Характеристика ризику як економічної категорії

Підприємницька діяльність пов’язана з поняттями невизначеності і ризику, при цьому будь-які рішення щодо управління підприємством, котрі ухвалюються менеджментом компанії, мають ґрунтуватися на аналізі наслідків їх ухвалення, тобто з позиції аналізу невизначеності та ризику.

Важливою умовою ухвалення раціональних управлінських рішень є наявність якомога більш повної й точної інформації про предмет рішення. Оскільки інформація, як і усі інші ресурси, часто буває обмеженою, то більшість рішень ухвалюються в умовах неповної інформованості. Ризик при цьому спричинений спонтанним і суперечливим характером процесів, що відбуваються в складних соціально – економічних системах, які неможливо адекватно і вичерпно описати. Отже ризик слід розглядати як результат ухвалених рішень в умовах неповної, неточної і (або) суперечливої інформації, тобто в умовах невизначеності чи неповної визначеності.

Під невизначеністю, як було зазначено в розд. 1, здебільшого розуміють неможливість оцінки майбутнього розвитку подій як з погляду ймовірності їх реалізації, так і з погляду різновиду їхнього вияву.

Невизначеність –це те, що не підлягає оцінці.

Говорячи про ризик, мова має йти про неповну визначеність, яку з певною вірогідністю можна оцінити.

У загальному вигляді:

РИЗИК – ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ АБО ЗАГРОЗА ВІДХИЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНКРЕТНИХ РІШЕНЬ АБО ДІЙ ВІД ОЧІКУВАНИХ.

При цьому відхилення можуть бути пов’язані як із витратами, так і з додатковими придбаннями.

Ризик має місце лише там, де може бути, як мінімум, два сценарії розвитку подій, а відповідно, два або більше ймовірних альтернативних результатів.

У ситуації, коли можливим є лише один результат, незалежно від того, йдеться про витрати чи надбання, ризик відсутній, оскільки не існує альтернатив. Отже ризик є зворотною стороною волі вибору.

ГОСПОДАРСЬКИЙ РИЗИК – специфічна характеристика в господарській ситуації, в якій не виключається ймовірність виникнення непередбачуваних наслідків (можливого відхилення від цілей, бажаного результату; втрати суб’єктом господарювання частини своїх прибутків тощо).

Ризик – це одна з найскладніших економічних категорій, що пов’язані зі здійсненням господарської діяльності (рис.9.1).

Рис. 9.1. Сутність категорії «ризик»

Оскільки ризик має суб’єктивно – об’єктивну природу, то це дає змогу вибирати та розробляти більш адекватні методи та заходи щодо оптимізації його рівня.

Характеристика ризику, як економічної категорії, розкривається через об’єкт, суб’єкт, риси, джерела, фактори та умови його існування (рис. 9.2).

Рис.9.2. Характеристика ризику як економічної категорії

Для розуміння природи підприємницького ризику фундаментальне значення має його зв’язок з прибутком.

Ризик є одним із факторів формування прибутку, тому отримання істотної частини прибутків зумовлено диференційованим управлінням ризиком. Перед кожним суб’єктом господарювання постає проблема вибору між високим прибутком від ризикових операцій (з небезпекою втратити не тільки прибуток, але й вкладений капітал) та низьким прибутком від безризикових проектів. Принциповий вибір залежіть від того, перевагу чому надасть підприємець: очікуваній прибутковості (рентабельності) коштів, що вкладені в проект, чи їх надійності, під якою розуміють неризикованість, ймовірність отримання прибутків.

На рівень підприємницького ризику впливає значна кількість факторів, (рис.9.3), які можна класифікувати за джерелами виникнення (зовнішні та внутрішні) та ступенем впливу (фактори прямої та непрямої дії).

Фактори прямої дії безпосередньо впливають на результат підприємницької діяльності та рівень ризику. Фактори непрямої дії не впливають безпосередньо на дані процеси, але зумовлюють їх зміну. Параметри, що характеризують внутрішню діяльність підприємства, є внутрішніми факторами. Зовнішніми факторами є параметри, які характеризують зовнішнє середовище суб’єкта господарювання.

Виявлення причин усіх видів ризику та визначення розміру їх впливу на прогнозовані результати – важлива умова для своєчасного та ефективного менеджменту.

Велике значення мають також функції ризику, до яких відносять інноваційну, регулятивну, захисну, компенсаційну, соціально–економічну й аналітичну (рис. 9.4).

Таким чином, по–перше, ризик, як суб’єктивно–об’єктивна економічна категорія, є невід’ємною частиною будь-якого напряму та виду господарської діяльності підприємства. Його вплив слід враховувати у прогнозуванні економічних наслідків рішень, що приймаються суб’єктами господарювання, а також поведінки споживачів, конкурентів, постачальників.

По–друге, ризик – це подія, котра може відбуватися в умовах невизначеності з деякою ймовірністю. При цьому можливі три економічні результати:

· негативний, тобто шкода, програш, збиток;

· позитивний, тобто виграш, прибуток;

· нульовий (ні збитку, ні вигоди).

Рис. 9.3. Фактори впливу на ступінь підприємницького ризику

Природа невизначеності, ризиків та втрат пов’язана, в першу чергу, з можливістю фінансових збитків внаслідок прогнозного імовірнісного характеру майбутніх грошових потоків і реалізації імовірнісних аспектів господарського рішення та його численних учасників, ресурсів, зовнішніх та внутрішніх обставин.

Рис 9.4. Функції ризику підприємницької діяльності