Семінарське заняття

1. Обміркування мети семінару з конкретної теми.

2. Відбір матеріалу і формулювання питань семінару.

3. Формулювання основних питань семінару, формулювання додаткових питань для розгортання дискусії на семінарі, формулювання практичних завдань для підготовки студентів до семінару.

4. Постановка основних питань перед групою.

5. Вислуховування виступів, питань і реплік студентів, постановка чергового основного та додаткових питань для обговорення.

6. Втручання у хід обговорення у формі реплік, питань, доповнень, пояснень.

7. Підведення підсумків семінару та постановка завдань на майбутнє.

8. Оцінка ступені досягнення мети.

9. Висновки на майбутнє (для вивчення наступної теми).

Підготовка до семінарських занять ґрунтується на самостійній роботі студентів із підручником, навчальним посібником, матеріалами хрестоматій, першоджерел.

Готуючись до семінару, студенти повинні:

· працювати над повідомленнями з окремих питань;

· збирати певний фактичний матеріал;

· відвідувати музеї, читати додаткову літературу;

· знайомитися з документами;

· виконувати типові та творчі завдання, запропоновані викладачем.

Типові завдання до тем семінарів:

· скласти конспект першоджерел, які вказані в літературі;

· зробити тезисні виписки із вказаних джерел;

· підібрати цитати із вказаних джерел, які розкривають і аналізують проблему;

· проаналізувати педагогічну концепцію, теорію чи систему;

· скласти порівняльну таблицю педагогічних теорій і систем різних авторів одного й того ж періоду розвитку освіти за таблицею (подається до кожної теми семінарського заняття).

Критерії оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях

При виставленні оцінки беруться до уваги підготовлені студентами завдання (науковість, ґрунтовність), їхні виступи, активність у дискусії, вміння формулювати й обстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки із зазначеного курсу.

Оцінка “відмінно” за роботу на семінарському занятті ставиться, якщо студент:

· знає матеріал теми;

· опрацював основну та додаткову літературу;

· здійснив конспектування першоджерел, чітко дотримуючись плану семінару; готовий з кожного питання плану запропонувати індивідуальний виступ або ж узагальнення матеріалів виступів одногрупників;

· бере активну участь у відкритих дискусіях щодо винесених на семінар проблем.

Оцінка “добре” виставляється, якщо студент в цілому справився із завданням за наявності незначних недоліків у викладенні теми.

Оцінка “задовільно” виставляється, коли є суттєві недоліки у викладенні теми.

Оцінка “незадовільно” виставляється за повної невідповідності вимогам семінарського заняття.

Практичне заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами сформульованих завдань. Перелік тем практичних занять визначається робочою програмою дисципліни. Для більш ефективного оволодіння студентами практичними навичками та вміннями академічна група поділяється на дві підгрупи.

Основна мета практичних занять – розширити, поглибити, удосконалити, систематизувати, закріпити, деталізувати наукові знання, отримані студентами на лекціях та у процесі самостійної роботи, виробити практичні навички та вміння з певної дисципліни. Практичні заняття дозволяють реалізувати принцип зв'язку теорії з практикою.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними засобами навчання та обчислювальною технікою, а при необхідності – на виробництві. Проведення практичного ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті, тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями. Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з викладачем, який читає лекції з цієї ж дисципліни.

На практичних заняттях виконуються завдання, які повною мірою відображають теоретичний матеріал і є його ілюстрацією, а також завдання творчого і проблемно-пошукового характеру, які потребують від студента перетворень, реконструкцій, узагальнень. Для їх виконання студентам необхідно застосовувати раніше набутий досвід, встановлювати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки. Зокрема студенти можуть готувати різноманітну виробничу документацію, виконувати технологічні операції, знайомитися з сучасними технологіями виробництва певної продукції.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, врахову­ються при виставленні підсумкової оцінки з цієї навчальної дисципліни.