, виховна, методична та науково-дослідна робота.

Адаптаційний етап охоплює перший тиждень і передбачає:

· участь магістранта у настановчій конференції – допуск магістрантів до практики. На ній, крім магістрантів, повинні бути присутні представники адміністрації факультету, завідувач практики від університету, методисти. Магістранти знайомляться з програмою практики, її завданнями, звітною документацією, з груповими методистами, закріплюються за академгрупами. На конференції уточнюються терміни проведення практики, форми звітності, узгоджується режим роботи магістрантів та інші необхідні питання;

· знайомство й установлення контакту з членами кафедри, студентами прикріпленої групи;

· складання орієнтовного індивідуального плану роботи магістранта, який включає навчально-методичну, науково-дослідницьку та виховну діяльність магістранта-практиканта;

· опрацювання кафедральної документації;

· відвідування засідань кафедри, наукового і методичного семінарів,

· спостереження за ходом обговорення наукових проблем;

· складання індивідуального графіка роботи, де відображено загальну кількість пробних і залікових занять, спостережень навчальних занять викладачів та визначено види позааудиторної діяльності (на кожний тиждень окремо згідно розпису занять на факультеті) (див. додаток А).

Професійно-діяльнісний етап передбачає:

· самостійну розробку конспектів та відповідного методичного забезпечення лекційних, практичних (семінарських) занять з їх подальшим аналізом та самоаналізом;

· підготовку і проведення виховних заходів у студентській аудиторії;

· проведення консультацій, відвідування та аналіз пробних навчальних занять і виховних заходів магістрантів у закріплених за ними групами;

· відвідування консультацій з теми магістерської роботи та завершення збору фактичного матеріалу для виконання магістерської роботи;

· підготовку виступу на науково-практичній конференції студентів і магістрантів на основі вже написаних тез і наукових статей за темою магістерської роботи;

· написання рецензії на курсову роботу із корекційної педагогіки та методик корекційно-педагогічної (логопедичної), психологічної роботи студента ІІ-V курсу відповідної спеціальності;

· виконання психологічного завдання;

· ведення звітної документації (щоденник практики, конспекти лекційних, практичних (семінарських) занять, виховних заходів в академгрупі, аналіз і самоаналіз навчальних занять, виховних заходів).

Крім цього, впродовж професійно-діяльнісного етапу магістрант аналізує й обговорює з методистом отримані результати, самостійно узагальнює результати своєї діяльності, визначає тему свого виступу на підсумковій конференції.

Робочий день магістранта триває 6 годин.

Завершальний етап включає:

· оформлення журналу практики, перевірку журналу заступником декана психолого-педагогічного факультету з питань практики і подання його завідувачу практики університету;

· оформлення щоденника науково-педагогічної практики, де обов’язково має бути звіт про проходження практики, відзив групових методистів, загальна оцінка за практику, яка виставляється факультетським керівником;

· участь магістранта у захисті результатів практики (його дата оголошується заздалегідь). Магістранти готують виступи, виставку своїх робіт, що відображають хід і результати практики, пропозиції і зауваження щодо організації практики. На захист запрошуються групові методисти, які підводять підсумки роботи магістрантів, оголошують оцінку, висловлюють зауваження і побажання. У формі усних виступів відбувається обмін інформацією про специфіку діяльності магістрантів в якості викладача корекційно-педагогічних і психологічних дисциплін.

Керівництво практикою магістрантів здійснюють факультетський керівник практики і групові методисти закладів ІІ-IV рівнів акредитації, де проходить практика.

4. Критерії Оцінювання результатів практики

Загальна оцінка роботи кожного магістранта є комплексною, яка враховує всі сторони його діяльності за період практики:

· уміння спостерігати та аналізувати діяльність викладача вищого педагогічного закладу;

· уміння працювати з документацією кафедри (факультету), навчальними планами, планами виховної роботи, робити аналіз і висновки на основі їх вивчення;

· уміння проводити психолого-педагогічну діагностику і логопедичне обстеження;

· уміння готувати та проводити різні організаційні форми навчання у вищому педагогічному закладі;

· уміння організовувати і проводити різноманітні форми виховної роботи зі студентами академгрупи.

При оцінюванні практики враховується також творчість у роботі, своєчасність і якість представленої звітної документації.

Виконання програми практики з кожного змістового модуля оцінюється за 100-бальною шкалою.

Орієнтовна схема розподілу загального бюджету навчального часу за змістовими модулями практики:

№ п/п	Змістові модулі практики	Загальна кількість кредитів ECTS –9 (324 год.), із них:	Кількість балів за виконання програми практики (за 100-бальною шкалою)
1.	Педагогіка вищої школи	1 (36 год.)	100 балів
2.	Психологія вищої школи	1 (36 год.)	100 балів
3.	Методика викладання корекційної педагогіки і	3 (108 год.)	100 балів
4.	Методика викладання спеціальної психології	2 (72 год.)	100 балів
5.	Методика викладання логопедії	2 (72 год.)	100 балів

Критеріями оцінювання результатів виконання студентами Полтавському національному педагогічному університеті НПУ імені В. Г. Короленка програмових завдань виробничої науково-педагогічної практики, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ) та освітньо-професійною програмою (ОПП):

Рівень досягнень	Оцінка, бали	Критерії оцінювання, якісна характеристика оцінки
Високий (дослідницький)	“відмінно”   А 90-100 балів	· аналітично-діагностичні завдання виконані самостійно, чітко, грамотно у повному обсязі. У кінці кожного завдання зроблені узагальнення і висновки, в яких магістрант висвітлює своє бачення проблеми і стан вирішення її; · практичні завдання (навчальна робота – лекційні, практичні (семінарські) заняття; виховна робота – диспут, свято, бесіда, гра, кураторська година тощо; науково-дослідна робота) сплановані самостійно і творчо з використанням науково-методичної літератури у відповідності до вікових, психолого-педагогічних та соціальних особливостей аудиторії, структура організаційної форми, заходу, програми відповідає їх меті. Навчальні і виховні форми проведені бездоганно: заплановані завдання виконані, мета досягнута, студент володіє методами і прийомами навчальної і виховної роботи, мовлення практиканта бездоганне. При аналізі форми обґрунтовано вибір мети, вказано шляхи підвищення ефективності та недоліки під час його проведення; · магістрант володіє високим рівнем культури міжособистісного спілкування, умінням встановлювати професійно етичні стосунки зі студентами, викладачами університету, колегами, уміє встановлювати максимальний контакт зі студентами; · виконання завдань виробничої практики у повному обсязі; · вчасне подання на кафедру звітної документації у запланованому обсязі.
Достатній (частково-пошуковий)	“добре”   В 85-89 балів     С 75-84 бали	· аналітично-діагностичні завдання виконані чітко, грамотно у повному обсязі, але при допомозі методиста. У кінці кожного завдання зроблені узагальнення і висновки, в яких магістрант висвітлює своє бачення проблеми і стан її вирішення; · практичні завдання сплановані самостійно з використанням науково-методичної літератури у відповідності до вікових, психолого-педагогічних та соціальних особливостей аудиторії, але практикант користувався допомогою методиста, викладача при розробці окреслених етапів заняття чи заходу. Структура заняття чи заходу відповідає його меті. Вони проведені добре: заплановані завдання виконані, мета досягнута. Аудиторія під час проведення цих форм працює, але спостерігаються моменти неуважності, непевності практиканта. Магістрант володіє літературною мовою. При аналізі заняття чи заходу обґрунтовано вибір мети, вказано шляхи підвищення ефективності та недоліки під час його проведення; · магістрант володіє належним рівнем культури міжособистісного спілкування, умінням встановлювати професійно етичні стосунки зі студентами, викладачами університету, колегами, уміє встановлювати максимальний контакт зі студентами; · повне виконання наміченого обсягу роботи, відповідальне ставлення до виконання обов’язків викладача і куратора академічної групи студентів, відсутність потреби у творчому пошуку; · вчасне подання звітної документації у повному обсязі.
Елементарний (репродуктивний)	“задовільно”   D 65-74 бали     Е 60-64 бали	· аналітично-діагностичні завдання виконані повністю, але при допомозі методиста. В узагальненнях і висновках виконаних завдань магістрант допускає помилки; · розробка заняття чи виховного заходу здійснюється при повній допомозі методиста або викладача. Практикант хоча і проявляє фактичні організаційні уміння, але при виконанні допускає помилки, недостатньо володіє аудиторією, працює з декількома особами, не може включити решту у бесіду (гру, змагання, обговорення тощо), забуває зробити підсумок заняття чи заходу тощо. Мета досягнута. Під час аналізу проведення заняття чи заходу не чітко виділяються позитивні і негативні моменти, не обґрунтовуються шляхи вдосконалення заняття чи заходу. Мова студента недосконала; · магістрант володіє недостатнім рівнем культури міжособистісного спілкування, умінням встановлювати професійно етичні стосунки зі студентами, викладачами університету, колегами, уміє встановлювати контакт зі студентами; · виконання не менше половини завдань практики; · невчасне подання звітної документації, яка не є систематизованою та завершеною; · порушення правил внутрішнього розпорядку, графіка роботи на базі практики.
Низький (фрагментарний)	“незадовільно”   FX – з правом перескладання   35-39 балів	· аналітично-діагностичні завдання виконані не повністю, при допомозі методиста. Узагальнення і висновки не зроблені; · розробка організаційної форми навчання і заходу здійснена за допомогою методиста чи викладача. Під час заняття, заходу були суттєві помилки в його організації та проведенні. Мета не досягнута. Магістрант не може проаналізувати недоліки заняття чи заходу; · магістрант володіє низьким рівнем культури міжособистісного спілкування, не вміє встановлювати професійно етичні стосунки зі студентами, викладачами університету, колегами, не вміє встановлювати контакт зі студентами; · наявні грубі порушення у виконанні графіка роботи на базі практики, магістрант не був присутній на настановчій і підсумковій конференціях; · часткове виконання завдань практики та формальне ставлення до оформлення звітної документації.
Вкрай низький (недостатній)	“незадовільно”   F – без права перескладання   1-34 бали	· аналітично-діагностичні завдання виконані не повністю, при допомозі методиста. Узагальнення і висновки не зроблені; · розробка організаційної форми навчання і заходу здійснена за допомогою методиста чи викладача. Під час заняття, заходу були суттєві помилки в його організації та проведенні. Мета не досягнута. Магістрант не може проаналізувати недоліки заняття чи заходу; · магістрант володіє низьким рівнем культури міжособистісного спілкування, не вміє встановлювати професійно етичні стосунки зі студентами, викладачами університету, колегами, не вміє встановлювати контакт зі студентами; · наявність порушень у навчальній дисципліні, у т. ч. магістрант не був присутній на настановчій і підсумковій конференціях; · безвідповідальне ставлення до проходження практики; невиконання більшості завдань практики; · відсутність звітної документації; · визнання незадовільною роботу магістранта впродовж проходження практики викладачами установи, яка виступила базою практики.

Звітна документація практики повинна бути представлена викладачам-методистам на кафедру соціальної і корекційної педагогіки та кафедру психології в останній день практики або не пізніше, ніж у перший навчальний день після закінчення практики.

Розподіл балів при оцінюванні результатів практики

№ п/п	Складові оцінювання	Розподіл балів (за 100-бальною шкалою)	Критерії оцінювання
Оцінка за шкалою ЕСТS та її зміст	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
1.	Рівень теоретичної готовності (визначається якістю виконання психолого-педагогічної характеристики учнів класу)	30*	А– високий рівень знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення		Відмінно
В – високий рівень знань з деякими недоліками		Добре
С – добрий рівень знань		Добре
D – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання поставлених завдань		Задовільно
Е – достатньо-міні­мальний рівень знань, допустимий для виконання практичних завдань		Задовільно
FХ – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконання поставленого завдання		Незадовільно
F – відсутні елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання поставленого завдання		Незадовільно
2.	Якість виконання практичного завдання за програмою практики (виховний захід)		Використовується накопичувальна підхід з урахуванням кількості та обсягу практичних завдань, за умов якого студент отримує:
А	36-40	Відмінно
В	33-35	Добре
С	30-32	Добре
D	27-29	Задовільно
Е	24-26	Задовільно
FX	1-23	Незадовільно
F		Незадовільно
3.	Рівень відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики	30**	А	36-40	Відмінно
В	33-35	Добре
С	30-32	Добре
D	27-29	Задовільно
Е	24-26	Задовільно
FX	1-23	Незадовільно
F		Незадовільно
	Разом:	100 балів
4.	Рівень професійної сформованості особистості***	+5 -5

Примітки:

* за потребою можна змінювати розподіл балів між складовими №1 і №2 в межах їх загальної суми, наприклад у співвідношенні: 20 і 50 тощо.

** за рішенням керівників практики бали можуть бути поділені у межах загальної суми між оцінкою звітної документації і захистом практики.

*** Нараховуються бали зі знаком «–» у разі:

– невідповідності вимогам педагогічної деонтології та етики поведінки у процесі практики (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог службового дрескоду тощо);

– дотримання правил навчальної дисципліни (прояви недисциплінованості, спізнення та відсутність на організаційних заходах практики (настановній і підсумковій конференції, під час розподілу на базі практики), спізнення і пропуски, порушення вимог службової дисципліни у процесі навчальної практики, несвоєчасність підготовки та подання документації тощо).

Щоденник практики з усіма записами, підписами і виставленими оцінками по кожному змістовому модулю практики і звіт магістранта здається факультетському керівнику на кафедру соціальної і корекційної педагогіки впродовж першого навчального тижня після закінчення практики. Після цього факультетський керівник виставляє підсумкову оцінку з виробничої науково-педагогічної практики у щоденник.

У випадку порушення визначених вимог факультетський керівник має право із загальної суми балів, набраних магістрантом за результатами практики, зняти до 5 балів.

Підсумкова оцінка за виконання студентом програми практики розраховується як середньозважена оцінок за окремі змістові модулі.

Підрахунок балів, отриманих студентом за практику, здійснюється за формулою:

S_ПедВШ × 1 + S_ПсВШ × 1 + S_МВКП × 3+ S_МВСП × 2 + S_МВЛ × 2

S = ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––, де

9 _К

S – загальна сума балів за практику за 100-бальною шкалою,

S_ПедВШ – сума балів, отриманих студентом за модуль “Педагогіка вищої школи”,

S_ПсВШ – сума балів, отриманих студентом за модуль “Психологія вищої школи”,

S_МВКП – сума балів, отриманих студентом за модуль “Методика викладання корекційної педагогіки”,

S_МВСП – сума балів, отриманих студентом за модуль “Методика викладання спеціальної психології”,

S_МВЛ – сума балів, отриманих студентом за модуль “Методика викладання логопедії”,

9 _К – кількість кредитів, винесених на практику (9 кредитів).