Особливості формування відкритого суспільства

Вузловим питанням формування відкритого суспільства є транспарентність влади. Транспарентність – це термін, що походить від англійського transparency – прозорість, наочність, доступність розумінню і означає в соціальних науках відкритість ы прозорість у діяльності соціальних суб’єктів. Поняття транспарентності часто вживають поряд з поняттями гласність, відкритість, публічність. І хоча кожне з них має свою специфіку застосування, це синонімічні терміни, що характеризують відкрите суспільство.

Завдяки прозорості діяльності влади для громадян, а також груп, які усвідомлюють та організовано обстоюють власні інтереси, врядування стає більш демократичним: адже рішення влади в такому випадку формуються з урахуванням більшої кількості людських позицій. Окрім того, відкритість процесу прийняття рішень дає громадянам змогу переконатися, що принцип самоврядування тією чи іншою мірою застосовується. Завдяки згаданому вже врахуванню різних точок зору з’являється додаткова можливість навчати громадян, а також забезпечувати суспільну підтримку діяльності державних органів та державних діячів.

Основна перевага відкритої влади пов’язана з тим, що коли громадяни знають, як і чому було прийнято те чи інше рішення, або до певної міри стають учасниками його вироблення, вони з більшою імовірністю підтримають його. Звичайно, не кожен громадянин відчуває потребу в отриманні якоїсь інформації про діяльність влади і прагне її отримати, реалізуюче своє право на інформацію, проте громадян, які усвідомлюють велике значення того чи іншого політичного рішення для себе особисто, у кожному суспільстві немало. Крім того, коли громадяни не знають, як з’явилося політичне рішення, наслідки якого вони не вважають добрими, вони схильні підозрювати владу в корупції та неефективній роботі. А створення кращих можливостей для спостереження за перебігом процесу прийняття рішень та безпосередньої участі у ньому підвищує ймовірність того, що громадяни будуть більше задоволені результатом.

Американські вчені, аналізуючи проблеми взаємин влади та суспільства, вважають, що саме відкритість і прозорість політичної системи Америки створюють можливості для громадськості спостерігати за тим, які та яким шляхом прийняті рішення. Вони називають Вашингтон гігантським круглим акваріумом, який забезпечує відповідальність політичних діячів та структур, оскільки умови, що дають можливість громадянам спостерігати за поведінкою обраних посадових осіб, сприяють тому, що останні будуть служити своїм виборцям [1].

На думку деяких вчених, сучасну державу дуже часто критикують у термінах дефіциту відповідальності та прозорості дій державних служб. Саме тому була заснована міжнародна неурядова організація Трансперенсі Інтернешнл, завданням якої є просування прозорості як ключової компоненти антикорупційних реформ і розміщення проблеми прозорості та відповідальності в центрі дебатів про реформи держслужб [2].

Не випадково, що значна увага цьому питанню приділялася під час формування програми перебудови української політичної системи. Ідея транспарентності діяльності влади проходить червоною ниткою крізь всю Концепцію її реформування [3]. Зокрема, тут вказується на необхідність забезпечення транспарентності діяльності влади як один з головних пріоритетів реформування політичної системи України. Серед засад, на яких повинні формуватися та функціонувати суб’єкти влади, державного управління, називаються відкритість і прозорість, врахування громадської думки. Неодмінною умовою політичної партійної діяльності, згідно з Концепцією, має бути також прозорість і відповідальність за участь у владі, а дії влади мають стати більш відкритими та прозорими для громадськості. Одним з основних напрямів координаційних зусиль держави та суспільних структур у розвитку громадянського суспільства в Україні знову ж таки називається прозорість дій влади.

Характеризуючи ресурси реалізації реформи політичної системи, автори Концепції серед інших називають досягнення готовності і здатності критичної маси населення жити і працювати в умовах демократії, відкритого громадянського суспільства та поглиблення відкритості та прозорості дій влади. Завершуючи викладення свого бачення процесу реформування політичної системи України, а значить, і всього нашого суспільства, вони зазначають, що Концепція окреслює основні параметри моделі нашого політичного буття у ХХІ столітті – моделі відкритого громадянського суспільства.

Таким чином, транспарентність і відкритість влади можна розглядати як фактор демократичного розвитку; інструмент забезпечення підконтрольності влади; засіб підвищення активності громадян та їхньої свідомості та політичної культури; результат розвитку комунікацій між різними учасниками демократичного процесу; форму реалізації права громадян на повну й об’єктивну інформацію; принцип, без якого не може існувати відкрите суспільство та демократична політична система.

Відкритість влади складається з декількох компонентів: нормативного – законодавче закріплення прозорої та відкритої діяльності владних інституцій; інституційного – наявність структурних та організаційних форм і механізмів, які дозволили б реалізувати принцип транспарентності в діяльності влади; особистісного – прозорість і відкритість діяльності насамперед посадових осіб державних організацій та інституцій.