Схема В. 3. Аналіз та обговорення уроку

Тема уроку: (клас, предмет, учитель).

Мета уроку. Відповідність типу уроку його меті. Ступінь досягнення поставленої мети та реалізації завдань уроку.

2. Організаційна сторона уроку:

а) тип, структура, етапи уроку (актуалізація, мотивація, сприймання, осмислення, узагальнення навчального матеріалу, домашнє завдання, перевірка і т. ін.);

б) розподіл часу на кожний структурний елемент уроку, раціональне його використання;

в) логічна послідовність і єдність уроку;

г) чіткість побудови уроку;

д) активний, розвиваючий характер уроку, дисципліна розумової праці, залучення учнів до активної пізнавальної діяльності на уроці.

3. Дидактична характеристика уроку:

а) відповідність мети уроку його змісту і структурі;

б) реалізація дидактичних принципів науковості, наочності, доступності, систематичності й послідовності, емоційності навчання, принципу зв’язку навчання з життям;

в) аналіз змісту навчального матеріалу (за обсягом, трудністю, доступністю, науковістю, значенням фактичного матеріалу, відповідністю програмним вимогам);

г) використання виховних можливостей уроку;

д) аналіз методів і прийомів навчання (які методи застосовувались, чи відповідали вони змісту матеріалу, завданням уроку, наскільки активізували пізнавальну самостійність учнів, розвивали їх мислення, творчі здібності; які методи стимулювання діяльності, перевірки й оцінки знань учнів застосовувались);

є) ґрунтовність і точність висвітлення навчального матеріалу;

ж) оптимальність поєднання фронтальної, групової та індивідуальної навчальної діяльності учнів;

з) реалізація індивідуального підходу до учнів.

4. Наочно-технічна база уроку:

а) види;

б) достатність;

в) ефективність використання.

5. Етико-емоційний бік уроку:

а) характер комунікативної діяльності студента-практиканта (доброзичлива вимогливість, педагогічний такт у спілкуванні, об’єктивна оцінка дій і вчинків учнів, уміння знаходити вихід із складних педагогічних ситуацій тощо);

б) емоційне піднесення, характер вимог;

в) вміння долати психологічні бар’єри, уникати конфліктних ситуацій;

г) культура запису на дошці, грамотність у використанні технічних засобів навчання;

д) створення ситуацій емоційних переживань;

є) своєчасність й характер реагування на помилки учнів.

6. Прояви особистості студента-практиканта:

а) самовладання і впевненість;

б) контакт із класом;

в) виваженість рішень і суджень;

г) реакція на неправильну поведінку учнів;

д) зовнішній вигляд студента-практиканта;

є) культура мовлення.

7. Висновки.

У висновках зазначається, наскільки студент-практикант досягнув мети уроку; додається оцінка уроку; висловлюються пропозиції і побажання.