Рекомендації щодо підготовки та проведення лекції

· не дублюйте підручник, навчальний посібник та інші легко доступні для студентського користування навчальні матеріали;

· розглядайте найновітніші погляди на конкретні проблеми, які не знайшли висвітлення у навчальній літературі (для цього звертайтеся до монографій, дисертацій, наукових статей, в яких порушується ця проблема);

· всі факти, приклади, цифри, докази, коментарі добирайте так, щоб вони відповідали меті лекції та сприяли досягненню цілей;

· допомагайте студентам зорієнтуватися у потоці інформації;

· не перенасичуйте лекцію фактичними матеріалами (їх має бути в міру, стільки, скільки необхідно для розуміння проблеми);

· характеризуйте різні підходи щодо вирішення певної проблеми;

· визначайтеся з прийнятими у сучасній науці поглядами (викладач обов’язково має донести до студентів свою точку зору на конкретну проблему);

· ставте перед студентами коло основних проблем, які постали перед сучасною наукою і потребують творчого вирішення;

· під час читання лекції застосовуйте різні прийоми управління пізнавальною діяльністю студентів;

· відмовтеся від автоматичного конспектування студентами матеріалів лекцій (лише 10% студентів осмислюють навчальний матеріал, який конспектують);

· короткий виклад матеріалів лекції давайте в роздрукованому або в електронному вигляді;

· навчальний матеріал урізноманітнюйте цікавими фактами, подіями, які захоплювали б студентів (дасть можливість викликати інтерес у студентів);

· використовуйте різноманітні засоби наочності;

· матеріал подавайте емоційно, а не диктуйте з папірця (зачитуватися може лише інформація, яка потребує точного відтворення, зокрема цитати);

· надавайте консультацію студентам щодо організації самостійної роботи;

· виділяйте основне, робіть резюме, проводьте підсумкові узагальнення;

· кожну істину доводити до свідомості студентів, не допускаючи нудного тону, байдужості;

· продумуйте початок і кінець лекції;

· чергуйте роботу і відпочинок, моменти підвищеної уваги і послаблення;

· доброзичливо ставтеся до студентів;

· на всіх етапах проведення лекції відчувайте аудиторію студентів, їх реакцію;

· використовуйте зворотній зв’язок.

Принципи відбору і викладу лекційного матеріалу з навчального курсу Історія педагогіки:

· принцип науковості (матеріал відповідає досягненням сучасної науки, містить основні вузлові питання, поняття, ідеї, наукові концепції, перспективи подальшого розвитку науково-теоретичної сфери, є найбільш яскравим фактичним);

· принцип доступності (обсяг нового матеріалу прямо пропорційний обсягу сприйняття, пам'яті, уваги, студентів, повинен регулювати те, щоб навчальний матеріал був у достатній мірі роз'яснений студентам (розтлумачені всі нові терміни, поняття, слова, дотримання принципу доступності не повинен знижувати роль принципу науковості);

· принцип наступності (кожна лекція передбачає органічний зв'язок з попереднім і наступним матеріалом);

· принцип історизму (матеріал повинен співвідноситися з тією епохою, коли зародилася ідея, розглядалося явище чи певний факт, має допомагати студентам краще осмислити цінність відкриття);

· принцип зв’язку теорії з практикою (лекційний виклад повинен мати практичну орієнтацію, кожне теоретичне положення повинно пов’язуватися з конкретною практикою, необхідно звертати увагу студентів на практичне застосування того чи іншого загального положення).

· хронологічний принцип (дозволяє розглядати факти, явища, події у хронологічній послідовності);

· принцип історизму (дозволяє розглядати факти, явища, події в широкому контексті конкретного історичного періоду);

· принцип ретроспективізму (дозволяє розглядати прогностичну значущість історико-педагогічної спадщини для вирішення сучасних проблем педагогічної теорії та практики);

· принцип цілісності (дозволяє орієнтуватися на наскрізний розгляд історико-педагогічних проблем у єдності із загальними тенденціями розвитку світової культури і людської цивілізації);

· принцип об’єктивності (дозволяє розглядати педагогічні явища з відображенням їх істинності);

· принцип варіативності (дозволяє вносити певні авторські корекції у презентації курсу у відповідності з власною концептуальною моделлю);

· принцип рівневої диференціації (дозволяє засвоювати зміст курсу на кількох рівнях, що визначаються активністю і самостійністю студентів при виконанні індивідуальних завдань, контрольних робіт).

У викладанні навчального матеріалу, що містить ту чи іншу історико-педагогічну теорію, перед викладачем ставиться завдання зробити останню доступною розумінню аудиторії, адаптувати її до рівня наукової компетентності конкретних студентів. Це завдання викладач вирішує вже у процесі відбору матеріалу для лекції.