Вимоги до оформлення звітної документації. Робочий зошит студента-практиканта допомагає на належному рівні організувати індивідуальну навчально-виховну і дослідницьку роботу

Робочий зошит студента-практиканта допомагає на належному рівні організувати індивідуальну навчально-виховну і дослідницьку роботу.

У педагогічному щоденнику відображено виконання студентом основних розділів плану індивідуальної роботи, практичних завдань кожного змістового блоку практики. Записи мають відрізнятися аналітичністю, критичністю, бути логічними, завершуватись формулюванням висновків. Їх слід здійснювати систематично, користуючись запропонованою схемою:

Дата	Провідні завдання	Педагогічні спостереження, аналіз та висновки	Примітки

На основі аналізу записів педагогічного щоденника відбувається вибір та оформлення індивідуальної науково-дослідної роботи, методичної розробки використаної форми виховної роботи у закріпленому класі, загального звіту про хід та результати педагогічної практики, інших документів. Ці матеріали також можуть бути використані у процесі підготовки наукових виступів, статей, написання дипломних робіт тощо. Педагогічний щоденник перевіряється методистом з виховної роботи.

Провідні завдання для здійснення педагогічних спостережень і відображення їх виконання у щоденнику скомпоновані відповідно організаційних етапів практики і наведені нижче: (див. табл. 2.1.)

Таблиця 2.1

Завдання для здійснення педагогічних спостережень

Організаційні етапи	Провідні завдання
Підготовчий етап	- ознайомлення з режимом роботи школи і класу; - аналіз плану виховної роботи школи; - аналіз плану виховної роботи класного керівника; - вивчення рівня вихованості і загального розвитку учнів закріпленого класу; - вибір пріоритетних напрямів виховної роботи зі старшокласниками відповідно вікових та індивідуальних особливостей розвитку; - вивчення навчальних програмам і календарно-тематичних планів профілюючих дисциплін, стану забезпечення учнів навчальною літературою; - аналіз обладнання та оформлення навчальних кабінетів, забезпечення їх необхідним дидактичними і технічними засобами; - аналіз уроків вчителів школи з метою ознайомлення із сучасними технологіями навчання; - ознайомлення з напрямками науково-дослідної роботи навчального закладу
Основний етап	- самоаналіз уроків, проведених у закріпленому класі з точки зору ефективного використання методів навчання та їх відповідності особливостям вікового розвитку старшокласників; - використання інтерактивних методів навчання; ефективного вибору типу уроку; - здійснення науково-педагогічного дослідження (обґрунтування доцільності обраної методики, аналіз ходу її проведення, аналіз отриманих результатів, обґрунтування вибору змісту та характеру форм подальшої виховної роботи); - аналіз основних етапів підготовки обраної форми виховної роботи; - самоаналіз організації обраної форми виховної роботи у закріпленому класі; - аналіз організованих іншими студентами-практикантами форм виховної роботи та уроків; - аналіз організованої індивідуальної роботи з учнями у закріпленому класі; - вивчення системи роботи школи з батьками учнів, взаємодії школи та сім’ї у вихованні старшокласників; - вивчення специфіки роботи методичних об’єднань, школи молодого вчителя
Заключний етап	- аналіз виконання завдань педагогічної практики; - аналіз отриманих результатів; - визначення ролі педагогічної практики у процесі формування ключових педагогічних компетенцій

Папка з результатами індивідуальної науково-дослідної роботи має містити характеристику обраної методики та обґрунтування доцільності її вибору, результати дослідження (відповіді на питання, виконання тестових завдань тощо), обробку результатів дослідження, загальні висновки щодо одержаних результатів; обґрунтування вибору подальших форм виховної діяльності у закріпленому класі. У папці також мають бути представлені рекомендації для батьків учнів закріпленого класу, складені на основі виконання завдань педагогічної практики і отриманих результатів. В рекомендаціях слід в аналітичній формі викласти власні думки про специфічні особливості розвитку і вихованості учнів, окреслити провідні проблеми організації і здійснення навчально-виховної роботи, шляхи подолання окреслених проблем.

Вимоги до оформлення методичної розробки однієї з використаних форм виховної роботи у закріпленому класі та самоаналіз її організації і проведення наведені у додатках К, Л, М, Н.

Загальний звіт про хід та результати педагогічної практики складається на основі аналізу виконання студентом індивідуального плану роботи, його відповідності провідним завданням, змісту та організаційним вимогам практики. У висновках доцільно визначити роль педагогічної практики у процесі формування ключових педагогічних компетенцій студентів, вказати недоліки її організації.

В атестаційному листку містяться відомості про студента-практиканта та місце проходження практики, оцінки, які були поставлені вчителем-предметником, класним керівником, методистами.

2.5. Особливості розвитку і виховання старшокласників

Старший шкільний вік або період ранньої юності – це період розвитку дітей з 15 до 18 років включно, що відповідає віку учнів
10–12 класів загальноосвітньої школи. Саме у цей час школяр досягає фізичної зрілості, набуває того рівня духовного розвитку, який є достатнім для початку повноцінного самостійного життя та професійної діяльності.

Рушійною силою психічного та розумового розвитку старшокласників є протиріччя між різким збільшенням обсягу вимог, які висуває до них суспільство та тим рівнем психічного та розумового потенціалу, який він має. Це протиріччя розв’язують шляхом розвитку моральних, розумових, творчих сил старшокласників.

Згадаємо основні анатомо-фізіологічні особливості дітей старшого шкільного віку. Наприкінці цього періоду юнаки та дівчата набувають фізичної зрілості. У цей час відносно стабілізуються такі фізичні якості, як зріст, вага. Вирівнюється невідповідність росту судин та серця, стабілізується кров’яний тиск, встановлюється ритмічна діяльність залоз внутрішньої секреції. Зміни в розвитку нервової системи та мозку відбуваються за рахунок ускладнення внутрішньоклітинної будови мозку та його функціонального удосконалення. Структура клітин кори великих півкуль набуває вигляду, який відповідає структурі клітин мозку дорослої людини. Як наслідок, створюються передумови щодо ускладнення аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль в процесі навчання та праці. Нагадаємо, що підвищена нервова збудженість, що деколи спостерігається у старшокласників, найчастіше є наслідком неправильного режиму (недостатній сон, паління, перевтома тощо).

На початку цього періоду закінчується статеве дозрівання, активізується розвиток вторинних статевих ознак. Це помітно змінює зовнішність юнаків та дівчат. У деяких випадках (частіше серед хлопців) процес статевого дозрівання затримується. Як наслідок, старшокласники зберігають зовнішні риси, характерні підліткам.

Підкреслимо, що завершення статевого дозрівання (15–16 років) та фізичного розвитку не завжди відповідає високому рівню психічної та духовної зрілості старшокласників.

У цьому віці, як ніколи, спрацьовує закон нерівномірності індивідуального розвитку. Деякі старшокласники досягають повної статевої зрілості, а інші знаходяться лише в середині цього процесу. Така ж нерівномірність характеризує їх розумовий соціальний, моральний розвиток. До того ж, рівні розвитку в різних сферах життя не співпадають. Наприклад, фізичний розвиток старшокласника може відповідати параметрам дорослої людини, у той час як його розумовий розвиток, моральна вихованість – середнім показникам розвитку підлітків. Часто ми буваємо свідками і прямо протилежних фактів.

Нагадаємо, що у цьому віці інтенсивно розвиваються моральні сили людини, формуються і визначаються риси характеру, відбувається становлення світогляду. Основною особливістю особистісного розвитку старшокласника є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки, заснованої на самостійному аналізі й оцінці власної діяльності, що не завжди в силу складності цього процесу є об’єктивним. Тому старшокласники нерідко завищують самооцінку, проявляють хворобливе самолюбство, гонор, зверхньо ставляться до оточуючих або, навпаки, недооцінюють себе, уявляють себе сірою, посередньою, непомітною істотою.

Одним із важливих аспектів психічного розвитку людини в її юнацькому періоді є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвиткові мислення. Старшокласники, у порівнянні з підлітками, виявляють більше самостійності в підготовці до навчальних занять, їм доручають, а іноді вони самостійно виявляють ініціативу щодо підготовки доповідей, виступів, повідомлень, які вимагають тривалих зусиль і свідчать про наявність нових можливостей мислення та теоретизування.

Разом з розвитком абстрактного і узагальненого мислення учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, подальше оволодіння формами, прийомами літературної мови, її лексичними, фразеологічними, стилістичними засобами. Виникає прагнення до самовдосконалення мовлення, намагання зробити його більш виразним, лаконічним, точним.

Основним змістом життя старшокласників і провідною діяльністю є навчання, але воно помітно відрізняється від навчання у підлітковому віці, оскільки у цей період проявляється вибіркове ставлення до вивчення навчальних дисциплін, пов’язане з вибором професії і майбутнім професійним навчанням. Професійні наміри старшокласника переважно ще мінливі, їм буває важко самостійно професійно визначитись, юнаки і дівчата потребують кваліфікованої консультації, поради. Стійкі професійні інтереси спостерігаються, як правило, саме у тих учнів, у яких за роки навчання у школі виявилися і розвинулися певні здібності, зокрема, педагогічні, конструкторські, музичні, художні, математичні, літературні, мовні, технічні, спортивні.

У цьому віці закріплюються мотиви громадського обов’язку, необхідності приносити користь своїй державі. Соціальні мотиви стають більш диференційованими і дієвими за рахунок розширення контактів школярів з ровесниками і вчителями. За сприятливих умов виховання закріплюється структура мотиваційної сфери, виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення.

Як бачимо, старшокласників цікавлять питання формування світоглядних позицій, розвитку самоусвідомлення та самореалізації, сексуальних переживань та першого кохання, дружби і спілкування, вибору професії, взаємостосунків з дорослими (див. табл. 2.2).

Студенту-практиканту на основі педагогічних спостережень слід визначити, яка з окреслених проблем є пріоритетною для учнів закріпленого класу. Відповідно встановленої проблеми має бути обраний пріоритетний напрям подальшої виховної роботи, який визначатиме зміст діагностичної методики та тематику обраних форм виховної роботи у закріпленому класі. Методичні рекомендації з організації виховної роботи зі старшокласниками відповідно обраної проблематики представлені нижче.

Таблиця 2.2