Організація психологічної служби в умовах ВНЗ

Законом України “Про освіту” передбачено введення психологічної служби в систему освіти (ст. 21) і соціально-психологічний патронаж у системі освіти (ст. 22). Особистісно орієнтована система освіти вимагає психологізації навчально-виховного процесу, опори на надійну діагностичну основу. Зважаючи на це, метою психолога в будь-якому навчальному закладі є сприяння особистісному й професійному становленню студентів. Психолог має широке коло діяльності: від методичного забезпечення роботи психологічного кабінету до консультативної практики. Робота з педколективом і студентами має свої нюанси, а взаємодія з батьками – це окремий аспект роботи психолога в навчальному закладі. Основні напрямки роботи психолога:

1. Просвітницька й методична робота.

2. Психодіагностика.

3. Психокорекція.

4. Консультування.

Робота психолога – це гармонійне поєднання всіх напрямків, нерозривно пов’язаних між собою. Цей взаємозв’язок можна схематично зобразити так:

Схема 1.1 Взаємозв’язок різних напрямків роботи психолога

Усі чотири напрямки роботи психолога реалізовуються серед усіх учасників навчально-виховного процесу: серед студентів, педколективу, батьків і адміністрації. Розглянемо кожен з напрямків роботи докладніше.

1. Просвітницька і методична робота. Ця сфера потрібна насамперед для того, щоб підвищувати психологічну культуру як педагогів і батьків, так і студента, розширювати можливості взаємин, озброїти психологічними знаннями, сформувати навички й уміння, які б допомагали ефективніше реалізовувати себе в суспільстві та в групі. Р. Оуен зазначав: “Тільки знання можуть допомогти людству достеменно вивчити причини його бід, зрозуміти, як знищити ці причини, й накопичити сили для досягнення цього”. Методична робота дає теоретичну та методичну базу для роботи як психолога, так і куратора групи, інженера-педагога. Тобто, результати роботи в цьому напрямку можуть використовуватися як психологом, так і кураторами й педагогами. Цей напрямок полягає в пошуку новітніх методик, методів роботи психолога, ознайомленні з останніми доробками психологів-науковців, у підборі теоретичного й практичного матеріалу для кураторів груп і для батьків.

Просвітницька робота реалізується у формі лекцій, бесід, консультацій. Для студентів-першокурсників разом з кураторами слід планувати адаптаційні виховні заходи, спрямовані на формування у студентів вміння планувати свій час і організовувати працю, дотримуватися режиму дня, культури поведінки, манер спілкування, вміння працювати з підручниками, конспектом, у бібліотеці. З цією метою дуже ефективними є тематичні лекції, а саме: “Особливості адаптації до навчання студентів-першокурсників”; “Твоє покликання”; “Правила і культура поведінки в навчальному закладі, громадському місці”; “Навчаємось планувати свій день”; “Режим праці та відпочинку”; “Фізкультура – запорука здоров’я”; “Як працювати з підручником і конспектом”; “Гарний спеціаліст починається з гарного студента”; “Молодь і сучасність”; “Права та обов’язки студента” тощо.

На другому році навчання можна планувати заходи, спрямовані на саморозвиток, самовиховання, самовдосконалення особистості студента, підвищення його ініціативності, життєвої активної позиції, заходи морально-правового спрямування, а також заходи професійного спрямування. Наприклад, анкетування студентів з наступним обговоренням результатів на теми: “Пізнай і відкрий себе”; “Задумайся над власним “Я”; “Перевір себе”; “Мої приховані можливості”. Розроблені для ІІ курсів і бесіди на теми: “Твоє місце в групі і в навчальному закладі”; “Як стати творчою особистістю?”; “Я і час”; “Моя професія – моя гордість”. Можна в групах запропонувати і диспути на теми: “Сучасний студент, який він?”; “Що таке інтелігентність?”; “Чи цікаво ти живеш?”; “Що важливіше: ким бути чи яким бути?”; “Як і для чого працювати над собою?”.

На третьому та четвертому році навчання виховні заходи спрямовані на морально-психологічну адаптацію молодого спеціаліста в умовах ринкових відносин, на підготовку до дорослого життя й сімейного життя зокрема. “Майстром може стати кожний, якщо йому допоможуть і якщо він сам працюватиме” (А.С. Макаренко). Для старшокурсників корисними є лекції, бесіди, диспути на теми: “Якій бути людині?”; “Чудова професія – бути на землі людиною”; “Моральні принципи людини: твій погляд”; “Як стати успішним?”;“Що чекає на мене у майбутньому?”; “Культура спілкування”; “Психологічна характеристика кохання”; “Вибір супутника життя”; “Любов і шлюб: взаємини статей”; “Шлюб: міфи і реальність”.

Крім того, просвітницька робота психолога може тісно переплітатися з виховною та просвітницькою діяльністю інших спеціалістів. Зокрема, це можуть бути спільні профілактичні лекції – бесіди для студентів з гінекологом, венерологом, представником правоохоронних органів тощо. Тематика таких лекцій охоплює різні соціальні проблеми: наркоманію, алкоголізм, куріння, небажану вагітність, правопорушення тощо: “Причини наркоманії”; “Обережно!!! Наркотики”; “Наркологічні захворювання і молодь”; “Наркотики – соціальне зло”; “Профілактика правопорушень серед неповнолітніх”; “Підліткова злочинність і засоби її попередження”; “Правопорушення – шлях до злочину”; “Закон про тебе і для тебе”; “Сім’я – основа здорового суспільства”; “Особиста гігієна”; “Гігієна статевого життя”; “Венеричні захворювання та їх профілактика”; “Здоровий спосіб життя”; “Що головніше: здоров’я чи краса?”.

Під час роботи з батьками слід надавати перевагу таким формам роботи на батьківських зборах, де пропонуються лекції на актуальні теми та індивідуальні консультації: “Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості”; “Першопричини появи шкідливих звичок у дітей”; “Формування особистості підлітка”; “Позитивна сімейна психотерапія”; “Сім’я як терапевт”; “Психологічні закономірності процесу адаптації першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі: причини дезадаптації студентів та шляхи їх корекції”; “Хто друзі ваших дітей?”; “Особливості поведінки наркоманів”; “Внутрішній світ підлітка”; “Права студентів”; “Проблеми: діти й батьки”; “Конфліктний підліток: причини та шляхи порозуміння” тощо. Багато з тих тем, які готуються для батьків, є корисними і для викладачів.

Окремо для педагогів можуть бути презентовані лекції і бесіди: “Група ризику: як розв’язати проблему?”; “Ціннісні орієнтації та ідеали сучасної молоді”; “Адаптація викладачів-початківців у коледжі”; “Синдром “емоційного вигоряння викладача”; “Психологічні особливості сучасного студентства”; “Взаємодія студента і викладача: соціально-психологічний аспект”; “Ціннісні орієнтації девіантних підлітків”.

Зокрема, для педради, присвяченій проблемам адаптації студентів першого курсу до навчання в ПТНЗ слід провести анкетування першокурсників на предмет вивчення рівня адаптації та проблем, які непокоять студентів. Отримані дані психологу слід обробити, проаналізувати, а на підставі результатів презентувати рекомендації на розгляд педагогічного колективу.

Часто батьки, викладачі звертаються до психолога з проханням підібрати матеріал, статті, літературу для них про особливості того чи іншого періоду життя людини (наприклад, про особливості дошкільного чи підліткового періоду тощо).

Студенти часто звертаються з такими проблемами: психологічні особливості взаємин між людьми (що таке кохання, як порозумітися з батьками, причини виникнення агресії стосовно певних людей, психологічні особливості поведінки чоловіків і жінок та ін.); психологічні особливості самої людини (як подолати сором’язливість, як перестати боятися аудиторії, чому в однакових ситуаціях людина поводиться по-різному, як стати успішним тощо); проблеми у стосунках з батьками, друзями, коханими; діагностика особистості (прохання дати тести); різні життєві ситуації (прохання надати додаткову інформацію, пораду, як краще вчинити в тій чи іншій ситуації, про різні сфери життя людини: стосовно професійної визначеності, стосунків із партнером тощо). Найчастіше всі ці звертання – це спроба розібратися в самому собі та в іншій людині, зокрема, в дитині. Нині в Україні є кілька фахових періодичних видань для психологів (“Психологічний журнал”, “Практична психологія та соціальна робота”, “Педагогіка та психологія” та ін.), в яких друкуються найновіші теоретичні й практичні розробки та знахідки психологів-науковців.

Саме з новинок літератури й періодичних видань психолог може дістати потрібну актуальну інформацію з тієї чи іншої проблематики, ознайомитися з новими діагностичними матеріалами (тестами, методами, опитувальниками тощо) та взяти на озброєння досвід своїх колег, зокрема з практики колекційної і консультативної роботи, нові тренінгові програми й результати психологічних і соціологічних досліджень, які можуть знадобитися у подальшій роботі.