Ефективність різних каналів сприйняття інформації людиною

Візуальний	Аудіальний	Сенсорний
Оптичний канал 10 млн. біт/с	Акустичний канал 1 млн. біт/с	Чуттєвий канал 400 000 біт/с
Запам'ятовування сприйнятих відчуттів

Використовуючи наочні засоби у промові, необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

1. Навіть під час демонстрації слайдів, діапозитивів чи фільмів промовець повинен залишатися головним об'єктом у залі. Невидимий оратор не може бути переконливим, тому місце промовця має бути злегка освітленим. Таблиця, яку ніхто не бачить, не допоможе розкрити проблеми. Використання наочності, яку слухачі можуть сприйняти, - недоцільна витрата часу. Її слід розмістити таким чином, щоб вона була доступною для огляду всім присутнім.

2. Під час демонстрації наочного матеріалу найкраще перебувати зліва від нього. Користуючись указкою, можна стояти там, де зручніше. Останнім часом промовці частіше використовують лазерну указку, яка червоною плямою вказує, куди слухачі мають дивитися (не можна спрямовувати указку на слухачів, оскільки лазерний промінь небезпечний для сітківки людського ока).

Указку спрямовують тільки на конкретне місце, яке доповнює сказане. Нечіткі посилання на наочні матеріали не дають змоги стежити за аргументацією і думкою доповідача.

3. Наочність є лише допоміжним засобом під час спілкування з аудиторією, тому, демонструючи її, необхідно стояти обличчям до слухачів.

4. Надмірне використання яскравих кольорів в оформленні наочних матеріалів, вишуканість є свідченням готовності йти на компроміс із слухачами, небажання дотримуватися чіткої позиції.

Для демонстрації наочності можна використовувати реальні предмети та діючі або схематичні їх моделі. Головне, щоб матеріал був правильно підібраний і розміщений на рівні плечей промовця чи на п'ять сантиметрів вище. Не можна розмахувати предметом перед слухачами. Описуючи його, слід звертати увагу лише на ті елементи, про які йдеться. Небажано, щоб предмет зливався кольором з костюмом, краваткою чи сорочкою.

Якщо частиною виступу є демонстрація роботи певного пристрою, слід попередньо ознайомитися з принципом його роботи і випробувати в дії. Ситуація, за якої промовець не знає, що робити з пристроєм, знижує його авторитет в очах присутніх.

Не потрібно одразу виставляти предмет, на нього звертають увагу тільки в необхідний момент, в іншому разі не зможуть пов'язати слова промовця з демонстрованим об'єктом. Якщо підготовлений до демонстрації предмет схований, необхідно заздалегідь переконатися в тому, що його легко дістати.

Уникненню надмірного використання у виступі цифр сприяє використання графіків і таблиць.

Для порівняння дуже зручними є графіки, побудовані з горизонтальних чи вертикальних прямокутників різної висоти або різних кольорів. Для графічного матеріалу обирають такий масштаб зображення, який добре видно з останнього ряду. Найважливіші місця графіка іноді позначають стрілками.

Ефективним є використання діапозитивів і комп'ютерних презентацій. Для демонстрації діапозитивів необхідно мати в залі проектор ("оптичну дошку"). Ефектними є презентації, виконані в редакторі МРР, який містить різноманітні кольорові шаблони їх оформлення, колекцію діаграм, картинок тощо. Для цього необхідно мати мультимедійний комплекс, що складається з портативного комп'ютера (ноутбука) і спеціального проектора. Демонстрація може супроводжуватися звуком та ефектами анімації.

Таблиці не повинні бути надто великі, містити понад 2- колонки і більше 5-6 рядків. Кожну таблицю обов'язково називають. Підписи на таблицях роблять горизонтально для зручності читання.

Іноді, дбаючи про цікаве і доступне подання складного для розуміння матеріалу, використовують піктограми - передавання описуваних предметів за допомогою символів. Зображення на піктограмі повинно бути досить простим, оскільки деталізація відволікає від головного. Символ має нести основне змістове навантаження. Будь-які підписи чи цифри на піктограмах є лише додатковим матеріалом. їх часто використовують для порівняння, яке можна підсилити за допомогою різних кольорів для різних величин. Піктограма одночасно і вчить, і зацікавлює, вносячи елемент розваги у виступ, ілюструє думку промовця.

Якщо під час виступу буде використана класна дошка, слід наперед розпланувати, що і де написано, підготувати крейду.

Таким чином, мистецтво проведення публічного виступу полягає в тому, щоб максимально уникнути даремного витрачання часу, досягти розумного балансу інтересів учасників. Для цього необхідно постійно удосконалювати стиль і методи ведення ділового спілкування.