Самостійна робота студентів

Система вищої освіти покликана не лише давати студентам певну суму знань (заповнювати голову як посудину), формувати в них професійні вміння та навички, розвивати логічне, творче мислення, але й навчати здійснювати самостійно науковий пошук (здобувати інформацію, необхідну в конкретній ситуації). Самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом, у час вільний від обов’язкових навчальних занять; системою спільних дій викладача та студента, у процесі реалізації якої активну детермінуючу роль виконує сам студент. Вона є необхідною складовою частиною навчально-виховного процесу, істотно впливає на його результативність і ефективність. Роль самостійної роботи студентів постійно зростає, а з часом її роль буде домінуючою. Навчити студента працювати самостійно – це не легка справа. Організація такої роботи вимагає спільних зусиль, узгоджених дій всього професорсько-викладацького колективу вищого навчального закладу.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламен­тується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методични­ми матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, навчально-лабораторним облад­нанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується, відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань та ін.). Викладач здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці академії, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах, а також в домашніх умовах.

Виховна мета самостійної роботи студентів – виховання самостійності як риси особистості та стереотипу пізнання, тобто потреби до поповнення та оновлення своїх знань.

Навчальна мета самостійної роботи студентів – набуття вмінь і навичок техніки самостійної роботи; розвиток вмінь приймати рішення, формувати конкретні завдання залежно від загального напряму діяльності, визначати методи та засоби розв’язання проблем, які виникають у процесі виробництва та повсякденному житті.

Освітня мета самостійної роботи студентів – надбання студентами загально професійних умінь, знань і навичок. Якість та ефективність досягнення мети самостійної роботи студентів прямо пропорційна якості управління навчальним процесом.

Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліні визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.

Види самостійної роботи:

· опосередкована та безпосередня (характер керівництва з боку викладача);

· обов’язкова, за бажанням (прояв студентами самостійних дій);

· короткочасна, довготривала (тривалість виконання);

· навчально-пізнавальна, професійна (види діяльності);

· фронтальна, групова, індивідуальна (форма організації);

· аудиторна, поза аудиторна (місце у навчальному процесі);

· за зразком, контрольно-варіативні, евристичні, дослідницькі або репродуктивні (коментування тексту тощо; читання підручника; відтворення систем, концепцій того чи іншого дослідника, практика; первинна систематизація й упорядкування вивченого матеріалу), пізнавально-пошукові (аналіз, синтез, порівняння явищ, подій; групування матеріалу, співставлення фактів, явищ і подій, установлення зв’язків між ними; виділення головного та другорядного; спостереження та констатація фактів), дослідницькі (підготовка доповіді або повідомлення; опрацювання документів; вивчення допоміжної літератури); творчі (рівень складності, прояв творчості).

Викладач, як правило, не може регулювати сам процес самостійної роботи студентів, але він зобов’язний правильно її організувати. Студентам конкретного факультету завдання для самостійної роботи доречно підбирати з урахуванням специфіки обраного фаху.