Інтерактивні методи навчання

У процесі підготовки майбутніх соціальних педагогів важлива роль на­лежить методам інтерактивного навчання. При інтерактивному навчанні засвоюють від 70% до 90% інформації, формується досвід творчої діяльності, уміння самостійно набувати знання.

Поняття «інтерактивність» означає «здатність взаємодіяти чи перебу­вати в режимі бесіди з чимось (наприклад, комп'ютером) або кимось (люди­ною)». Технологія інтерактивного навчання ґрунтується на використанні ме­тодичних прийомів моделювання ситуацій реального спілкування й органі­зації взаємодії студентів у групі. Інтерактивне навчання розгляда­ють як діалогове, що зберігає мету й зміст процесу, але видозмінює форми -з транслюючих на діалогові.

Останнім часом еталоном університетської освіти стає систематичне використання ро­льових і ділових ігор, проблемних групових дискусій і бесід, тренінгів, кейс-методу використання навчальних комп'ютерних програм та ін. Під час орга­нізації інтерактивного навчання зменшується роль викладача. На занятті він одночасно є й носієм знань, і консультантом, і організатором, і спостеріга­чем, забезпечуючи при цьому повну самостійність у роботі груп чи окремих її учасників.

Опишемо деякі методи інтерактивного навчання майбутніх соціальних педагогів.

Першим методом інтерактивного навчання є проблемна лекція-бесіда. Суть цього методу полягає в тому що викладач під час лекції не подає суб'єктам навчальної діяльності готові знання, а ставить перед ними проблеми, спонукаючи шукати шляхи їх розв'язання. Тут діє стратегія «від проблеми до знань».

Таким чином проходить і семінар-дискусія. Тільки, на відміну від попе­реднього, ефективне здійснення цього методу вимагає спеціальної підго­товки студентів.

Семінар-дискусія проводиться з метою обговорення й розв'язання теоретичних і практичних проблем курсу, розвитку в студентів творчого мис­лення, формування в них умінь формулювати свою позицію, професійно ви­користовувати знання в навчальних умовах.

Процес навчання за допомогою методу семінару-дискусії здійснюють за такою схемою:

1) студентська група виступає із заздалегідь підготовленими невелики­ми доповідями, у процесі чого учасники навчання можуть ставити доповіда­чам питання;

2) викладач висуває одне чи два дискусійні питання за темою заняття, для розв'язання яких необхідний певний час і більше напруження розумової діяльності студентів;

3) творчі підгрупи готуються й оголошують результати своєї роботи;

4) отримані варіанти відповідей на поставлені питання виносять на за­гальне обговорення;

5) роблять підсумки.

Кейс-метод використовують з метою формування в студентів реалі­стичних уявлень про майбутню галузь професійної діяльності, відпрацюван­ня варіантів розв'язання проблемних, конфліктних ситуацій.

Кейс - детальний опис правдивого життєвого випадку який, наприклад, трапився під час педагогічної практики студента. Кейс-метод - детальний аналіз кейсів.

Кейс-метод має велику потенційну цінність. Він допомагає краще зрозу­міти педагогічну теорію; учить критично аналізувати різноманітні проблемні ситуації.

Групова дискусія - ділова суперечка, яку використовують при колек­тивному обговоренні теоретичних питань з метою оволодіння навичками за­стосування знань для аналізу дійсності. Цей метод дає можливість побачити досліджуване питання з різних боків, зіставити протилежні й проаналізувати взаємні позиції, формує в студентів уміння слухати й взаємодіяти з іншими людьми.

Групову дискусію можна проводити в поєднанні з «мозковим штур­мом» - одним з методичних прийомів, який сприяє активізації колективної творчої діяльності. Його використовують для накопичення максимальної кількості гіпотез за відносно короткий проміжок часу.

Іншим інтерактивним методом є технологічний практикум, основна мета якого полягає в посиленні практичної спрямованості навчання. Техно­логічні практикуми бувають мотиваційні, тренінгові, творчі й узагальнюючі. Основою формою роботи студентів на практикумах є групова діяльність. При цьому всі мікрогрупи виконують різні завдання. Путівником стає запропоно­вана викладачем інструкція, яка за певними правилами послідовно визна­чає дії студентів [9, с. 109].

Аналіз конкретних ситуацій «полягає у вивчення, аналізі й прийнятті рішень за ситуацією, яка виникла в результаті подій, що відбулися, чи може виникнути за певних обставин у конкретній організації в той чи інший момент». Аналіз конкретних ситуацій - це детальне вивченні реальної чи штучної об­становки з метою виявлення її характерних якостей. Цей метод спрямований на розвиток аналітичного мислення, формування системного підходу до роз­в'язання проблеми, виявлення правильних і помилкових думок і визначення оптимального рішення, розвиток комунікативних умінь.

На відміну від кейс-методу, при запровадженні методу конкретних ситу­ацій розглядають в основному прогнозовані, передбачувані події, учасника­ми яких можуть стати школярі й педагоги, а не випадки з життя. Головне ж полягає в тому, що студенти повинні самі пропонувати можливі варіанти ситу­ацій і самі знаходити варіанти їх рішень.

Метод імітаційно рольового моделювання педагогічних ситу­ацій виконує одне з найважливіших завдань підготовки майбутніх соціальних педагогів, а саме - максимальне наближення навчального процесу до ре­альних життєвих проблем, з якими юнаки й дівчата стикнуться у своїй про­фесійній діяльності. Він передбачає конструювання моделей різноманітних педагогічних ситуацій. Цей метод проводять з метою набуття студентами певного досвіду й вироблення ними власного підходу до розв'язання про­блем.

Гра як педагогічний засіб відома давно й використовується як спосіб засвоєння людиною знань і умінь. Однією з характерних особливостей гри є те, що вона являє собою вид непродуктивної діяльності, мотив якої полягає ймовірніше в її процесі, ніж у її результатах. Ділова гра як метод інтерактивного навчання служить передусім «інструментом» розвитку творчого теоретичного й практичного мислення студентів, здатностей до аналізу соціально-педагогічних проблем, постановки й розв'язання суб'єктивно но­вих для студентів завдань. Приймаючи «напівреальні» рішення, здійснюючи «напівреальні» дії, учасники гри отримують можливість знайти правильну лінію поведінки й оптимальне розв'язання проблем, які постали перед ними.