Методична робота є основою для діагностичного напрямку роботи

Її суть полягає в дослідженні, вивченні особистості студента та студентського колективу.

Цей напрямок роботи починає реалізовуватися вже з приходом студента на перший курс – вивчається його адаптація до нових умов, особистісні якості й властивості. Для цього використовуються спеціалізовані тести й методики, спрямовані на всебічне вивчення людини. Усі тести та методики згруповані тематично так:

Діагностика особистості. Тести цієї групи розбиті на наступні блоки: психофізіологічні особливості людини (тести на визначення типу темпераменту (тест Айзенка та ін.), тест на визначення особливостей організму (типологія “жайворонок – сова” та ін.), типологія особистості (тест Кеттела, опитувальник Леонгарда, тест Кейрсі та ін.), мотиваційна сфера (методика Потьомкіна, опитувальник Орлова, Мехрабіана, тести Елерса та ін.); емоційно-вольова сфера (опитувальник УСК, тест на силу волі, на впевненість у собі та ін.).

Діагностика пізнавальних процесів. Ця група тестів спрямована на дослідження уваги (тести “Числовий квадрат”, “Числа і літери”, “Числова таблиця” тощо), вивчення сприймання й уваги (тест Мюнстенберга тощо), пам’яті (діагностика оперативної пам’яті, об’єму короткочасної пам’яті (тест “Десять чисел”, “Десять слів” тощо), опосередковане запам’ятовування (метод асоціацій, піктограм та ін.) та мислення (тест логічного й абстрактного мислення, тест “Вибрати слова” та ін.).

Діагностика психічних станів. Тести на дослідження стресового стану (тест на наявність ознак стресу, на стресостійкість особистості та ін.) й стану агресії (опитувальник Басса-Дарки, тест Ассінгера та ін.). Сфера спілкування. Ця група включає тести на вивчення рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей (тест “КОС” та ін.), на вивчення конфліктності (тест Томаса, на конфліктність тощо), тест Келлермана-Плутчіка на діагностику механізмів психологічного захисту, тести на уміння говорити й слухати.

Діагностика колективу. Ця група методик містить анкету для першокурсників на визначення рівня адаптації до умов навчання у навчальному закладі, соціометричний метод діагностики колективу, тести на вивчення взаємин у групі (методика визначення індексу групової згуртованості Сішора, вивчення психологічного клімату групи, психологічної атмосфери в колективі тощо). Поряд із дослідженням особистості студента відбувається більш глибинне психологічне знайомство з групою.

Дані соціометричного дослідження дозволяють виявити неявну, приховану структуру групи, лідерів та аутсайдерів. На підставі цих даних складається психолого-педагогічний паспорт групи, який допомагає планувати роботу з колективом, розподіляти громадські доручення, призначати на ту чи іншу посаду (старости, профорга тощо).

Отже, діагностика може допомогти психологу виявити латентні можливості, здібності людини, що, відповідно, спрямовує роботу педагогів на актуалізацію й реалізацію особистості студента.

3.Дані психодіагностики використовуються під час психокорекційної та психопрофілактичної роботи серед студентів, батьків і педагогів.

Ця робота полягає в наданні допомоги студенту під час адаптації до навчання у навчальному закладі, в створенні сприятливого психологічного клімату в групі, допомоги в конфліктних ситуаціях, на старших курсах – це лекції, тренінгові заняття, що сприяють кращій адаптації до дорослого життя. Тут психолог покликаний скорегувати поведінку підлітка, навчити його володіти собою або, навпаки, відвертіше висловлювати свої почуття й бажання, допомогти подолати страхи, також легше увійти до нового колективу.

Психокорекційну й профілактичну роботу психолог реалізовує через тренінги, бесіди, консультації. Серед батьків, педагогів здійснення цього напрямку полягає в корекції поведінки, у виробленні нових стратегій взаємодії з підлітками через консультаційні бесіди з елементами тренінгових занять на тему психологічних особливостей підліткового віку, адаптаційного періоду до навчання тощо.

4. Останній у переліку, але найважливіший за своєю сутністю напрямок роботи – це консультування. Звернення до психолога, психотерапевта не є ознакою психічної хвороби, проте, на жаль, така думка ще зустрічається. Індивідуально-психологічне консультування проводиться насамперед з метою допомогти особистості в процесі її становлення, для того, щоб людина могла більше дізнатися про себе, зрозуміти та прийняти свою індивідуальність, розібратися з власними проблемами й труднощами. Задача спеціаліста полягає в стимулюванні та підтримці людини, яка перебуває в кризовій ситуації. Психолог дає зворотний зв’язок, який виражається у відображенні, роз’ясненні наявної проблеми, і таким чином знімає невизначеність можливостей консультованого стосовно її розв’язання.

Індивідуально-психологічне консультування може здійснюватися з різними конкретними цілями:

1. Інформування, надання інформації за результатами психодіагностичного дослідження.

2. Орієнтація на будь-який вид діяльності, зокрема професійної.

3. Корекція, зміна (наприклад, ставлення до себе чи розвиток здібностей тощо).

4. Консультування з певних проблем.

У будь-якому випадку психологічна консультація завжди спрямована на самосвідомість особистості студента, на усвідомлення ним своїх індивідуальних особливостей, бажань, цілей, потенційних здібностей, почуттів, думок і дій.

Отже, консультаційна діяльність психолога необхідна передусім для того, щоб підвищити психологічну компетентність студента, допомогти йому під іншим кутом зору подивитися на свою проблему, розширити можливості самостійного розв’язання конфліктів, які виникають у професійній сфері й особистому житті, та глибше пізнати самого себе. Фіхте зазначав: “Людина призначена для суспільства; вона повинна жити в суспільстві; вона не досконала і суперечить сама собі, якщо живе ізольовано”. Людина живе в суспільстві і є суспільною та соціальною істотою, тому найбільше проблем пов’язано саме зі співжиттям з іншими людьми. “Особистість більш таємнича, ніж світ. Вона і є цілий світ. Людина – мікрокосм і містить у собі все” (М. Бердяєв). Крім цих напрямків роботи, є ще багато галузей, де можуть бути застосовані знання й уміння психолога.

підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що на сьогодні психолог ПТНЗ – це необхідний спеціаліст у навчальному закладі, який має свою нішу й сферу діяльності. Результати його роботи суттєво впливають на організацію й показники успішності навчально-виховного процесу у ПТНЗ.