Обов’язки і права психолога

1. Психолог повинен брати активну участь у розв’язанні питань наукового, соціального, виробничого життя.

1.1. Підвищувати засобами психології продуктивність праці та якість продукції, знижувати матеріальні, енергетичні, тимчасові витрати й витрати робочої сили.

1.2. Сприяти психологічними засобами впровадженню соціальних, технічних, технологічних та інших нововведень.

1.3. Поліпшувати якість підготовки фахівців шляхом застосування психологічної профорієнтації, професійної консультації, професійного відбору, професійного навчання і психологічної профілактики.

1.4. Домагатися зниження плинності кадрів, формування стабільних колективів, регулювати міграції населення, спираючись на психологічні закономірності цих явищ.

1.5. Домагатися повернення до активного трудового й соціального життя людей, що бідують.

1.6. Прагнути до досягнення в робітників і фахівців задоволеності своєю працею за рахунок психологічної оптимізації параметрів навколишнього середовища, устаткування, технологічних процесів.

1.7. Прогнозувати соціально-психологічні наслідки соціальних, наукових і технічних інновацій.

1.8. Розвивати теоретичне й методичне забезпечення психологічної науки.

1.9. Керуватися у своїй діяльності етичними принципами та правилами й законом “не зашкодити”.

2. Психолог має право, застосовуючи методи психологічної науки:

2.1. Одержувати конфіденційну інформацію про психологічні властивості, особливості й стани людей, які виступають як випробувані.

2.2. Формулювати рекомендації з оптимізації діяльності робітників і фахівців і розподілу їх по робочих місцях.

2.3. Брати участь у роботі комісій з обговорення й узгодження проектів, статутів, законів тощо.

2.4. Проводити дослідження причин подій, аварій і доповідати результати на засіданнях комісій з їх розслідування.

2.5. Брати участь у роботі з удосконалення методів виховання, навчання та впроваджувати їх у практику.

2.6. Брати участь у роботі прийомних, кваліфікаційних, атестаційних комісій у якості їхнього члена.

2.7. Вивчати й домагатися, за потреби, зміни експлуатаційних характеристик устаткування, параметрів технологічних процесів.

2.8. Використовувати матеріали своєї роботи в процесі індивідуально-психологічного консультування на підприємствах, у школах, у консультаціях і лікувальних установах, повідомляти про них на конференціях, з’їздах і в друці.

2.9. Розробляти нові методи роботи психолога й одержувати на них авторські права з усіма юридичними наслідками.

3. Суб’єкти й об’єкти психологічної діяльності.

3.1. Як психолог виступає особа, що має спеціальну психологічну освіту, підтверджену державним дипломом, і представляє науково-дослідну, навчальну, виробничу, лікувальну, кооперативну чи іншу організацію.

3.2. Як замовники виступають керівники державної чи кооперативної організації або приватна особа, що звернулися до психолога за консультацією психологічного характеру, ознайомлені з принципами й правилами роботи психолога і згодні з ними.

3.3. У якості випробуваного виступає особа, яка погодилася бути об’єктом психологічного дослідження в особистих, наукових, виробничих чи соціальних інтересах.

3.4. Як результати дослідження психолога виступає теоретичний, методичний, експериментальний матеріал, зафіксований у формі звітних документів прийнятого зразка, що повно, вірогідно й об’єктивно відображає випробуваного з погляду задач замовника.

4. Суб’єктно-об’єктні відносини в психологічній діяльності.

4.1. Психолог одержує замовлення від замовника, складає у взаємно узгодженій формі технічне завдання на дослідження (роботу), домовляється про розподіл прав і обов’язків між психологом, замовником і випробуваним, про взаємні зобов’язання в спільній діяльності.

4.2. Психолог вибирає адекватні задачам психологічної діяльності теоретичні концепції, методи роботи, конкретні методики дослідження й роботи з випробуваним, способи обробки первинних даних для формування результатів дослідження.

4.3. Психолог здійснює безпосередню роботу з випробуваним у формі бесіди, анкетування, інтерв’ювання, тестування, електрофізіологічного дослідження тощо чи опосередковане у формі біографічного методу, методу спостереження та ін.

4.4. Психолог обробляє первинні матеріали, здійснює їхню інтерпретацію, обговорює отримані дані з компетентними колегами, формулює висновки замовнику за факторами, що його цікавлять, які впливають на виробниче, навчальне, особисте життя досліджуваних.

4.5. Психолог передає замовнику свої висновки й рекомендації стосовно випробуваного, які відповідають на питання замовника та ґрунтуються на результатах дослідження, у формі письмового документа, усного повідомлення, публікації в друці.

4.6. Замовник застосовує до досліджуваних рекомендації психолога у вигляді засобів психокорекційного, психолого-педагогічного, навчального, адміністративного впливу, змінює відповідно до особливостей випробуваного ергономічні та інженерно-психологічні фактори робітничого середовища, параметри устаткування, умови трудової діяльності.