Схема аналізу КТС

І. Тема, клас, розташування учасників у просторі (місце проведення), оформлення (використання символів, атрибутів, виконання традиційних ритуалів).

ІІ. Мета і стислий зміст (ціннісна спрямованість: несе радість і користь кому? чому?). Чи враховує мета справи перспективи особистісного розвитку учня: його інтелекту, емоційно-вольової сфери, моральних настанов, досвіду творчої діяльності, розвитку творчих здібностей? (наприклад, «поглибити уявлення про …», «виховувати власну позицію щодо …», «сприяти удосконаленню гуманних якостей…»). Чи органічно вписується у навчально-виховний процес, чи продовжує розпочату педагогами роботу під час уроків? Яке місце займає серед заходів, що заплановані класним керівником?

ІІІ. Актуальність заходу:

а) відповідність змісту інтересам, запитам, потребам молодших підлітків, що виникають у дитячому середовищі (хто був ініціатором проведення справи, чи мали учні право щодо вибору виду, форми організації справи);

б) забезпечення подальшого позитивного спілкування в дитячому колективі (чи буде справа спонукати до планування, прогнозування, мрій щодо подальшого вирішення завдань, більш доцільної організації справи);

в) спрямованість змісту на вирішення завдань, що поставлені перед класом, школою, оточуючим середовищем.

IV. Спадкоємність змісту справи щодо форми організації, оригінальність вирішення виховних завдань за допомогою змісту, форм проведення справи (чи має місце наявність зв’язку творчої справи з іншими заходами в системі роботи класного керівника та колективу учнів). До яких результатів (позитивних, нейтральних, негативних) приводить урахування (чи відмова) від цих зв’язків.

V. Співвідношення змісту справи з методами її проведення (чи оригінально вирішувались виховні завдання з приводу використаного змісту, форм, методів, що застосовувались). До яких висновків відносно наявності у класного керівника творчих професійних здібностей, потягу до новизни, використання інноваційних технологій виховання, оригінальності педагогічних рішень ви прийшли під час спостереження за його педагогічною діяльністю;

VI. Проведення основних етапів колективної творчої справи. Чи був захід організований із урахуванням основних етапів КТС? Яку педагогічну позицію організації діяльності на кожному з них демонстрував педагог, актив класу, учні?

VII. Рівень сформованості колективу. Який рівень сформованості колективу демонстрували учні? Які види діяльності найчастіше вони використовували? Чи був захід насичений інформацією, емоційними переживаннями? Чи забезпечував активну (пасивну) участь дітей у справі? Який рівень загальної культури виявив класний керівник (його уміння спілкуватися з учнями на основі діалогу; взаємодіяти, співробітничати, використовуючи демократичний стиль управління колективом; враховувати вік, інтереси та потреби школярів)?

VIII. Термін підготовчого періоду. Чи був доцільним (мінімальним) затрачений час педагога та учнів, а можливості самореалізації, самовдосконалення, самовираження та активність учнів найбільш повними?

Короткочасна підготовка до заходу характеризує організаторські здібності вчителя, свідчить про високий рівень сформованості колективу.

IX. Задоволеність школярів проведеною справою (учні демонстрували змістом виступу, емоційним ставленням, поведінкою певне ставлення, виявляли (чи ні) бажання просуватися у заданому напрямі, неодноразово поверталися до обговорення справи). Ці висновки свідчать про результативність справи та педагогічну майстерність класного керівника.

X. Культура проведення заходу: чіткість, послідовність запланованих колективом подій, його органічна етапність, вільне виявлення почуттів, переживань, самостійність, ініціатива (які позиції займали учні у справі: були генераторами ідей, організаторами, виконавцями, консультантами, пасивними спостерігачами, дезорганізаторами). Яка атмосфера у класному колективі? Все це свідчить про наявність певної (оптимістичної чи песимістичної) атмосфери у класному колективі, знань педагогом своїх вихованців, уміння знаходити своє місце у загальній справі кожним її учасником.

XI. Самооцінка студента та оцінка вчителем якості та результатів заходу.

1. Які завдання виконані добре?

2. Які нові знання засвоїли учні?

3. Чому вони навчилися?

4. Чи існувала гармонія, злагода у колективі?

5. Що не змогли зробити так, як планували?

6. Які помилки треба врахувати, щоб подолати недоліки? Які виховні заходи слід проводити частіше (або виключити з плану виховної роботи)?

Пам’ятаймо! Об’єктивність самооцінки – показник педагогічної вимогливості до своєї праці.