Вимоги до побудови Найменування нової

ПРОДУКЦІЇ Й ОФОРМЛЕННЯ РЕЦЕПТУРИ

Під найменуванням кулінарної продукції маємо на увазі її словесне позначення.

Існує декілька підходів до побудови найменування рецептур:

- найменування підгрупи продукції викладається коротко (борщ, розсольник і т.д.);

- у найменування рецептури вводиться сировинний компонент, що обумовлює відмінні риси продукції (борщ із картоплею, суп із крупою і т.п.);

- у найменування рецептури вводиться позначення виду продукції і сировини, з якого вона виготовлена (запіканка капустяна, котлета картопляна);

- у найменування рецептури вводиться спосіб обробки основного продукту (буряк маринований, м'ясо тушковане);

- у найменування рецептури вводиться авторське визначення особливості страви (печінка по-строгановски).

Під час побудови найменування рецептур треба дотримуватися наступних вимог:

- найменування рецептури повинне розкривати її зміст, у зв'язку з чим у ньому повинний бути зазначений вид сировини (зрази січені рибні, зрази січені м'ясні);

- найменування страви повинне бути адекватним компонентному складові її рецептури і технології приготування;

- використання термінів, що включаються в рецептури, повинні виключати розбіжності в їхньому тлумаченні;

- найменування страви повинне відбивати технологію її приготування (страви натуральні, січені, з котлетної маси);

- у побудові найменування рецептури на перше місце ставиться безпосередньо назва страви –іменник, а лише потім його ознаки – прикметники (у порядку їхньої значимості); однак ознаку може бути представлено іменником, якщо інша форма запису неможлива з погляду норм української мови або в разі потреби підкреслити другорядність ознаки (наприклад, суп картопляний із крупою); крім того, ознака повинна відбивати вид сировини і, якщо необхідно, то і вид її обробки;

- назва страви, включена в різну нормативну і технічну документацію, повинна бути єдиною.

Під час оформлення рецептур необхідно дотримуватися наступних правил:

- дотримання послідовності запису продуктів, що входять до складу рецептури (на першому місці записується визначальний компонент, потім постійні, після цього перемінні компоненти в порядку їхньої значимості);

- найменування сировини, що включається в рецептуру, повинне відповідати її найменуванню, включеному в нормативний документ, що регламентує вимоги до цієї сировини;

- опис технології виготовлення продукції повинний бути чітким.