Етичні принципи й правила роботи психолога

Етика роботи психолога ґрунтується на загальнолюдських моральних цінностях. Передумови вільного й всебічного розвитку особистості та її поваги, зближення людей, створення справедливого гуманного суспільства є визначальними для діяльності психолога.

Етичні принципи й правила роботи психолога формують умови, за яких зберігається та встановлюється його професіоналізм, гуманність дій, повага людей, з якими він працює, реальна користь від зусиль.

1. Принцип ненанесення шкоди клієнту психологічної служби вимагає від практичного психолога такої організації своєї роботи, щоб ні її процес, ні результати не наносили випробуваному шкоди його здоров’ю або соціальному стану. Виконання принципу регламентують правила стосунків психолога з випробуваним і замовником і вибір адекватних методів дослідження й спілкування. Серед них – правило взаємоповаги психолога та досліджуваного. Психолог має поважати особисту гідність, права і свободи, проголошені й гарантовані Конституцією України. Робота з клієнтами допускається тільки після одержання його згоди брати участь у дослідженні, про застосовування методів і способів використання отриманої інформації.

Правило безпеки випробуваного при застосуванні методик. Психолог застосовує тільки безпечні для здоров’я й стану випробуваного методики дослідження, які не представляють його в результатах дослідження в помилковому, перекрученому світлі, не дають даних про ті його психологічні властивості, особливості, що не стосуються конкретних, узгоджених задач психологічного дослідження.

Правило попередження неправильних дій замовника щодо випробуваного. Психолог формулює свої рекомендації, організовує збереження, використання й публікацію результатів дослідження так, щоб унеможливити їхнє застосування поза погодженими між психологом і замовником задачами. Психолог інформує випробуваного про характер переданої замовнику інформації і робить це тільки після одержання згоди випробуваного.

2. Принцип компетентності психолога вимагає від фахівця братися за розв’язання тільки тих питань, у яких він професійно обізнаний, і для рішення яких володіє практичними методами роботи, наділений відповідними правами й повноваженнями виконання психокорекційних чи інших впливів. Виконання принципу забезпечується правилами, що регламентують стосунки психолога із замовником, випробуваним, результатами дослідження.

Правило співробітництва психолога й замовника. Психолог зобов’язаний повідомити замовника про реальні можливості сучасної психологічної науки в галузі поставлених замовником питань, про межі своєї компетентності та межі своїх можливостей. Психолог має повідомити замовнику про принципи й правила психологічної діяльності та отримати згоду замовника керуватися ними при використанні методів і матеріалів психологічного характеру.

Правило професійного спілкування психолога й випробуваного. Психолог повинен володіти методами психодіагностичної бесіди, спостереження, психолого-педагогічного впливу на такому рівні, що дозволяв би, з одного боку, максимально ефективно розв’язувати поставлену задачу, а з іншого – підтримувати у випробуваного почуття симпатії і довіри, задоволення від спілкування з психологом. Якщо випробуваний хворий, то застосування будь-яких методів дослідження й профілактики можливе тільки з дозволу лікаря або за згодою інших осіб, які представляють інтереси випробуваного. Виконувати психотерапевтичну роботу з хворим психолог може тільки узгоджено з лікарем і за наявності спеціалізації по медичній психології.

Правило обґрунтованості результатів дослідження психолога. Психолог формулює результати дослідження в термінах і поняттях, прийнятих у психологічній науці. Підтверджує свої висновки первинними матеріалами дослідження, їхньою математико-статистичною обробкою й позитивним висновком компетентних колег.

3. Принцип неупередженості психолога не допускає упередженого ставлення до випробуваного, формулювання висновків і здійснення дій психологічного характеру, що суперечать науковим даним, яке б суб’єктивне враження випробуваний не справляв своїм виглядом, юридичним і соціальним статусом, яким би позитивним чи негативним не було ставлення замовника до випробуваного. Принцип виконується, якщо дотримуються правил, що регламентують вплив на результати дослідження особистості самого випробуваного, психолога й замовника.

Правило адекватності методик, застосовуваних психологом. Психолог може застосовувати методики, адекватні цілям проведеного дослідження, віку, статі, освіти, стану випробуваного, умовам експерименту. Методики, крім цього, обов’язково повинні бути стандартизованими, нормалізованими, надійними й валідними, адаптованими до контингенту випробуваних.

Правило науковості результатів дослідження психолога. Психолог має застосовувати методи обробки та інтерпретації даних, що одержали наукове визнання й не залежать від його наукових пристрастей, суспільних захоплень, особистих симпатій до випробуваних певного типу, соціального статусу, професійної діяльності. У результатах дослідження повинне бути тільки ті дані, які неодмінно одержить будь-який інший дослідник такої ж спеціалізації і такої ж кваліфікації, якщо зробить повторну інтерпретацію первинних даних, пред’явлених психологом.

Правило виваженості зведень психологічного характеру, переданих замовнику психологом. Психолог передає замовнику результати дослідження в термінах і поняттях, відомих замовнику, у формі конкретних рекомендацій, які не дозволяють і не зумовлюють розуміння особистості випробуваного поза задачами, поставленими перед психологом. Психолог керується тільки інтересами справи й не передає ніяких даних, що могли б погіршити стан випробуваного, замовника, колективу, в якому вони співпрацюють.

4. Принцип конфіденційності діяльності психолога означає, що матеріал, отриманий психологом у процесі його роботи з випробуваним на основі довірчих стосунків, не підлягає свідомому чи випадковому розголошенню поза узгодженими умовами й має бути представлений так, щоб він не міг скомпрометувати ні випробуваного, ні замовника, ні психолога, ні психологічну науку. Принцип виконується в тому випадку, якщо відповідними правилами регламентується процес обміну інформацією психологічного характеру між замовником і психологом, між замовником і випробуваним.

Правило кодування психологічних даних. Фахівець зобов’язаний на всіх психологічних матеріалах, починаючи від протоколів і закінчуючи підсумковим звітом, вказувати не прізвища, імена, по батькові випробуваних, а присвоєний їм код, що складається з деякого числа цифр і букв. Документ, у якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові випробуваного і відповідний йому код, відомий тільки психологу, оформлюється в єдиному екземплярі, зберігається окремо від експериментальних матеріалів у недоступному для сторонніх місці і передається замовнику по акту, якщо це необхідно за умовами роботи.

Правило контрольованого збереження психологічних даних. Психолог повинен попередньо погодити із замовником список осіб, які одержують доступ до матеріалів, що характеризують випробуваного, знатимуть місце й умови їхнього збереження, мету використання й терміни знищення.

Правило коректного використання психологічних даних. Психолог має дійти згоди із замовником про виключення випадкового або навмисного повідомлення випробуваному результатів його дослідження, що можуть його травмувати, й створити умови для виконання цієї угоди. Психологічні дані про випробуваного в жодному випадку не повинні відкрито обговорюватися або передаватися кому-небудь поза формами і цілями, рекомендованими психологом.

5. Принцип згоди вимагає, щоб психолог, замовник і випробуваний були ознайомлені з етичними принципами й правилами психологічної діяльності, її цілями, засобами й передбачуваними результатами та добровільно брали в ній участь.

Водночас, етичні стандарти є занадто загальними та ідеалістичними, вони рідко відповідають на конкретні питання. Крім того, такі стандарти часто не приділяють увагу цілком передбачуваним професійним дилемам. Здебільшого, вони пропонують провідні принципи, засновані на досвіді й оцінках того, як консультанти мають поводитися.

Етичні кодекси не є документами для допомоги консультантам у нових ситуаціях.

Отже, хоча етичні кодекси з багатьох причин є корисними, вони не позбавлені деяких недоліків. Консультанти повинні знати, що вони не завжди зможуть знайти необхідну довідку при зверненні до цих документів. Проте при виникненні етичних питань у процесі консультування фахівці мають насамперед звірятися з етичними стандартами. При врегулюванні етичних питань консультанти повинні діяти, спираючись на уважне, рефлексивне осмисленні дій, які з професійного погляду є правильними в конкретній ситуації.

Ціла низка етичних принципів стосується діяльності консультантів і прийняття ними етичних рішень:

принцип сприятливого впливу (роби добро й запобігай шкоді);

принцип неспричинення шкоди (ненанесення збитку);

принцип автономності (повага свободи вибору та самовизначення);

принцип справедливості ( чесність );

принцип точності (дотримання зобов’язань).

Усі ці принципи мають на увазі свідоме ухвалення рішення консультантом під час процесу консультування. Головним з цих принципів, основним етичним обов’язком у консультуванні іноді визнають неспричинення шкоди. Принцип неспричинення шкоди означає не тільки виключення можливості нанесення шкоди даної миті, але й запобігання шкоди в майбутньому, а також пасивне ухилення від шкоди. Це базис, на якому ґрунтуються консультанти, працюючи з клієнтами, що піддають небезпеці себе або навколишніх; чи відповідаючи на неетичну поведінку своїх колег.

У випадку, коли інформація надається третім особам, прийнято також ураховувати можливість її несанкціонованого розповсюдження та некомпетентних, з погляду практичної психології дій цих осіб. Психолог має враховувати й соціально-психологічні наслідки корекційної роботи з клієнтом, адже сам факт участі останнього в цій роботі може негативно позначитися на його психологічному комфорті.

Суворе дотримання моральних принципів у роботі не виключає ймовірності виникнення складних моральних і професійних ситуацій. Так, іноді додержання одного морального принципу суперечить іншим. Досвідчені психологи керуються в таких випадках насамперед інтересами клієнта й громадської безпеки.

На сьогодні єдиним документом, що регламентує дотримання етичних норм і правил у діяльності психологічних служб в Україні, є Етичний кодекс психолога, який був прийнятий і затверджений на І Установчому з’їзді Товариства психологів України 19 грудня 1991 року.

Завдання для перевірки знань з теми 1

Виберіть правильну відповідь:

1.1 Основним завданням психолого-педагогічного забезпечення є:

а) інтегративне багаторівневе міждисциплінарне згуртування учасників навчально-виховного процесу;

б) сприяння створенню умов навчання, розвитку і виховання студентів, педагогів та інших учасників навчально-виховного процесу;

в) відновлення власного потенціалу особистості кожного учасника освітнього процесу в навчальному закладі.

1.2. Сутність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу полягає у:

а) підвищенні психологічного благополуччя учнів (студентів), педагогів та інших учасників освітнього процесу;

б) виборі адекватних форм навчально-виховної діяльності, методів, навчальних дисциплін, критеріїв педагогічної оцінки результатів освітньої діяльності, рівнів готовності майбутнього фахівця тощо;

в) дослідження основних напрямів і шляхів оптимізації соціально-психологічного клімату в різних навчальних колективах.

1.3. Сенс соціально-психологічного супроводу полягає в тому, щоб:

а) актуалізувати активність суб’єкта в побудові та реалізації можливих професійних ситуацій, подій;

б) змусити студента навчитись виробляти здатність до психологічної захищеності, яка ґрунтується на глибокому розумінні своїх захисних тенденцій, нейтралізації їх імперативного впливу на поведінку;

в) навчити людину розв’язувати свої проблеми самостійно.

Дайте відповідь на питання:

1. Які конкретні (самостійні) види психолого-педагогічного забезпечення ви знаєте?

2. Які умови необхідні для успішної роботи психологічної служби ВНЗ з психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу учнів, студентів і викладачів?

3. У вигляді яких організаційних форм може проводитися психолого-педагогічне забезпечення в умовах ПТНЗ?

4. У чому полягає основна мета соціально-психологічного супроводу навчально-виховного процесу у ВНЗ?

Підготуйте доповідь на одну з тем:

1. Навчально-виховний процес як провідне поняття й процесуальна категорія.

2. Соціально-психологічний супровід навчально-виховного процесу у НЗ.

3. Особливості організації психологічної служби в умовах ВНЗ.

4. Етичні принципи й правила роботи психолога.