Засоби підвищення ефективності комунікації. Прийоми активного слухання

Під час роботи людина 9% часу витрачає на писання, 16% — на читання, 30% — на розмови, 45% — на слухання. Проблема комунікації загострюється, коли співрозмовники не мають терпіння вислухати один одного, перебивають один одного, висувають контраргументи, не бажаючи зрозуміти співрозмовника. І, навпаки, людина може вважатися найкращим співрозмовником не кажучи жодного слова, тільки слухаючи.

Наведемо ряд технічних прийомів ефективно­го слухання:

1. Виявляйте свої звички слухання, сильні й слабкі сто­рони, характер типових помилок. Чи не дуже швидко ви складаєте враження про людей? Чи часто ви перебиваєте людей? Які перешкоди у спілкуванні є характерними саме для вас? Які з них найчастіше повторюються? Знання своїх звичок — це перший крок до вдосконалення.

2. Не втрачайте відповідальності за спілкування. Вона є взаємною, бо в комунікації участь беруть двоє, по черзі слухаючи один одного. Вмійте показати співрозмовнику, що ви його слухаєте та розумієте. Цього можна досягти за допомогою уточнюючих запитань, активних емоцій. Чи зможе співрозмовник дізнатись, як ви його зрозуміли, якщо ви йому не скажете?

3. Будьте уважними. Підтримуйте із співрозмовником візуальний контакт, але не занадто пильно, що може сприйнятись як прояв агресивності. Стежте, щоб ваші по­зи і жести свідчили про уважність. Пам’ятайте, що партнер хоче спілкуватися з уважним, щирим співрозмовником.

4. Умійте зосереджуватись на тому, що говорить співрозмовник. Це вимагає усвідомлених зусиль, бо концентрована увага утримується недовго — до однієї хвили­ни. Намагайтеся звести до мінімуму ситуативні перешкоди
(телевізор, телефон). Не припускайтеся до «блукаючих» думок.

5. Прагніть зрозуміти не тільки зміст слів, але й по­чуття співрозмовника. Пам’ятайте, що люди передають свої почуття й думки "закодованими" відповідно до прий­нятих соціальних норм.

6. Вмійте бути спостережливими. Стежте за невербальними сигналами мовця, оскільки на емоційне спілкування припадає найбільше взаємодії. Стежте за виразом обличчя співрозмовника: як він дивиться на вас, як підтримує контакт, як сидить чи стоїть, як поводиться під час розмови. Чи відповідають невербальні сигнали співрозмовника його мовленню, чи суперечать йому?

7. Дотримуйтеся схвальної реакції відносно співрозмов­ника. Ваше схвалення допоможе йому точніше висловити думки, а ваша негативна реакція викличе у мовця захисну реакцію, почуття невпевненості у собі.

8. Прислухайтеся самі до себе. Ваша стурбованість, емоційне збудження заважають партнеру слухати. Якщо його слова і поведінка зачіпають ваші почуття, намагайтесь виявити їх: це прояснить ситуацію, вам стане легше слуха­ти співрозмовника.

9. Пам’ятайте, що часто мета співрозмовника — отри­мати від вас щось реальне або змінити вашу думку. У та­кому випадку дія — краща відповідь співрозмовнику.

Ви можете визначити рівень засвоєння навичок активного слухання та культури ділового спілкування, відповівши на запитання тестів додатку №4.