Заключна частина

Цілі:

- підсумувати сказане;

- підвищити інтерес до предмета мовлення;

- підкреслити значення сказаного;

- поставити завдання;

- закликати до безпосередніх дій (мітингова промова).

Методи:

- коротке повторення основних проблем чи висновків;

- узагальнення сказаного;

- зазначення перспектив;

- ілюстративна кінцівка;

- гасло.

Інформаційне мовлення

Основними функціями інформаційного мовлення інженера-педагога є пе­редача і збагачення знань. Воно враховує пізнавальні (когнітивні) інтереси студента, його інтелектуальні здібності й потреби на рівні інформованості. Цей тип мовлення відзна­чається високим ступенем раціоналізму, низьким рівнем емоційності.

Основні форми інформаційного мовлення:

- підведення підсумків стану роботи;

- виступ інформуючого плану на методичній нараді;

- лекція;

- інформування колег.

2*

Основні риси інформаційного мовлення:

- концентрація на предметі мислення й мовлення;

- урахування пізнавального аспекту;

- раціональний виклад матеріалу;

- логічна аргументація із доказовим впливом;

- виявлення причинно-наслідкових зв'язків між яви­щами, предметами;

- послідовність у викладі матеріалу.

Переконуюче мовлення

Цей вид мовлення базується на вмінні мовця виклика­ти певні емоції у слухачів, врахувати їхнє сприйняття того, про що йдеться, тобто емоційну культуру аудиторії.

Форм переконуючого мовлення досить багато, але основні серед них — урочиста промова, напутнє слово, тощо. Недоліком тако­го типу мовлення можуть бути емоційний "надлишок", емоційна перенасиченість інформації, що негативно відби­ватиметься на рівні сприйняття сказаного.

Фахівці в галузі усної переконуючої комунікації реко­мендують під час такого виступу:

- враховувати єдність думки й слова, думки й почут­тя;

- уникати зайвої сентиментальності;

- виробляти індивідуальну манеру викладу матеріалу (переконання, але не настирливе, має відповідати певній комунікативній ситуації);

- психологічно грамотно "настроюватися" на парт­нерів на основі вивчення потреб, інтересів, мотивації ауди­торії;

- створювати творчу атмосферу, примушувати розду­мувати про минуле, теперішнє й майбутнє (інтелектуальна та емоційна співтворчість).

Спонукальне мовлення

Мета цього типу мовлення — спонукати слухача (слу­хачів) до певних дій, вплинути на волю, надихнути на практичну діяльність.

Основні форми спонукального мовлення:

- мітингові промови;

- агітаційний виступ;

- промова протесту.

Основні ознаки спонукального мовлення:

- прямий заклик до дій;

- спонтанність (непідготовленість);

- емоційна насиченість;

- динамічність;

- стислість;

- ємність;

- актуальність;

- оперативність тощо.